Тому ми вирішили вам нагадати, чим небезпечні кулі, якими збивають дрони. Тим паче, що ми бачимо, як останніми днями наш текст про це активно поширюють у соцмережах. Щоправда його вкрадену версію. Голова правління благодійного фонду «Правота» Ілля Бардін слово в слово опублікував його в себе на сторінці. Ні на автора, ні на “По той бік новин” він не посилається .
***
За вікном лунає повітряна тривога. Слідом за нею чутно кулеметні черги. Це працює наша протиповітряна оборона. Її мета — збити ворожий безпілотник, щоб він не завдав удару по критичній інфраструктурі.
📌 Незалежно від того, вдалося це зробити, чи ні — кулі повертаються на землю. Ми з’ясували, наскільки це небезпечно.
Уже перший запит у гуглі видає купу тривожник новин: у Кременчуці куля пролетіла крізь балкон , у Сумах — крізь підвіконня та підлогу [2], а в Івано-Франківську влучила у вікно ресторану .
Наприкінці 2022 року росія активно почала застосовувати іранські “Шахеди”. Тоді ж мережею поширювали меми про “газонокосарки”, “сусідів із бензопилою” та “бабусю, що збила дрон банкою огірків”. Водночас рівень загрози применшували або ж недооцінювали.
Дрони, якими росія атакує Україну, не варто порівнювати з FPV-дронами. Наприклад, розмір дрона-камікадзе (“Шахеда”) — 3х3 метри, а БПЛА “Оріон” — 4х5. Саме їх часто використовують для нічних атак критичної інфраструктури . UPD: останній – розвідник, який використовують для планування нічних атак.
До того ж росіяни неодноразово змінювали характеристики дронів і тактики застосування. А відтак, в Україні працювали над новими методами оборони повітряного простору. Витрачати дефіцитні ракети на збиття десятків дронів щонайменше нелогічно, а то й неможливо. Тож важливим способом протидії БПЛА стали мобільно-вогневі групи.
Це групи з кількох людей, які постійно переміщуються на пікапах. Вони використовують переносні зенітно-ракетні комплекси та великокаліберні кулемети. Принцип роботи такий: дрон фіксують акустично, підсвічують прожектором, наводять зброю на ціль та випускають кулеметну чергу вздовж очікуваної траєкторії польоту. Тобто в повітрі опиняється багато куль, які летять із великою швидкістю в різних напрямках і мають врешті-решт десь приземлитися.
Кулі можуть летіти на відстань кількох кілометрів, а, враховуючи кількість мобільних груп, випущених черг та щільність населених пунктів, не дивно, що вони періодично потрапляють у вікна та стіни господарських споруд. На жаль, вплинути на те, де саме кулі впадуть, дуже важко. Адже не лише порохові гази, а й кут вильоту, погодні умови, опір повітрю, гравітація тощо вносять свої корективи у передбачення польоту кулі.
❗ Якщо стрельнути вгору під кутом 90 градусів, то куля, після втратити енергії пострілу, все одно залишається небезпечною. Вона має більш ніж достатньо енергії, щоб завдати вам шкоди.
Це стосується куль, які падають суворо вертикально. Якщо ж постріл був під навіть невеликим кутом, замість того, щоб зупинитися і впасти, куля часто зберігає свою кутову балістичну траєкторію і продовжує рух по параболічній траєкторії. Це значно зменшує ймовірність того, що вона почне перекидатися в повітрі. Як наслідок, такі кулі втрачають значно менше енергії швидкости, ніж кулі у вільному падінні, і набагато швидше долітають до землі.
І ще врахуйте, що незважаючи на меншу швидкість, куля, що падає на землю вертикально, з набагато більшою ймовірністю влучить у маківку голови, аніж у іншу, менш смертельну частину тіла.
🦉 Висновок
У повітрі опиняється багато куль, які летять із великою швидкістю та мають врешті-решт десь приземлитися. Вплинути на те, де саме вони впадуть, дуже важко. Наприклад, під час нещодавньої атаки в Старокостянтинові, куля пройшла крізь стіну продуктового магазину, пробивши морозильну бонету, та застрягла в котлеті . Звучить сатирично, але такі реалії.
Небезпечними є не лише дрони, а й засоби їхнього ураження. Саме тому, якщо ви вирішили не спускатися в укриття, принаймні не наближайтеся до вікон. Краще перечекати атаку в безпечнішому місці за правилом “двох стін”.
Кому довіряють українці?
