Суспільно-політичні настрої українців

Поділитися

В рамках двадцять шостої хвилі загальнонаціонального опитування Соціологічною групою Рейтинг було проведене дослідження динаміки суспільних настроїв населення України.

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ

Оцінка напряму справ як правильного знизилась до 36%, і наразі негативна оцінка (46%) переважає.
Гордість – усе ще найчастіша емоція респондентів щодо України (так відповіли 56% опитаних). Але у динаміці гордість дещо знизилась, натомість зросла частка відчуття суму (з 29% до 39%) і страху (з 11% до 21%).
Більшість українців упевнені у здатності України відбити напад рф (85%). Але за умови відсутності міжнародної підтримки у перемозі впевнені лише 19%.
Збільшились очікування, що для перемоги знадобиться понад рік: цей показник зріс з 25% у червні 2023 до 39% наразі.
Чим старші респонденти, тим більш позитивні їх очікування щодо перемоги та стану справ в країні.
Необхідними умовами для перемоги українці, в першу чергу, називають збільшення озброєння, в другу чергу – подолання корупції, зміну влади, згуртованість суспільства, допомогу партнерів, мобілізацію.
Захоплення росією нових територій більшість респондентів вважають малоймовірним.
ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ
На думку 36% опитаних, справи в країні йдуть у правильному напрямку, натомість 45% вважають, що справи рухаються у неправильному напрямку. Ще 19% не змогли відповісти.
Після піку позитивних настроїв протягом 2022-го, продовжується зниження оцінки стану справ в Україні. В результаті вперше із березня 2022 негативна оцінка загального стану справ у країні переважає позитивну.
Старші респонденти мають загалом більше оптимізму. Серед українців віком 51+ рух справ оцінюють позитивно 44% (проти 39%, які вважають, що справи рухаються у неправильному напрямку). Це єдина вікова категорія, де позитивна оцінка переважає над негативною. Тоді як серед наймолодших правильним вважать напрям лише 27%.
У західних регіонах дещо більш поширена оцінка, що справи йдуть у неправильному напрямку.
ЕМОЦІЇ ЩОДО УКРАЇНИ

На питання які дві емоції, респонденти відчувають, коли думають про Україну, найчастіше називали гордість (56%), потім сум (39%) і страх (21%).
Загальна тенденція – це зростання негативних емоцій і певне зменшення оптимізму. У серпні 2022 гордість відчували 75%, наразі 56%, хоча все одно ця емоція залишається домінуючою.
Також з серпня 2022 до лютого 2024 зросло відчуття суму (з 29% до 39%) і страху (з 11% до 21%).
Упевненість/невпевненість у перемозі України загалом відповідає схильності до позитивних/негативних емоцій. Наприклад, серед тих, хто переконаний у перемозі, вища частка гордості (64% проти 21%) та радості (12% проти 2%) за країну. А серед невпевнених у перемозі навпаки переважає сум (56% порівняно 36%), та більшим є страх (25% проти 21%), гнів (18% проти 7%), сором (19% проти 5%).
Молодші покоління віком частіше відчувають сум (по 41%) і гнів (10%), ніж старші (36% і 7% відповідно). З іншого боку, молодь віком 18-35 років частіше відчуває зацікавленість (15%) щодо майбутнього України.
Страх – емоція, яка помітно коливається між різними категоріями респондентів. Наприклад, це відчуття більш поширене серед ВПО (31% проти 20%), серед респондентів, чиї родичі зараз в ЗСУ (25% проти 19%), і серед молоді (26% проти 20% серед старших респондентів).
ВПЕВНЕНІСТЬ В ПЕРЕМОЗІ УКРАЇНИ

Абсолютна більшість респондентів (85%) в цілому впевнені, що Україна зможе відбити напад рф. 15% не впевнені у цьому.
Важливою умовою перемоги є міжнародна підтримка: лише 19% опитаних вважають, що перемога України можлива без міжнародної допомоги, відповідно 79% не впевнені, що без західної допомоги вдасться перемогти.
Загальний відсоток переконаних у перемозі суттєво не змінився, але за півроку знизився відсоток тих, хто був у цьому абсолютно впевнений: у червні абсолютна певність щодо перемоги була у 71% українців, наразі – у 42%. Водночас, зріс відсоток тих, хто не вірить в перемогу (з 3% у червні минулого року до 15% зараз).
Більше абсолютної упевненості у перемозі України мають старші, а також ті, чиї родичі воюють. Якщо серед 18-35-річних українців абсолютно впевнені у перемозі 31%, то серед респондентів віком 51+ таких 50%.
31% вважають, що для перемоги над росією Україні знадобиться півроку чи менше. Однак частіше (39%) говорять, що для перемоги потрібно більше року. Така позиція стала загалом більш поширеною порівняно з червнем 2023 (тоді так вважали 25%).
Чим молодші респонденти, тим довшим, на їхню думку, є шлях до перемоги: молодь віком 18-35 років більш схильна вважати, що для перемоги потрібно понад рік (52%), аніж респонденти віком 36-50 (38%) або 51 і старше (31%).
Мешканці східних областей найменш упевнені в конкретних часових рамках перемоги: серед східного регіону 38% опитаних не змогли відповісти коли чекати перемогу, у той час як в інших регіонах частка такої відповіді була не більше чверті.
ЩО ПОТРІБНО УКРАЇНІ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ (ВІДКРИТЕ ЗАПИТАННЯ)
Респондентам запропонували самим назвати три речі, які потрібні для перемоги України. Найчастішими були відповіді пов’язані зі збільшенням зброї (46%). У відповідях йшлося про збільшення обсягу зброї загалом та поставок від партнерів, виготовлення власної зброї, забезпечення боєприпасами та сучасною зброєю, літаками, дронами, важкою технікою (наприклад, танками) тощо. На другому місці за частотою називали необхідність побороти корупцію (34%) – таку альтернативу називали частіше ті, хто не дуже впевнений у перемозі.
Третє місце (близько 20%) поділяють такі запити:
– єдність і згуртованість українського суспільства;
– потреба у зміні влади. Зазвичай респонденти вказували перезавантаження політичного керівництва загалом або згадувалися конкретні органи (потреба в новій Верховній Ради, нових депутатах, Президенті, тощо);
– допомога партнерів Україні в цілому;
– мобілізація, збільшення армії.
Близько 14% також називали важливим фактором терпіння населення та віру у перемогу. 6-9% важливим для перемоги називали гроші на армію, розвиток економіки та переведення її на воєнні рейки, а також активність громадян й підтримка ЗСУ. Рідше (близько 3%) говорили про сильне військове командування, переговори, повернення Залужного, діалог влади та суспільства. Поодиноко (до 2%) також називали боротьбу із зрадниками, соціальну справедливість, розвиток міжнародних відносин.
Є різниця у запитах залежно від упевненості людини у перемозі. Наприклад, упевнені у перемозі майже удвічі частіше говорять про потребу збільшення обсягу зброї, а також про необхідність єдності/згуртованості суспільства. Натомість невпевнені у перемозі дещо частіше вказують на потребу подолати корупцію та змінити владу.
ОЦІНКА ЗАГРОЗ
Загалом більшість українців вважає малоймовірним захоплення росією нових територій (64%).
Більше половини не вірять також у масові заворушення/протести (53%). Так само більше половини вважають скоріше малоймовірним встановлення військової диктатури. Водночас, щодо ризику встановлення диктатури чинної влади респонденти висловились дещо гірше: такий сценарій 46% вважають малоймовірним, 20% вагаються, і 24% думають, що це можливо.
Більш ймовірними загрозами українці вважають загострення економічної (48%) та політичної (45%) кризи. Ще до 35% вагаються чи це можливо, і до 20% вважають, що кризи не буде.
Респонденти, які упевнені у перемозі України, загалом мають більше оптимізму відносно і інших подій: наприклад, вони не розглядають як можливий сценарій захоплення росією нових територій, менше вірять в можливість встановлення диктатури, кризи.
Молодші покоління мають дещо песимістичні оцінки щодо загроз, ніж старші. Наприклад, у віковій групі 18-35 років 32% вважають імовірними масові заворушення та протести, хоча серед категорії 51+ років так думають тільки 16%. Також молодші вважають більш вірогідним захоплення нових територій і настання криз.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%. Терміни проведення: 10-11 лютого 2024 р. Профінансовано Групою Рейтинг в рамках 26-ої хвилі Моніторингу, який започаткований та проводиться з третього дня повномасштабного вторгнення росії.

Перші підсумки військового рекрутингу

Лучшие беспроводные игровые наушники в 2024 году