111
Якщо їхати з Тернополя до Заліщиків, то ліворуч від асфальтівки, у кінці селища Дружба перед очима постає організація з кранами та вагонами, у які завантажують деревину. Не важко здогадатися, що це великий склад лісової галузі Тернопільщини. І це правильно, адже Дружбівський лісопромисловий комплекс є підрозділом ДП „Тернопільський лісгосп”, яке очолює досвідчений менеджер і лісівник Олег Данилевич.
Біля адмінбудинку комплексу нас приязно зустрів його теперішній начальник Олег Козак разом із механіком Богданом Горохов’янком. Олег Ігорович тривалий період обіймав різні посади у Тернопільському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, тому є фахівцем своєї справи. Пан Богдан теж не новачок у спеціальності, адже на постійному місці роботи вже 10 років. Спеціалісти розповіли про основні функції комплексу, поділилися особливостями виробництва та зробили екскурс у минуле.
На 5-гектарній території комплексу є нижній склад, цех із переробки деревини та гаражі для технічного обслуговування автомобілів-лісовозів. До речі, у лісгоспі є 12 потужних авто, які транспортують лісову продукцію з лісництв до складу. Олег Козак роз’яснив, що наступними кроками є сортування деревини. Більшу частину завантажують у вагони, а іншу відправляють на переробку. У цеху переробки, яким завідує майстер Василь Бойко, виготовляють паркетні заготовки, калібровані дошки та інші вироби на замовлення населення та юридичних осіб. На стрічковій пилорамі розпилювали ясен. Олег Ігорович пояснює, що це дерево – цінний матеріал, тому й користується попитом.
Безумовно, часи сьогодення вже не ті, що раніше. Старший майстер нижнього складу, ветеран виробництва Іван Кліментович каже, що у 60-70 роках тут трудилося більше 150 осіб. Люди працювали у три зміни, виготовляючи меблі, дерев’яні сувеніри, вироби з лози тощо. Фармацевти та фарфоровики замовляли й забирали стружки. Була на території виробнича їдальня, де готували смачні й дешеві обіди. За продуктами далеко не їздили, оскільки у підсобних приміщеннях тримали свинок, а на присадибних ділянках вирощували овочі. За сорок років відбулося багато перетворень у лісопромисловому комплексі. Найперше адміністрації лісгоспу довелося суттєво скоротити чисельність працюючих. На такий непопулярний крок змусила піти невигідність виготовлення вищеназваної продукції. Це стало вимушеним кроком із боку лісгоспу, у якому обгрунтовано дійшли висновку, що їм зручніше і, що головне – економічно вигідніше реалізовувати споживачам ліс-кругляк, або відповідні заготовки з нього, ніж робити плетені з лози столи та крісла, які так і не дочекаються свого покупця. В сучасних умовах жорсткої конкуренції, кризових явищ та невизначеності це було правильне й логічне рішення.
Бухгалтер комплексу Надія Кліментович, яку пан Олег охарактеризував із позитивного боку як ветерана праці, каже, що не так давно їм жилося не просто. Проте відколи Тернопільський лісгосп очолив Олег Данилевич, ситуація поліпшилася. Заробітну плату виплачують вчасно і її розмір постійно зростає. Це свідчить про хороші організаторські та фахові здібності директора.
Довідка.
Щомісячно працівники нижнього складу завантажують майже сорок вагонів лісопродукції. ДП „Тернопільський лісгосп” діє в умовах самоокупності та самофінансування, тому реалізація є джерелом для забезпечення власної фінансово-господарської діяльності. Дружба є основною ланкою виробництва лісгоспу, і попри труднощі у минулому він і далі виконує свої функції. Є сподівання, що успішно виконуватиме їх у майбутньому, повідомляє http://www.ternopillis.te.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.