Цьогорічна реалізація ялинок відрізнялася від продажу їх у попередні роки. Зокрема, кожне новорічне дерево мало пластикову бирку, яка вказувала на те, звідки (з лісництва якого лісгоспу) прибула лісова красуня. Запровадження биркування хвойних дерев – один із перших кроків із боку Держлісагентства України щодо впровадження електронного обліку деревини. Нагадаємо, що 16 вересня 2009 року розпорядженням Кабінету міністрів України схвалено Концепцію про створення єдиної державної системи електронного обліку деревини на базі автоматизованої інформаційної системи Держкомлісгоспу (тепер Держлісагентства – авт.).

Лісові держпідприємства, які підпорядковані Тернопільському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, під час ялинкової кампанії 2011-2012 років реалізували більше, ніж удвічі хвойних. Якщо торік ялинок реалізовано 6500 штук, то цього року – 14 942 ялини. З чим це пов’язано? З поверненням тернополян до старих звичаїв, коли на Різдво обов’язково в помешканні мало бути живе новорічне дерево, чи з тим, що тернопільські ялини уподобали собі підприємці з інших областей? За роз’ясненням з приводу цих та інших запитань ми звернулися до першого заступника начальника Тернопільського обласного управління лісового там мисливського господарства Ігоря Гуменюка.

Ігорю Романовичу, як ви можете охарактеризувати цьогорічну ялинкову кампанію на Тернопіллі?

Ялинкова кампанія в цьому році, як на мене, пройшла стабільно. Можливо, для підготовки проведення цієї кампанії ідея введення бирок була виконана трішки пізно, через те була присутня деяка нервозність із початку лісової ялинкової кампанії. Поки лісові підприємства її одержали, поки сформували електронну базу даних, у кого які бирки є в наявності… Запровадження чогось нового не завжди проходить легко. Можливо, мали місце і якісь недоліки. Однак, як всім відомо, хто не робить, той і не помиляється.

З чим пов’язано те, що лісовим державним підприємствам нашої області вдалося виконати план і реалізувати майже 15 тисяч ялин?

Реалізували більше ялинок тільки через те, що практично було припинено вихід незаконних ялин на ринки. Тобто багато людей, які почули те, що ялинка має мати бирку, яка була підтвердженням її законного походження, хотіли придбати новорічне дерево саме з биркою. Я думаю, що це буде таким важливим кроком, коли саме з боку населення виникатиме бажання придбавати саме пробирковані дерева, а це є гарантуванням того, що у їхні помешкання потрапить екологічно чисте хвойне дерево. Це з часом повністю виведе незаконну реалізацію хвойних дерев із ринків нашого міста й області.

В цілому цьогорічну кампанію з реалізації ялин можна вважати успішною, адже ми майже виконали план із цьогорічної реалізації ялин (з 15 тисяч запланованих до реалізації новорічних дерев продано 14942 – авт.). Більше ялин ми не заготовляли. Із 15 тисяч хвойних дерев 10 тисяч становили сосни, які спеціально не вирощували на плантаціях, а їх заготовлено під час проведення формування оздоровлення лісів та освітлень.

До речі, державні підприємства лісової галузі Тернопілля готові реалізувати 150 тисяч новорічних ялин. 15 тисяч новорічних дерев – це десята частина від загальної кількості хвойних, які Тернопілля готове реалізовувати. Загальний фонд хвойних становить 480 тисяч.

Ще один цікавий факт – цьогоріч реалізовано менше великомірних ялинок для мікрорайонів Тернополя та районних центрів нашої області.

Відомо, що в результаті реалізації хвойних держпідприємства отримали 679 тисяч 714 гривень. Яким чином йде розподіл цих коштів? Чи йде якийсь відсоток на лісовідновлення?

Кошти від реалізації ялинок – це особисті кошти державних підприємств і якогось спеціального механізму з їх використання не передбачено. Вони використовуються на загальних підставах, тобто, як правило, це кошти, виручені з побічного користування. Раніше існувало таке питання як побічне користування; здійснення користування деревиною – це головне користування, а заготівля новорічних ялинок – є побічним користуванням. Це інше джерело надходження коштів для наших підприємств. Ці кошти першочергово використовуються на заробітну плату працівникам підприємств, а також працівникам, які працювали в лісництвах і вирощували ялинкові плантації та впродовж кількох років доглядали за ними, і звичайно, ж на сплату податків.

Биркування новорічних ялин, запроваджене 2011 року Держлісагентством України, стало першим кроком до внесення державного лісового фонду в електронну базу даних. Чи мають змогу держпідприємства лісової галузі Тернопілля введення єдиної системи електронного обліку деревини?

Биркування новорічних ялин є елементом електронного обліку деревини, але перші кроки ми робили трішки швидше, коли визначалися зі впровадженням електронного обліку деревини на Тернопільщині. Пілотним державним підприємством із впровадження електронного обліку деревини є ДП «Кременецьке лісове господарство». Крім того, всі підприємства управління здійснюють заходи зі впровадження електронного обліку. Зокрема, підприємства закупили електронні бирки, зараз одержуємо переносні мобільні комп’ютери, молотки для використання бирок. Кожне підприємство придбало базові станції (комп’ютери), куди буде вноситися вся інформація, яке оснащене Інтернетом.

Бирки буде використано не лише під час ялинкової кампанії, а й при процесах відведення деревини, її заготівлі і реалізації споживачам. Це цілісна система. Наразі на замовлення Держлісагентства розробляється програмне забезпечення, яке забезпечить повну інформацію про походження не лише ялинок, а й згодом всього сортименту продукції лісоматеріалів, які реалізуються підприємствами.

Скільки на це потрібно коштів? Чи передбачено кошти у Держбюджеті-2012 на ці цілі? На вашу думку, скільки потрібно часу, аби повністю систематизувати лісову галузь Тернопілля?

Звісно, все це потребує чималих коштів. Якогось окремого фінансування не передбачено. Наразі підприємства використовують власні кошти, які одержують від господарської діяльності. Щодо коштів, які потрібно для того, аби запровадити систему електронного обліку деревини, то наведу приклад на ДП «Кременецьке ЛГ». Робоче місце лісничого (КПК з молотком для використання бирок) вартує майже 30 тисяч гривень, у Кременецькому лісгоспі 15 лісництв (застосувавши неважке математичне вичислення отримуємо 450 тисяч гривень – авт.). Це мінімальні затрати для придбання засобів електронного обліку. Сюди не входять витрати на матеріали (бирки і ін.). Було б, звичайно, непогано, якби існувала якась державна програма чи  підтримка з боку держави, чи державне кредитування з цієї програми, напевно, все це відбувалося б значно простіше і швидше. А так ми працюватимемо в міру своїх можливостей.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів визначено, що перші елементи на базовому підприємстві (Кременецькому лісовому господарстві – авт.) мають запрацювати з квітня 2012 року.

 

Незважаючи на те, що бюджети прийняли майже всі райони, проте кошторисів іще не сформовано. За оптимістичним прогнозом, сподіватимемося, що на закупівлю засобів з електронного обліку деревини, кошти все-таки будуть передбачені, проте враховуючи нашу песимістичну виваженість, все доведеться робити власними силами. Поживемо-побачимо. Маємо майже місяць (до середини лютого стане відомо, як буде розподілено бюджетні кошти), аби все ж сподіватися на ліпше.

Напишіть відгук