Голова ОДА Валентин Хоптян доручив здійснити обстеження дитячих оздоровчих закладів області з метою визначення їх готовності до проведення оздоровчої кампанії 2011 року.
«Ми повинні створити належні умови для відпочинку та оздоровлення дітей», – наголосив Валентин Хоптян.
Новоствореним робочій групі, до складу якої увійшли фахівці облдержадміністрації, обласних управлінь та відомств, дано доручення провести відповідні обстеження 20 травня 2011 року.
ХРОНІКА ДУХОВНОЇ ОКУПАЦІЇ
Однією з різноманітних форм духовної колонізації, яка почалась в Україні після становлення державної незалежності, виявилась місіонерська діяльність різноманітних закордонних центрів релігійних організацій. Вони усіма правдами – кривдами почали активно проникати на її територію, використовуючи для цього весь свій попередній світовий колоніальний досвід, за підтримкою зацікавлених в цьому міжнародних установ, що тиснули в разі необхідності на молоду державу Україну.
. Коментуючи вислів: ” Місіонерство – це колонізація “, що належало німецькому статс-секретареві по колоніях докторові Вольфу, католицький місіолог Шмідлін в 1913 р. писав: “Саме місіонерство духовно підкорює колонії і здійснює їх внутрішню асиміляцію .Воно поглиблює мету зовнішньої політики – внутрішню колонізацію”.
.Західні спецслужби тих людей, яких застосовано в поширенні духовній окупації називають «скваттери» . Вони складають агентурну мережу, яка безпосередньо або несвідомо виконує призначене завдання.
Ось старовинна схема окупації: першим приходить місіонер – зламує національну духовність, нав’язуючи чужий культ та іншу культуру. За ним торговець – банкір – валить місцеву економіку за допомогою ринку, скуповує територію, садить на кредитну голку, і, нарешті, приходить солдат – багнетом усмиряти невдоволених аборигенів та боронити захоплене.
Так було в світовій історії завжди і скрізь. Але прийшли нові часи, імперії стали тріскатися, як гнилий горіх. Старий світ загойдався і накренився.. На горизонті – Новий світовий порядок – глобалізація, завданням якої є єдина влада і загальний контроль. Але тепер, на залякуванні та багнетах далеко не виїдеш. От тоді й будуть принаді розкинуті щупальця агентури, п’ята колона глобальної ідеї, яка поведе стадо з вказану кошару.. Важливу, провокаційно – організаційну роль в цьому грають скваттери – посланці політичного закулісья.
Вони, пронирливі, не обійшли увагою і наше Тернопілля.
Представниками такого виду месіанства , є десант закордонного центру Церкви Менонітів, та його благодійного фонду «Гуманітарна допомога м. Білефельд (Німеччина), що отаборився в Теребовлянському районі в 1993 році.
У бурхливих дев’яностих, коли Тернопільщина, озброєна «кравчучками» тягнула залишки совкового ширвжитку до ненаситної постсоціалістичної Європи, в затишному селі Ілавче з’явилися .. німці!
Із відомою німецькою пунктуальністю закордонні емісари Пітер Регер та Дитріх Тьовс, раз – два на місяць, з 1993-1996 рр., прибували в регіон, завозили і роздавали гуманітарку, фотографуючись з щасливими аборигенами, повідомляє http://teren.uaforums.net
У 1996 році, допомога « секонд-хенд», прийняла офіційний міжнародний статус – за німецькою ініціативою створена контора Тернопільської обласної громадської організації «Благодійність» і фонду «Гуманітарної допомоги м. Білефельд».
Тепер робота закипіла з новою силою. Впродовж наступного десятиліття, з метою поширення і зміцнення впливу Церкви Менонітів, на території Теребовлянського району почалися комплексні вербувальні заходи: роздача гуманітарних посилок в процесі богослужінь, концерти та театралізовані шоу на біблейську тематику, релігійні проповіді з неприхованою метою перетягування віруючих з місцевих, традиційних, християнських церков. Мовляв: «Ми вам намиста – ви нам – душі!»
Досить серйозним соціальним алібі –піаром свого знаходження в регіоні стала акція Менонітів по організації лікарні на базі завмерлого в минулу «перебудову» районного медичного відділення.
Оздобив її за українськими мірками, обладнанням та технічними засобами високого класу, привезеними з Німеччини, меноніти відразу набули відомості в обласних лікарняних колах.
Однак, особливу увагу вони привернули під час скандалу з приводу поставки у лікарню прострочених медикаментів та неякісних, залежалих продуктів із за кордону. Їх виявили контролюючі органи. Перевірка виявила також безліч порушень чинного українського законодавства.
Ось тут і посипалася «манна небесна» на голови здивованих українців.
З далекого Білефельда потягнулися навантажені фури та спеціальна техніка – транспорт «швидка допомога», «пожежна», та інші. Все безкоштовно, все в дарунок!
Звідки ж така щедрість? Адже відомо, що німці – перші скнари в Європі.
Їде бюргер по трасі, бачить – порожня пляшка валяється, зупиняє «Мерса», піднімає її і в багажник.. Це така німецька народна звичка.
А тут – каравани «на шару»…
Але, така незвична поведінка пояснюється дуже просто: техніка і обладнання в Німеччині має термін використання. Після його закінчення, згідно закону, техніку треба утилізувати. Але це досить затратне, та й часу займає багато.
Отож, найдешевше все перетворити в секонд-хенд – гуманітарку та відправити в «дикі країни третього світу». Вивезення за межі Німеччини непотребу – теж прибутковий бізнес.
Таким чином, головний добродійник – представник німецького гуманітарного фонду Пітер Регер, запрошуючи на урочисте вручення гуманітарних подарунків обласне та районне начальство, став вхожим до перших владних кабінетів.
Демонструючи списки своїх доброчинних дій, гер Пітер, в щільному контакті з німецьким консульським представництвом, настирило пред’являє вимоги до української влади:
• офіційна реєстрація Менонітської Братської Общини Тернопільської області,
• право власності на самовільно побудовані об’єкти та земельні частки,
• виділення грошових коштів з обласного бюджету на створену піар-лікарню в селі Ілавче, яку німецький фонд взяв на своє повне забезпечення.
Затято наполягаючи на своїх вимогах, община менонітів всупереч закону, продовжує самовільно проводити релігійні обряди на домашніх зборах куратора Дитріха Тьовса, заманюючи туди місцевих мешканців, що потрапили під їх вплив. Це викликає тривогу і обурення. Цікаво, що поміж людей у побутових пересудах їх прозивають, по аналогії з мозковим інфекційним захворюванням – « меноніти – менінгити» .
Менонітська община, не дивлячись на зовнішню неприязнь до них, що викликає постійні конфлікти, веде активну місіонерську роботу в регіоні.
Дуже насторожуючим є такий факт, що її структура – обласний фонд «Благодійність», який проводив свою фінансово-господарську діяльність через один з банків, за рішенням з німецького боку , почав регулярно отримувати невраховану готівку з рук в руки: емісар-бухгалтер, що дає підставу підозрювати в здійсненні незаконних грошових махінацій.
Вантаж, що приходить із закордону, проходить «розтаможку та дербан» виключно при особистій участі емісарів, які під час наполегливої організаційної роботи, завели потрібні знайомства серед впливових чиновників, які сприяють прискоренню процесу. Серед них, наприклад, начальник Центрального шпиталю прикордонних військ України – Кавюк В.Ю. – великий друг і палкий прихильник менонітів.
Велику стурбованість в діяннях місіонерів-скваттерів викликає їх робота з українськими дітлахами.
Щорік, в липні-серпні, для дітей від 7 до 13 років, переважно з бідних сімей, вони організовують благодійні табори в ДОЗ «Промінь» ( с. Долина Теребовлянський район), з використанням жорстких пропагандистсько – навчальних релігійних програм, заснованих на власному конфесійному віровченні. Мета – втягування дітей в лоно Церкви Менонітів.
Чомусь відчувши себе в державному дитячому таборі господарями – добродійниками, іноземці самовільно побудували на його території чотири будівлі.
Як це не схоже на законослухняних німців! На їх «Фатерлянді» за кинутий недопалок – штраф – українцеві півроку треба відпрацьовувати. А тут – воля… та й власний розрахунок : ось приїдуть цивілізовані німецькі діти меноніти в гості, закликати українців в «справжню віру», а замість унітазу – діра в підлозі. Непорядок! Та й місцева їдальня – в радянському стилі «а ля руссиш швайне».
Розсердилися на невдячну долю меноніти та й вирішили, врешті-решт, прихватизувати свої самовільні споруди та землю під ними, що на території дитячого табору на обласний фонд «Благодійність»
Поїхали в столицю і цілих два роки штурмували двері Кабінету Міністрів України.
А тим часом, маленькі дітки, які опинилися у дитячому таборі налякалися таких активних закордонних дядьків та тіток. Ї все почали розповідати своїм батькам:«Про Бога всевони постійно говорять, а іконки Христа та Матері Божої відібрали і покидали на підлогу…Мов, не ходіть більше діти в ваші сатанинські церкви, а слухайте наш голос правди та істини.»
Пішли батьки в свої церкви, та все розповіли священикам. Зібралися місцеві отці та нарід – гайда владі петиції та скарги писати: «Рятуйте люди добрі! Небезпечна, незареєстрована тоталітарна секта у нас утворилася – допоможіть від неї позбавитися» На адресу Теребовлянської РДА і районної ради надійшли колективні звернення від Теребовлянського деканату Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ та духівництва УАПЦ Теребовлянського району « Про недопущення організації та проведення літніх таборів фондом «Благодійність» на базі ДОЗ «Орлятко» м Теребовля»
-Враховуючи те, що віруючими традиційних конфесій району, меноніти сприймаються як деструктивно-тоталітарна секта, – пишеться в черговому посланні – поширення її діяльності, створює передумови в загостренню релігійної обстановки в регіоні.
Теж саме підкреслює в своєму дослідженні ситуації фахівець центру реабілітації діяльності деструктивних культів Валерій Собук:
«Динамічне нарощування менонітами зазначеної діяльності, під час якої вони вдаються до спроб дискредитації канонічних основ церковних догматів і вчинення наруги над святинями традиційного християнства – знімання ікон в ДОЗ «Промінь», кидання каміння в монументальний образ Божої Матері, висловлювання щодо хибності релігійних поглядів православних та католиків, вкрай негативно сприймається духовенством та віруючими домінуючих в області Церков, спонукає останніх до постійних ультимативних звернень в обласні та районні владні структури з вимогою блокування та припинення їх діяльності, заборони реєстрації релігійної громади « Менонітської Братської Общини Тернопільщини», що створює передумови до ускладнення міжконфесійної ситуації в області.
На сучасному етапі – продовжує свій аналіз пан Валерій – під прикриттям благодійної діяльності функціонери згаданих закордонних організацій постійно намагаються налагодити контакти з посадовцями владних і впливових в регіоні політизованих та комерційних структур, правоохоронних відомств та вищих органів державної влади України, та також працівниками архівних установ області. Їх цілеспрямовані спроби зареєструвати першу в області громаду вказаного протестантського спрямування, супроводжуються висуненням до владних структур області майнових претензій щодо передачі Менонітам в безоплатне довготривале користування ряду оздоровчо-лікувальних закладів та земельних ділянок, що використовуються в якості важелів тиску на місцеві органи влади та вказує на виконання іноземними емісарами Церкви Менонітів установок свого закордонного центру щодо розширення присутності та зміцнення позицій впливу на розвиток суспільної та релігійної ситуації в регіоні.»
Як кажуть – коментарі зайві…
Володимир Мовчун
Центр реабілітації впливу тоталітарних культів
Тернопіль – Київ