Як горбань грався човном українських полярників

В Антарктиці українські вчені відбирають невеликі зразки шкіри та жиру від горбанів за допомогою арбалету та модифікованих стріл.

“У лабораторії ми проводимо різні дослідження цих зразків. Зокрема, встановлюємо показники вагітностей для самиць горбатих китів, що живляться поблизу Антарктичного півострова, це район станції «Академік Вернадський». Нагадаю, що в Антарктиці горбані кілька місяців наїдаються крилем, щоб потім подолати тисячі кілометрів до тепліших місць розмноження та повернутися назад наступного року. А самицям треба збільшити запаси енергії ще й для підтримки майбутньої вагітності. У горбанів вона триває близько 11 місяців, зазвичай народжується одне маля”, – розказала науковиця НАНЦ Оксана Савенко. Вона проходила стажування в США за стипендією імені Фулбрайта і виконувала дослідження під керівництвом Арі Фрідлендера із Університету Каліфорнії.

Результати було опубліковано в престижному науковому виданні Global Change Biology. Стаття містить дані щодо показників вагітностей горбатих китів у досліджуваному районі за 2013-2020 роки. Також вчені обліковували криль та оцінювали динаміку морського льоду.

Автори з’ясували, що 2017 року – через рік після реєстрацій високих концентрацій крилю, 86% досліджених самиць були вагітними. Але 2020-го – після року, в який скупчення крилю були меншими, вагітними виявилися лише 29% самиць.

Своєю чергою запаси крилю залежать від кількості морського льоду взимку, оскільки крилева молодь живиться водоростями з морського льоду та використовує його як прихисток.

Дослідження засвідчує, що доступність крилю має вирішальне значення для розмноження горбатих китів. Тому його автори звертають увагу на необхідність розробки нових планів збереження та управління морською екосистемою Антарктики , а також мінімізації негативного впливу людської діяльності в регіоні.

Адже раніше поширеним було ставлення до крилю як до необмеженого ресурсу для китів в Антарктиці. Але потепління та інтенсивний промисловий видобуток крилю можуть впливати на популяції китів та інших споживачів, зокрема тюленів, морських птахів, риби. Тож цей підхід потребує перегляду.

🚤 Під час морського виїзду вчені побачили цього цього горбатого кита-красеня та підійшли поближче, щоб провести дослідження. Зокрема, виміряти його розміри за допомогою дрона, зробити фотоідентифікацію й узяти зразки шкіри та жиру.
Поки тривали вимірювання, кит неабияк зацікавився човном і почав плавати під ним та навколо. Така гра продовжувалася близько 15 хвилин.
🐳 Горбань пускав фонтани, округлював спину, показував хвостик, а в один момент навіть перевернувся животиком догори та став плескати грудними плавцями (це нечасто можна побачити).
Щоправда, одним плавцем він легенько зачепив човен з полярниками, чим трохи їх збадьорив:) Але після цього чемно відплив.
Варто зауважити, що зазвичай горбаті кити не становлять загрози людям у човнах: поводяться обережно і не агресивно. Але якщо інтерес тварини стає нав’язливим, а її дії — небезпечними, то полярники припиняють спостереження і потихеньку відходять, щоб не зачепити двигуном.
Цікаво, що за розмірами цей кит — вдвічі довший, ніж наш човен 🫣 Підрахунки за відео дозволили встановити, що його довжина становить 9,6 метрів. Це ще молода тварина, адже дорослі горбані сягають 13-15 м завдовжки.
Під час цієї зустрічі біологу 29-ї УАЕ Світозару Давиденку вдалося зібрати різну інформацію про кита. Окрім визначення розміру, вчений сфотографував 📸 хвостовий плавець велетня: малюнок на ньому в горбанів унікальний, як відбиток пальців у людини.
Тепер цього кита буде внесено в міжнародну ідентифікаційну базу, і коли його знову зафіксують дослідники, то можна буде порівняти, як він змінився за цей час.
Завдяки таким дослідженням вчені отримують цінну інформацію про успішність розмноження найбільших тварин планети, наявність в них кормової бази, їхні міграції тощо.
📏 До речі, а вам цікаво дізнатися, як наші вчені вимірюють розмір китів за допомогою дронів? Розказати про це окремо?
Відео: Олександр Мацібура