Живемо в час, коли ми всі є учасниками великих вистав. Життя театр, а люди в ньому актори – говорив великий Вільям Шекспір. Це правда, тільки в цій виставі ми не режисери, не актори, зрештою, і просто глядачами нас теж важко назвати. Ми глядачі, тих події, які відбуваються на сцені і напряму стосуються нас. Тільки, згідно з сценарієм, глядачі однієї країни, зі сходу і до Збруча, мають любити одних акторів, а від Збруча до кордону з Польщею мають любити інших акторів. Отакий от складний сценарій.
Хто режисери – ??? …Москва, Адміністрація Президента України, інші середовища провладної партії, не стільки важливо, біда, що основна мета – розкол країни.
А жанр вистави – трилер, і дав би Бог щоб не з трагічним фіналом.
Актори першого плану крайні ліві і, на жаль, крайні праві.
Актори другого плану – Партія регіонів із сателітами, і ряд опозиційних партій (які, на жаль, не до кінця усвідомлюють свою місію).
Короткий сценарій:
Партія регіонів, нібито тяжко «переймаючись» долею простих ветеранів, так званої Великої Вітчизняної війни, вирішують, що в їхньому житті (ветеранів) не має більшої потреби і відсутні будь-які проблеми окрім, як почепити на всіх державних органах, червоний прапор – приймають славнозвісний закон. Зрозуміло, що це не подобається опозиційним партіям, особливо радикально налаштованим. Але зі усіх опозиційних і всіх патріотичних політичних сил є одна найопозиційніша і найпатріотичніша, яка сказала, що без бою Львів не віддасть. Режисери виводять на перший план ультра ліву «Родіну», яка обіцяє пройти маршем з червоними прапорами вулицями Львова.
Події, які відбулися 9 травня переповідати немає змісту. Добре розіграна фінальна сцена першої дії. Для частини країни герої – ліві, для іншої частини герої – праві, нібито максимальний ефект досягнуто.
З огляду на останні події річниці Харківських угод, коли з Тернополя міліція не випускала один чи два автобуси «Нашої України», для участі в «тихому» пікеті, спокійний виїзд автобусів «Свободи» з Тернополя та Івано-Франківська у Львів, і виїзд лівих зі Сходу, жодними обмеженнями не супроводжувався.
Скажіть хто не знав, що в Львові будуть бійки? Адміністрація Президента? МВС? Прокуратура? СБУ? Вся країна знала, а вони бачите, не чули! Чому? Тому що у них теж своя роль.
І сьогоднішні події зі створення слідчих комісій, доручень Президента, доповідей представників силових міністерств і відомств, так само видаються непрофесійною грою акторів, але вже непрофесійною.
На жаль для режисерів, і на щастя для країни, сценарій на сто відсотків не реалізувався. Складається враження, що в переважній більшості люди, принаймні в Західній Україні, сприймають події у Львові, як провокацію зі всіх сторін.
Першу дію закінчено, глибину розколу збільшено, актори аплодують самі собі…