Коли УЄФА презентували офіційних символів чемпіонату Європи з футболу 2012, створених Warner Brothers – американською компанією, одним з найбільших концернів з виробництва фільмів та мультфільмів, то багато хто просто не сприйняв їх. Талісманів, що отримали імена Славек і Славко, українська громадськість небезпідставно критикувала, адже американські творці, загалом проігнорувавши національні характеристики, намалювали цілком невиразних і, м’яко кажучи негарних, ляльок. І от, коли всі просто обурювалися, коломийський художник Ігор Бежук, підійшов до справи значно практичніше. Виходячи з постулату «як не подобається, то зроби краще» він запропонував альтернативних героїв. І його Ясь та Івась вмить здобули прихильність вболівальників. Зараз «народні», як їх називають, символи Євро 2012, відомі й за межами України. В формі коміксів вони розповідають про побутові труднощі українців й поляків, показують реальний стан справ в країнах і дотепно ілюструють підготовку країн господарів до головної спортивної події літа. Та потенціалу в творчого коломиянина вистарчає не лише на комікси з Ясем та Івасем. Адже він є вже давно відомим ілюстратором і карикатуристом, що працює в руслі покутсько-гуцульського фольклору. Отже, поговоримо з Ігорем Бежуком про його народних символів і про нього самого.
– Ігоре, як гадаєте, завдяки чому ваші творіння стали популярними?
– Якщо маєте на увазі «Народних талісманів Євро 2012 Яся та Івася», то напевно тому, що вони кращі за Славека та Славка. А якщо говорити в цілому про мої роботи, які гуляють інтернетом та друкуються на афішах, компакт дисках та футболках, звісно без мого дозволу, то думаю – я малюю те, що мені подобається і саме тому, це подобається й іншим.
– Чи довго вагалися з деталями в малюнках талісманів?
– Насправді я не претендував на лаври популярності коли малював поляка та українця, це був експромт. Сталося одразу після представлення офіційних талісманів, яких розробили для нас американці – вони були ніякими, на мій погляд. Жодних національних рис окрім кольорів українсько-польських прапорів. А чого варті цибулиноподібні голови. Пізніше зайшов в інтернет, почитав, що люди думають з цього приводу, як виявилось, розчарування було як в українців так і в поляків. Сів з олівцем та альбомом, за пів години з’явився ескіз. Імена одразу прийшли в голову, адже у нас на Галичині, українське та польське тісно переплетене. Та й історія була одним із моїх улюблених предметів зі шкільної програми .
– Знаю, що комікси з’являються в польських виданнях. Як ставляться поляки до Яся та Івася?
– Полякам дуже подобається Ясь та Івась, особливо Ясь. Навіть писали, що Ясь красивіший. Я так не вважаю, для мене вони обидвоє красиві, по-своєму. Адже на відміну від Славків, мої хлопці не брати, а друзі, кожен із своїм характером та історією. До речі, образи Яся та Івася та сценарії до коміксів мені допомагає писати аспірант соціолог з Харкова Віталій Юрасов. Ми двоє і є командою Яся та Івася.
– Можливо, є якась ініціатива поляків щодо співпраці?
– Нам уже надійшло кілька пропозицій щодо продажу прав на Яся та Івася, як в Україні, так і в Польщі, поки-що думаємо. Також отримали запрошення на фестиваль коміксів у Познані, але не знаємо чи вдастся поїхати – потрібно ще багато справ зробити, а часу до початку єврочемпіонату залишилось обмаль. Насамперед, готуємо до видання збірку коміксів про пригоди Яся та Івася, а це дуже трудомісткий процес, ціла режисура .
– Встигнете підготувати до червня?
– О так! Працюємо над цим і вдень і вночі!
– Читав, що малюнки з героями Євро друкувалися навіть в Канаді, в одній з газет нашої діаспори. Не було пропозицій перекладати тексти англійською для ознайомлення їх з ширшою аудиторією?
– Звичайно, пропозиції щодо перекладів іншими мовами були і з тієї ж Канади, і Швейцарії, і Росії, але поки сконцентрували свої сили на українському та польському варіантах. Не вистарчає на все часу.
– Що станеться з Ясем та Івасем після чемпіонату?
– Зараз складно сказати, але ми настільки звикли та полюбили наших героїв, що не дамо їм зникнути. Знаєте, були такі моменти, коли опускалися руки та здавалося, що це нікому не потрібно, але зажди знаходилися люди, які підбадьорювали та підтримували нас. Думаю, наші шанувальники не дадуть нам довго відпочивати.
– В одному з ваших інтерв’ю ви кажете: «… часто від ідей просто розпирає голову і заснути буває дуже важко». Від чого саме трапляються такі пориви до творчості?
– Так, є таке. Очі художника – наче антена, яка налаштована на сприйняття інформації з усього, що трапляється навколо. Інколи, коли потрібні ідеї, або ж саме життя підкидує тобі багато тем, то мозок починає працювати дуже активно, переробляючи отриману інформацію та трансформуючи її у малюнки. Якось так це працює у мене.
– Чим ще зайняті зараз?
– Ой, зараз багато всього! По-перше, закінчую сторінки коміксу про Яся та Івася. По-друге, малюю карикатури та комікси для газет, сайтів та агенцій. Ну і по-третє, помаленьку працюю над власним проектом «Гумористичної Мапи України», де були б з гумором представлені всі регіони України
– Де можна побачити роботи Бежука?
– Найлегший спосіб, це звісно інтернет, де я розміщую роботи у своїх блогах та на сторінці у фейсбук. Також це львівська газета ЗІК, всеукраїнський журнал «Дніпро», дитячий журнал «Крилаті» та багато інших, всіх і не пригадаю. Також, широко представлені мої роботи у музеї гумору «Весела оселя» в Коломиї.
– Що ж, дякую за інтерв’ю, і натхнення й надалі.
– Дякую вам.
Розмовляв Володимир Молодій