Україна — держава з потужним інтелектуальним потенціалом, який, на жаль, великою мірою марнується. Багато випускників вишів, замість того, щоб працювати за фахом, поринати з головою у наукові дослідження, йдуть у бізнес, стають гастарбайтерами. Бо виявляється, що їхні професійні вміння, знання, ідеї, поривання нікому на Батьківщині не потрібні. В той же час провідні країни світу — Японія, США, Корея та інші досягли економічних висот завдяки мобілізації розуму своїх націй. Чи чули ви що-небудь про Силіконову долину в США?

ІДЕЯ створення першого у США науково-промислового парку виникла у Стенфордському університеті в 1950-х роках. У ті часи цей навчальний заклад мав велику територію, але йому не вистачало грошей для розвитку. Продаж університетської землі був заборонений. Та виявилось, що довгострокова оренда не менш приваблива для бізнесу, ніж право власності. На цих територіях і заснували Стенфордський промисловий парк. Землю здавали в оренду не всім, а лише високотехнологічним компаніям, які використовували ноу-хау університету. «Силіконовою» ця місцина стала від назви матеріалу — силікону, або кремнію, з якого виготовлялися напівпровідники. Нині Силіконова долина, або «Стенфордський дослідницький і промисловий парк», займає площу понад 280 га і налічує 162 будівлі. Тут розташувалося понад 140 компаній із 23 тисячами працівників, які проводять дослідження у галузях електроніки, програмних засобів, біотехнологій та іншого високотехнологічного виробництва. Серед них — гіганти електроніки IBM, Hewlet Packard, аерокосмічна компанія «Локхід» та інші. Бюджет парку становить декілька мільярдів доларів. Складається він із власних прибутків, надходжень із федерального бюджету, приватних інвестицій. «Силіконова долина» стала всесвітнім символом умілої мобілізації інтелектуальних ресурсів нації.

У Європі наукові парки стали створюватися на початку 1970-х років. Першими з них були дослідницький парк Університету Херіот-Уатт в Единбурзі, наукові парки Триніті-коледжу в Кембриджі (Велика Британія), Левен-ла-Нев у Бельгії, «Софія-Антиполіс» у Ніцці. Загалом у світі нині функціонує понад 500 технопаркових структур (у США — більше 160, Японії — близько 50, Китаї — понад 50, Великій Британії — 46, Франції — 50, у Швеції та Фінляндії — відповідно 16 і 17). Понад 100 наукових і технологічних парків функціонують у країнах Центральної та Східної Європи, більше 50 — у Росії.

В Україні ж інноваційна діяльність — у зародковому стані. Маємо лише кілька наукових парків, створених на базі Національного технічного університету «КПІ», Національного авіаційного, Житомирського агроекологічного, Ужгородського національного університетів та ряду інших ВНЗ, не рахуючи технопарків, які використовувалися бізнесменами як офшорні зони. На жаль, нашим інноваційним центрам до Стенфорда, Кембриджа та інших всесвітньо відомих технологічних «інкубаторів» поки що дуже далеко. Тож чи слід дивуватися, що Україна перебуває на 52-му місці у всесвітньому рейтингу інновацій, а в рейтингу конкурентоспроможнсті — на 72-му?

Інвестори нібито й виявляють інтерес до ноу-хау, що народжуються в українських наукових парках, але кошти вкладають неохоче, остерігаючись втратити їх назавжди. Як кажуть, і хочеться, і колеться. Бо, мабуть, у жодній країні світу не чинять стільки бюрократичних та корупційних перепон на шляху до започаткування будь-якої справи, скільки в нашій, незважаючи на те, що закони нібито проголошують цілковите сприяння інноваційній діяльності. Та, мабуть, найбільшої шкоди завдає фактор недовіри. Тобто наші провідні виші поки що залишаються у зачарованому колі нездійснених проектів та мрій про досягнення світових освітянських стандартів. Чи вдасться його прорвати?

НЕЩОДАВНО я став свідком цікавої події: в Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБІПУ) відбулося підписання установчої угоди між засновниками наукового парку «Біобезпека природокористування та якість життя».

«Ми йшли до цього впродовж останніх п’ятнадцяти років…» — сказав ректор НУБІПУ, Герой України Дмитро Мельничук перед церемонією підписання угоди. Він наголосив, що університет прагнув не формальної першості в країні у справі заснування наукових парків, а високої ефективності нового утворення. Серед засновників парку — вітчизняні банки «Альфа», «Таврика», будівельне підприємство «Мостобуд», кілька потужних закордонних компаній. Один із їх представників довірливо повідомив мені, що його компанія впродовж останніх десяти років прискіпливо моніторила НУБІП на предмет його науково-освітянського потенціалу, матеріальної бази, ділових та моральних якостей керівництва, поки не переконалася, що має справу з надійним партнером. Немає сумніву, що й інші інвестори ніби рентгеном просвітили цей навчальний заклад, перш ніж зважитися на такий відповідальний крок.

Парк займатиметься впровадженням ноу-хау, які народяться в НУБІП та інших університетах країни. «У талановитої молоді з’являється шанс реалізувати свої найсміливіші ідеї…» — сказав ректор. Всі нові розробки зосереджуватимуться у Комісії наукового парку, яку очолює доктор біологічних наук Максим Мельничук. Тут вони розглядатимуться, захищатимуться і рекомендуватимуться до впровадження. Перші три великомасштабні проекти майже готові до реалізації. Серед них «Євросело ХХІ століття», про що наша газета вже писала. Йдеться про будівництво сучасного соціально-виробничого комплексу, куди входитиме молочна ферма та молокопереробний цех, обладнані за останнім словом європейської технічної моди, біогазова установка тощо. Другий проект передбачає будівництво на базі Боярської лісогосподарської станції НУБІП надсучасного комбінату з переробки деревини. В рамках парку створюватиметься також центр космічного зондування землі, в якому досліджуватимуть стан довкілля, оперативно інформуватимуть аграріїв про стан посівів. Обов’язковим компонентом усіх нових агропромислових об’єктів мають бути навчально-дослідні бази, тобто навчальні класи, лабораторії, гуртожитки тощо. Попередній портфель інвестицій наукового парку НУБІП становить уже близько 2 мільярдів доларів. Але ці гроші не подарунок, а довго­строковий кредит, який треба повернути з процентами, зауважив ректор. Судячи з того, що науковим парком НУБІП, окрім засновників, зацікавилося ще близько десяти компаній, інвестицій йому не бракуватиме. Тепер усе залежатиме від того, наскільки швидко центральні та місцеві органи влади реагуватимуть на запити інвесторів і науковців. Успіх колективу
НУБІП може стати успіхом всієї держави.

Сільські вісті

1 comment

  1. Маша

    «Ми йшли до цього впродовж останніх п’ятнадцяти років…» — вступ по таксам і дзвінкам, блатні “відмінники”, жодного побудованого гуртожитку, дослідницьке устаткування 30-х — 60-х років минулого сторіччя, масовий набір студентів на нові “ніякі” за суттю(в бібліотеці по більшості дисциплін навіть книжок немає) факультети і спеціальності: юристів, економістів, податківців, маркетологів, комп’ютерників і програмістів та особисте збагачення. 29 років нас веде наш мудрий ректор ! Аж спасибі йому хочеться сказати!

Напишіть відгук