Воєнна розвідка дізналась, що напередодні президентських виборів у Польщі росія активізувала чергову фазу інформаційної війни проти європейського суспільства.
Розвідка оцінює спецоперацію під назвою Doppelganger (“Двійник”) як одну з “наймасштабніших та найтриваліших” інформаційних кампаній Росії, що спрямована на країни ЄС і НАТО.

Зазначається, що кремлівські спецслужби створюють сайти та сторінки у соціальних мережах, які за своїм наповненням і зовнішнім виглядом імітують реальні західні ЗМІ.
На таких ресурсах кремль поширює дезінформацію під виглядом справжніх новин.
Для впливу на польських виборців з березня цього року російські спецслужби поширювали неправдиві та маніпулятивні повідомлення, зокрема в соціальній мережі Х, з активним залученням ботоферм і штучних акаунтів, що імітували реальних виборців. Основні меседжі, які використовує кремль, зводяться до критики підтримки України з боку Польщі, закликів до виходу держави з Євросоюзу та дискредитації політики уряду Дональда Туска. Паралельно проросійські ЗМІ формують негативний образ України, називаючи її головним фактором “хаосу” у польській політиці”.
У Польщі розпочалося голосування на президентських виборах, результат яких може істотно позначитися на майбутньому центристського уряду країни. Виборчі дільниці відкрилися зранку неділі, 18 травня, й працюватимуть до 21:00 за місцевим часом
Згідно з результатами проведених раніше опитувань громадської думки, фаворитами на нинішніх виборах є проєвропейський мер Варшави Рафал Тшасковський, якому прогнозують 30 відсотків голосів, а також націоналістичний історик Кароль Навроцький, який, як очікується, може набрати 25 відсотків. Тобто такий результат означатиме, що обидва кандидати вийдуть у другий тур, який відбудеться 1 червня
Остаточні результати нинішніх виборів, у яких загалом беруть участь 13 кандидатів, очікуються у понеділок, 19 травня.
Результат нинішніх виборів у Польщі матиме далекосяжні наслідки для подальшої політики Варшави. Річ у тім, що з часу приходу до влади коаліції під керівництвом Дональда Туска у 2023 році, ключові урядові ініціативи блокувало вето президента-націоналіста Анджея Дуди. Тож урядова коаліція сподівається, що перемога Тшасковського дозволить їй виконати свої передвиборчі обіцянки. Адміністрація Туска не змогла пом’якшити суворі закони Польщі про аборти та запровадити інші зміни через право вето глави держави, що розчарувало деяких виборців, пише AFP.
Сама виборча кампанія в Польщі передовсім оберталася довкола зовнішньополітичних питань, де головною суперечкою став ступінь залучення Польщі до ЄС, а також подальша розбудова відносин зі Сполученими Штатами. Але соціальні питання так само відігравали важливу роль.
53-річний мер Варшави Тшасковський пообіцяв підтримати право на аборти та права ЛГБТК+. Мер є одним із небагатьох польських політиків, які захищають “зелений” кліматичний курс ЄС.
Його основний опонент – 42-річний історик із Гданська Кароль Навроцький, який очолює Інститут національної пам’яті (ІНП). Вважається, що лідер партії “Право і справедливість” (ПіС) Ярослав Качинський висунув у президенти безпартійного правого націоналіста Навроцького як “кандидата від громадян”. Ставку було зроблено на те, що історик приверне на свій бік консервативних виборців, які не входять до ПіС, тому що він не вважається партійним функціонером, як, наприклад, колишній прем’єр Матеуш Моравецький.
На передвиборчих мітингах Навроцький виступав проти іммігрантів, “зеленого” курсу ЄС і Брюсселя загалом. А також вимагав обмежити допомогу Україні та створював образ ворога з ФРН, запевняючи, що не буде “лакеєм і камердинером Німеччини”.
Ключем до остаточного результату президентських виборів у Польщі може стати те, чи віддадуть прихильники Славоміра Менцена – ультраправого кандидата, який, згідно з опитуваннями, посідає третє місце з приблизно 12 відсотками голосів, – свої голоси за Навроцького у другому турі. Менцен – євроскептик-лібертаріанець, який рішуче виступає проти абортів та мігрантів.
Президент Польщі є головнокомандувачем збройних сил, керує зовнішньою політикою і має право ветувати законодавчі ініціативи.