Сенсаційне зображення на карті, виготовленій майже двісті років тому, продемонстрували  в Національному заповіднику “Замки Тернопілля”. Під час дослідження окремих аркушів кадастрової карти Збаража, котрий восени відзначатиме 800-річчя з часу першої літописної згадки, старший науковий працівник науково-дослідного відділу заповідника Руслан Підставка виявив обриси досі не відомого замку. Розташований він на території села Залужжя, поблизу Збаража.

“Аналіз ескізного зображення об’єкта, – каже Руслан Підставка, – дозволяє з досить високим ступенем вірогідності стверджувати, що це оборонно-фортифікаційна споруда баштово-стінового типу, з двоярусною в’їзною брамою. Проте для остаточного визначення функціональної приналежності об’єкту потрібно провести археологічні розкопки на місці його зображення на карті. На вказаній ділянці старої мапи через збільшуване скло чітко видно обриси замку з вежами, стінами – мурами та бійницями. Малюнок тушшю повністю автентичний манері виконання інших топографічних знаків на карті.

Невідома досі фортифікаційна споруда знаходиться на північний захід від Спасо-Преображенської церкви 1600 року. Цей храм розташований на місці Свято-Онуфріївського монастиря ХІІІ ст., та залишків Старозбаразької фортеці ХІV століття. Сама ж окреслена територія, як стверджують історики та археологи, належить до так званого “літописного Збаража” Х-ХІІІ століть.

За сприяння фахівця з рукописних та кадастрових карт, завідувача відділом Центрального державного історичного архіву у Львові Уляни Кришталович історикам із Збаража вдалося віднайти “Журнал парцелей (ділянок) Залужжя”, написаний у 1892 році. Тут відповідна частина території, де виявлено малюнок фортифікаційної споруди, значиться як пасовище.

За словами Уляни Кришталович, на кадастрових картах в жодному випадку не практикувалося нанесення інших позначок, зокрема й ескізів, крім передбачених легендою. Неймовірність зображення на кадастрі Залужжя ескізу оборонної будівлі може пояснюватися тим, що в умовних знаках не було відповідного зображального значка і геодезисти та картографи просто нанесли ескіз. Оскільки, карта виконана у 1830 році, а згаданий “Журнал парцелей” написаний більш як через 60 років, то ймовірно, за цей час споруда була зруйнована, чи просто розібрана.

Крапку над “і” можуть поставити топографічні карти Королівства Галичини та Лодомерії (названої в честь керівника картографічної експедиції обер-лейтенанта Фрідріха фон Міа). 413 аркушів карт розміром 42×62 см, датованих 1779 – 1782 рр. нині зберігаються у Військовому архіві Відня.

Місяць тому там побував кореспондент УКРІНФОРМу і дізнався, що за попередньою домовленістю науковці архіву доктор Роберт Рілл та Отто Келнер готові надати Національному заповіднику “Замки Тернопілля” мікрофільми із топографічними картами Австро-Угорської імперії, куди свого часу входила Галичина, й зокрема Тернопільщина. Можливо, тоді остаточно з’ясується, чи відповідає виявлений на старій карті малюнок реальному фортифікаційному об’єкту, про який ніхто в Україні досі не знав.

Укрінформ

Напишіть відгук