111

Коли на засідання виконкому міської ради запросили керівника МПП «Роммар» Юрія Слободяна, він запропонував депутатам і членам міськвиконкому виїхати на територію підприємства, щоб ознайомитись із його роботою. Відповідь була така: «Ми не спеціалісти і не можемо давати заключення». Хоча під час громадських слухань прозвучали думки про шкідливість виробництва.

Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи – об’єкт відповідає встановленим медичним критеріям безпеки і показникам. Якщо не довіряєте фахівцям обласної санепідемслужби, проводьте незалежну експертизу, викликайте експертів з Києва, Москви, Берліна чи інших країн. Міська рада каже, що немає грошей. А чому не звернулися до братів Навольських? Ми готові оплатити вартість незалежної експертизи, а пропозиції її виконаємо. Якщо експерт встановить, що підприємство шкідливе для навколишнього середовища і треба зупинити будівництво — ми виконаємо це рішення. Адже ми – не вороги ані жителям, ані рідному місту. Навпаки, турбуємось про те, щоб Заліщики були наближені до європейського типу, щоб люди мали найголовніше – роботу, отже, щоб розвивалась промисловість.

У містобудівному обґрунтуванні сказано, що цех по виробництву металовиробів належить до 5 категорії, а кислоти і цинк – до 2 категорії щодо шкідливості. Поруч автозаправка, вона теж належить до 5 категорії, а бензин щодо шкідливості – до другої. Теж у місті розташована, і теж існує небезпека. Так, у цеху буде використовуватись кислота. Але ж у приміщенні, де виготовляють цвяхи, 10 років раніше була акумуляторна, а це 3,5 куба кислоти.

У цеху по виробництву металовиробів буде 3 куби. Навіть в акумуляторі машини – до 5 літрів кислоти, а скільки машин їздить щодня у нашому місті? Навіть такі промислові гіганти, як «Ватра», комбайновий завод у Тернополі мали гальваніку. У приміщенні, де розміщене тепер підприємство «Тіміртан», раніше були резервуари з каучуковою содою, у колишній «сільгосптехніці» нею промивали двигуни. Це теж шкідливо. Під час громадських слухань прозвучало запитання: «Як будуть везти відходи містом?» У нас відходів цинку не буде, як і стоків виробництва. Під час слухань прозвучала тривога, що вони потраплять у потічок заказника. Будуть встановлені фільтри, які очищають повітря і втягують пари. Тонна цинку коштує 30 тис.грн., і ніхто з підприємців таку сировину не дозволить викинути. Про це говорив під час громадських слухань експерт. За кордоном дахи покривають оцинкованим металом. Сучасна металочерепиця – це той же оцинкований метал. В Україні і досі використовують шифер – най-шкідливіший із покрівельних матеріалів, це – теж негативний вплив на екологію.

Заліщицький цех буде невеликим, у той же час великі модульні заводи працюють у Кам’янці-Подільському, Одесі, Дніпропетровську. Люди не мають конкретної інформації про наше підприємство. Ходили навіть абсурдні чутки, що у цеху працюватимуть засуджені. Для чого розповсюджувати таку неправдиву інформацію? Чому ми повинні доводити, що чорне є чорне, а біле – це біле?

Ініціативна група збирала підписи проти спорудження цеху металовиробів у Заліщиках. Думаю, що ця акція була спланована міськрадою.

До речі, під час виборів ми підтримали теперішнього міського голову В.Бенев’ята. Як і він, хочемо, щоб місто стало благоустроєним, чистим, красивим. Для цього пообіцяли інвестування у його розвиток: планували закупити транспорт для вивезення сміття, бетоноукладальну машину, яка заливає бордюри. А також для поліпшення медичного обслуговування -«швидкі допомоги». Хоча тепер закрадається сумнів: чи потрібен місту господар? Виходить, що краще нічого не робити. До речі, на півтора року відкидає залучення інвестицій той факт, що у місті не розроблена грошова оцінка землі. Чому міськрада не проводила акцій, коли знищували фабрики текстильно-художніх виробів, «Дністрянку»? Виходить, що ми дбаємо про те, як знищити, а не будувати. Зробіть кращі справи, ніж ми, але не паплюжте наше ім’я!

Газета “Колос”, №22-24 від 18 березня 2011 року

Отруєння цинком. Цинк також є біоелементом і втримується в багатьох харчових продуктах, причому особливо багато його в продуктах тваринного походження. Максимально припустимий рівень цинку в овочах і фруктах становить 1 мг/кг, у бобових – 25-50, у рибних і м’ясних продуктах 40 мг/кг. Цинк легко окиснюється органічними кислотами, тому зберігання харчових продуктів, що мають кислу реакцію, у тарі з оцинкованого заліза призводить до швидкого переходу в них цинку. Так, у журавлинному киселі, звареному в оцинкованому посуді, було виявлено 930 мг цинку на 1 кг киселю. Велика кількість цинку виявляли у квасі, молоці, які зберігалися в посуді з оцинкованого заліза.

Уживати продукти, що містять підвищену кількість цинку, небезпечно, тому що солі його токсичні й можуть викликати отруєння. Особливо чутливі до з’єднань цинку діти.

Інкубаційний період при отруєнні цинком короткий – 2-3 години. У зв’язку з тим що з’єднання цинку проявляють дію в основному на слизову оболонку шлунка й лише в незначній кількості всмоктуються кишками, симптоми отруєння найчастіше проявляються у вигляді нудоти й короткочасної блювоти. Розлад кишок спостерігається рідко. Захворювання триває звичайно не більш одного дня.

З метою профілактики отруєнь цинком санітарним законодавством забороняється зберігати й готувати їжу в посуді з оцинкованого заліза. У такому посуді дозволяється зберігати тільки сухі сипучі продукти й воду.

Інформацію використано з сайту http://www.hygiene-science.com/

Напруга не спадає. Громадські слухання з питань цинкового заводу

Згідно нового законодавства про планування та забудову територій, будівельні об’єкти, які зводитимуться, проходять обговорення на громадських слуханнях.

У вівторок, 15 березня, такі слухання відбулися у районному Будинку народної творчості: територіальна громада міста обговорювала містобудівне обґрунтування будівництва цеху по виробництву металовиробів, де випускатимуть оцинкований дріт (на чорний дріт наноситиметься цинкове покриття). Цей захід, як відзначив міський голова Володимир Бенев’ят, в історії міста, мабуть. проводиться вперше, громада залучається до вирішення питань життєдіяльності Заліщиків. У великому залі РБНТ зібралися прихильники двох протилежних думок: одні підтримували будівництво такого цеху, інші категорично виступали проти, мотивуючи свою позицію шкідливістю виробництва для здоров’я населення. Навіть місця у залі були зайняті окремо: у верхніх рядах і в нижніх. Щоб не дати перевагу емоціям, міський голова В.Бенев’ят, відкриваючи громадські слухання, закликав до виваженості, толерантності, культури спілкування, ділового обговорення проблеми. А суть її була визначена так: наскільки нешкідливе для здоров’я населення, природи, екології буде майбутнє виробництво?

У громадських слуханнях взяли участь жителі міста, депутати обласної, районної, міської рад, члени міськвиконкому, представники рай-держадміністрації та райради, проектанти з Тернополя, працівники обласної та районної санепідемстанцій, відділу архітектури та містобудування. Ведення заходу було доручено секретарю міськвиконкому Ярославу Шимуну, будівельнику за фахом. Був обраний також секретаріат (на світлині вгорі).

На будівництво цеху розроблено містобудівне обґрунтування – МПП «Роммар» має встановити нову виробничу лінію. Тож спершу вирішили послухати думку проектантів — головного інженера «Тернопільпромбудпроекту» О.М.Пасіку. Олег Михайлович зауважив, що містобудівне обґрунтування розроблене у відповідності до державних будівельних норм, є рішення міськвиконкому від 30.11.2010 року про дозвіл на розроблення містобудівного обґрунтування.

Об’єкт пропонується для випуску продукції предметів народного споживання, в цеху буде працювати 6 чоловік у три зміни. За рік випускатиметься 2000 тонн оцинкованого дроту.

Державні експерти дали свої висновки, що містобудівне обґрунтування відповідає державним будівельним нормам, екологічно-санітарним умовам санітарно-захисна зона – 50 метрів до житла згідно норм витримана, фактично є 140 метрів, до залізниці – 46 метрів (теж згідно норми), вплив на екологічний стан незначний.

І все ж таки проектанту не вдалося розвіяти тривоги противників будівництва, адже недалеко від цеху проходить лінія міського водогону. «Де буде утилізація відходів?» – прозвучало запитання. «Про вивезення відходів є домовленість із тернопільською «Ватрою», – була відповідь. Щодо позначення лінії водогону вийшли деякі розбіжності – на містобудівному обґрунтуванні він на віддалі 7.5 метра, а фактично, як стверджував міський голова, є 2,5 метра (згідно даних підприємства «Комунальник-Плюс»). Проектанти запропонували два шляхи виходу з ситуації: взяти у футляр водопровід чи перенести його. Були запитання і щодо фунту, бо рельєф – з ухилом. О.М.Пасіка зауважив, що зроблено геологічне обстеження, пробурено 6 свердловин, ґрунтових вод не зустрічали.

Позитивні заключення дала і обласна санепідемстанція, виступив її представник Р.Н.Дем янчук. Як запевнив Роман Несторович, цей об’єкт буде під постійним наглядом обласної санітарно-епідеміологічної служби. Буде проведена експертиза на початковому етапі з монтажу устаткування. Тільки тоді, коли не буде шкідливих викидів, дадуть дозвіл на початок робіт. Виробництво буде закритим, працюватимуть спеціальні очищувальні фільтри. Забудовнику потрібно зробити проект ОВНС -в оцінці впливу на навколишнє середовище буде детальна інформація.

У запитаннях, виступах як дорослих, так і молодих заліщан прозвучала стурбованість будівництвом цеху біля водогону і заказника.

Висловлювалась тривога щодо використання на виробництві лугу, соляної кислоти і цинку, а також побоювання, чи не потраплять опісля відходи у потічок, який тече в урочищі Ущилівка, яке до того ж є екологічним заказником. А найбільше турбувало заліщан, чи не позначиться на здоров’ї жителів навколишніх будинків та самих працівників цеху шкідливість цинку Свої міркування висловили Роман Мулярчук, Олександр Телещак, Любомир Рудько, Василь Панчак, Роман Бурдейний, а також депутати міськради Олександр Івануц, Василь Іванишин, депутат райради Борис Шипітко.

Від імені депутатської фракції «Свобода» депутат міськради Юрій Якимчук зачитав звернення, в якому звучить стурбованість з приводу використання на виробництві високотоксичних речовин. Чи не призведе до нових хвороб шкідливе виробництво?

Працівниця МПП «Арма» Галина Златіна не погоджувалась із таким трактуванням, мотивуючи тим, що вона вже п’ять років працює на підприємстві, де виготовпяють оцинковані відра, і не страждає професійними хворобами.

Чимало присутніх заліщан із недовірою поставились до висновків служб щодо погодження містобудівного обґрунтування, хоча зроблені вони згідно існуючих норм та законодавства. А депутат райради Павло Лесюк навіть говорив про залежність згаданих служб: вони – представники виконавчої влади і бояться втратити роботу.

Прозвучали думки, що будова вже зведена без відповідного дозволу міської ради.

На мою думку, доцільно було перед громадськими слуханнями побувати на підприємстві «Роммар» депутатам міськради, членам виконкому. До речі, це й пропонував на розширеному засіданні міськвиконкому головний інженер підприємства Василь Сопівник.

Віддаючи належне братам Навольським за створення нових робочих місць – на підприємствах працюють понад 500 чоловік, йдуть відрахування до бюджету, депутат райради Василь Сопівник зауважив, що жодне підприємство не здається в експлуатацію, якщо не буде висновків про його безпечність. Якщо воно шкідливе -треба дати цьому обґрунтування. Частину запитань могла б зняти незалежна експертиза.

Остаточних висновків під час громадських слухань, які б розставили всі крапки над «і», не було зроблено. Також не підсумували розмову і результати голосування: 63 присутніх у залі проголосували за будівництво цеху, але більша частина учасників слухань висловилась проти. У місті зібрано 1081 підпис від заліщан-противників будови цеху по виготовленню оцинкованого дроту.

Створена погоджувальна комісія, в яку ввійшли 18 чоловік, більшість із яких — представники територіальної громади міста. Погоджувальна комісія буде працювати протягом двох тижнів, а тоді знову продовжаться громадські слухання. До речі, поступила пропозиція проводити їх у вихідні.

Галина КОРЧЕВСЬКА
Газета “Колос”, №22-24 від 18 березня 2011 року

Мешканці невдоволені запуском цеху з виробництва оцинкованого дроту.

Власник підприємства запевняє, що воно нешкідливе, але люди не вірять. Мовляв, місто і так належить до четвертої категорії Чорнобильської зони, і за кількістю онкозахворювань перше в області.

Олена Цинтила з’ясовувала ситуацію. Відео телеканалу “Інтер”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.