«Наші плани на найближчі декілька місяців – впровадження мовлення у Дніпрі, де ми отримали частоту у нижньому діапазоні. Ми продовжуємо і надалі брати участь в усіх конкурсах Нацради з розподілу частот і сподіваємося у майбутньому отримати частоти і в обласних центрах, щоб ми все таки могли боротися за право на існування на медійному ринку», – розповів Олександр Бузюк. Мовлення планують поширити на всю територію України, але в першу чергу – на східні регіони. «Ми знову направили лист до Нацради з проханням прорахувати частоти для мовлення у Маріуполі, Костянтинівці, Сєвєродонецьку та Лисичанську», – додав він. «Громадське радіо» вже намагалося отримати частоти у Херсонській області, аби мовити і в Криму, проте на конкурсі частоти віддали комерційним структурам, одну – національному радіо. «Наразі до Криму ми можемо достукатися лише через супутник, і так нас уже можна слухати», – зазначив Олександр Бузюк.
З технічної точки зору, «Громадське радіо» планує повністю переорієнтуватися на новітні технології. «Ми вирішили далі не розвивати УКХ-мовлення, натомість будемо робити наголос на веб-мовленні […] Це, перш за все, пов’язано з тим, що ми розраховуємо, що в Україні буде запроваджуватися 4G і 5G зв’язок, який дасть можливість слухати радіо-стрім», – зазначив Кирило Лукеренко, головний редактор «Громадського радіо». Для цього планують розробити мобільний додаток.
«Громадське радіо» продовжуватиме свою серію матеріалів із «довшим диханням», які дають подумати про речі, важливі для України на шляху трансформації. Але, водночас, ми посилюємо частину роботи, яка стосується роз’яснення щодо усіх речей, які стосуються щоденного життя – як заповнювати платіжки, як краще економити ресурси. […] Також ми продовжимо розвивати нашу студію як майданчик для обговорення суспільно дражливих речей, місце для дискусій та для примирення», – розповіла Ірина Славінська, редактор програм «Ранкова Хвиля» і «Громадська Хвиля». Також планують посилити новинний блок і додати більше розважального контенту, розширити кількість мов. Крім того, «Громадське радіо» планує розвивати кореспондентські пункти в інших містах, перший з них планують створити у Краматорську.
Працюватимуть також над посиленням ефективності управління, тому що за три роки команда «Громадського радіо» розрослася із декількох людей до 70. «Управляти такою кількістю людей і задач – доволі серйозний виклик. […] Ми намагаємося створити систему управління, яка дозволить усім працювати найбільш ефективно і фокусуватися на задачах, які стоять перед ними», – розповів Петро Кошаков, директор із розвитку «Громадського радіо». На сьогодні проблемою є і постійне відчуття невизначеності через фінансову залежність проекту від донорської допомоги. «Ми хочемо створити заробітний фонд, щоб ми могли існувати і мати період планування хоча б шість місяців – щоб люди почувалися спокійно і були впевнені, що у нас є ресурси, щоб працювати», – зазначив він. Андрій Куликов зі свого боку додав, що пожертви аудиторії і підтримка колег від початку проекту і до сьогодні залишаються безцінною допомогою. «На початковому етапі нас підтримали колеги із «Європа Плюс», «Магнолія. ТВ», деякі інші. За це ми їм глибоко вдячні. Це доказ того, що у потрібні моменти українські журналісти і працівники галузі можуть гуртуватися. Це дуже важливо», – підкреслив він.
Кирило Лукеренко зазначив, що «Громадське радіо» відкрите для бажаючих приєднатися до їхньої команди як стажери або постійні працівники. З початку року стажування пройшли вже 15 журналістів. «Це також частина нашої місії – готувати нових людей для українських ЗМІ, і не тільки українських. […] Ми шукаємо нових колег і будемо раді, якщо до нас приєднаються нові сильні кадри», – заявив він. На сьогодні відкритий конкурс на посади «редактор сайту», «журналіст стрічки новин» та «психолог проекту».
