В Західній Україні церква відіграла надзвичайно велику роль для українського суспільства у 20-30 роках минулого століття. Сьогодні церковні діячі є антиподами своїх попередників, які діяли століття тому. У Тернополі церковна влада забудовує дитячі садочки, захоплює сквери, дає на прощах слово алкоголікам-чиновникам і мовчить навіть після Революції Гідності. Що горе-діячі православної церква Київського патріархату дурять віруючих, що представники греко-католицького духівництва.
Говорити про православних негідників Московського патріархату не має сенсу. Всі бачили як у Верховній Раді глава нібито Української православної церкви Онуфрій не підняв своєї задниці, коли в парламенті вшановували героїв АТО.
Нещодавно побував у Тернополі глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук, зустрічався з владою, але своєї оцінки ганебній ситуації в області не сказав. Поруч з ними були керівники області, міста, проте церковники, схоже, турбуються про матеріальні блага, а не духовне майбутнє пастви.
Три роки тому глава УГКЦ Шевчук мовчав, коли в Зарваниці вихваляли Януковича…
За мовчазної згоди духівництва зараз, після Революції гідності, негідники при владі крадуть майбутнє сьогоднішньої України і українців…
За скільки часу храми спорожніють, не бажаючи слухати словоблуддя?…
Чи це довгий шлях звичайного очищення і віра українців лише викристалізується, витерпівши випробування хапуг у рясах?