Минулої середи “Нова тернопільська газета” оприлюднила статтю “Чоловіка зазомбували, що він — священик-монах, і спонукали… кинути сім’ю“. Журналіст видання описала жахіття відомої на всю Україну секти з “тернопільської співучки”. Про це можна почитати нижче, єдине, що також неприємно здивувало, “про втрату заробітків” “правильних церковних громад”.

Для тернополян стає усе більш очевидним, що секта — це не лише культова споруда, не мури і навіть не джерельце, а зазомбовані люди та їх маніпулятори. Знесення каплички на Співочому полі у Тернополі наприкінці вересня минулого року не зупинило сумнівної діяльності вірян, яких не визнає жодна з релігійних конфесій. Вони й далі «окуповують» джерело, моляться за своїми «канонами» і втягують до себе все нових людей. Нещодавно депутати обласної ради одноголосно підтримали запит Леоніда Бицюри до правоохоронних органів щодо припинення злочинних дій незареєстрованої релігійної громади, яка іменує себе парафією святої католицької церкви Непорочного Серця Марії. За кілька днів після цього представники громади блокували кабінет пана Бицюри з вимогою дозволити їм молитися на місці зруйнованої каплички, але отримали відсіч — допоки організація не буде узаконена, про жодні перемовини з міською владою не може йти мова.

Віряни зі Співочого поля  будують монастир у Гаях Гречинських

Нині група фанатичних вірян перенесла свій осередок у Гаї Гречинські, що неподалік обласного центру. На подвір’ї приватного помешкання на вул. Джерельній височіє шпиляста будівля з хрестом. Повз обійстя пролягає шлях до джерела, де чимало тернополян набирають воду, тож кожен перехожий звертає погляд на дивну споруду. Помешкання належить Лесі та Михайлу П., хоча, як стверджують сусіди, там живе щонайменше з десяток людей. Однак вони ні з ким у селі не спілкуються, уникають зустрічей з людьми, їздять у затемнених бусах або на таксі.
— Леся ніколи не вітається, ні за чим до нас не звертається, хіба що Михайло може заговорити, він більш відкритий, — каже сусідка Надія Д. — До них приходять хлопці і дівчата в монашому одязі, нам важко судити, що відбувається у них за високими мурами. Колись господарі були комунікабельними, вели нормальний спосіб життя, Михайло займався підприємницькою діяльністю (порізкою скла), Леся давала раду домашнім справам, у них є донька Наталя. Кілька років тому сім’я потрапили в аварію поблизу Смиківців, можливо, це якось вплинуло на них, ми тоді провідували їх у лікарні. Кажуть, їхня донька мала хлопця, але мати категорично заборонила виходити за нього, під впливом тих подій дівчина кинула медуніверситет і закрилася вдома. Здається, з ними ще живе мама Лесі, тата поховали давно. «Гості» сусідів нам не дошкуляють, але іноді дратує, коли годинами співають якісь, очевидно, релігійні пісні під інструментальний супровід, тому, аби хоч якось заглушити, ми на повен звук вмикали свою музику — тоді вони відразу притихали.
Односельці скаржаться на секту, бо побоюються, щоб когось із місцевих не затягнули, до того ж «брати і сестри із джерельця» останнім часом все частіше просять гроші на відбудову церкви в довколишніх селах, а люди, як правило, не знаючи, що це за віряни, жертвують. Кажуть, на цьогорічне Різдво сектанти «колядували» у Смиківцях, то після них місцева церковна громада зібрала на п’ять тисяч гривень менше, ніж щороку.
За словами сільського голови Шляхтинців, до яких належать Гаї Гречинські, Дмитра Федорчука, хата Лесі та Михайла П. ще не здана в експлуатацію, але на неї є будівельний паспорт, а от споруда з хрестом, очевидно, перебудований гараж, зведена без дозволів.
— Оскільки є депутатське звернення, то найближчим часом буде створена спеціальна комісія, яка перевірить, чи мають місце факти, наведені у скаргах наших мешканців щодо цієї родини, — зазначив Дмитро Михайлович.

Так званих монахів і священиків тримають під замком

Потрапити на подвір’я родини журналістам «НОВОЇ…» не вдалося, як і поспілкуватися з господарями, оскільки ворота завжди замкнені, а за ними — два неприв’язані пси. Щоб з’ясувати, яка ж таємниця ховається за кам’яними мурами, ми відшукали людей, які мали безпосередній стосунок до секти, і поспілкувалися з ними.
— Незавершена будівля з хрестом — чоловічий монастир, — боязко розповідає пані Марія Р., котра певний час була близькою до незаконної громади. — «Верхівка» секти запевняє, що Богородиця в об’явленнях сказала, що там житимуть 14 монахів. Наскільки мені відомо, у сутеринах мешкають так звані монахи і священики, на першому поверсі — старенький колишній греко-католицький монах о.Петро, якого церква позбавила сану, на другому — Леся, Михайло і їхня донька, а третій поверх облаштовано під робочі кабінети. Протягом дня до них приходять дівчата-вірянки і працюють за комп’ютерами, виконують призначену роботу, ночувати ідуть на квартиру до однієї тернополянки. Ні монахи, ні священики нічого не вирішують, вони, без перебільшення, перебувають у рабстві: їм заборонено без дозволу спілкуватися з рідними, вони не мають ні грошей, ні власних речей, навіть не можуть вільно виходити на подвір’я. Ці бідні зазомбовані люди вірять, що вказівки Лесі та візіонерки-самозванки Ольги Д., яку вважають найголовнішою серед «вірного останку», є Божою волею. Насправді послання, що їх Ользі нібито говорить Богородиця, — не що інше, як небезпечна єресь, «нашіптування» диявола і підміна релігійних постулатів власними вигадками.
Візіонерка Ольга залякує «братів і сестер» пеклом
Історія секти зі Співочого поля бере початок від 13 червня 2003 року, коли, за словами Ольги Д., їй вперше з’явилася Богородиця. Нині не перелічити усіх псевдопослань, що їх жінка передає вірянам. Єретична сутність «послань» не викликає жодних сумнівів, бо як інакше оцінити «передання» Богородиці, скажімо, про те, що усі священики традиційних церков — грішники, бо вони… їздять на іномарках, що владика, який їх не визнав, згорить у пеклі, що ліки — отрута, а лікуватися потрібно лише свяченою водою із їхнього джерела, що кожен має щодня в домашніх умовах причащатися — для цього достатньо чаші з вином, хліба і свяченої води. Про довільну інтерпретацію Святого Письма та нібито надиктовані Богородицею «молитви» годі й говорити.
— Застосовуючи методи психічного зомбування та гіпнозу, Ольга маніпулює людьми, — каже Марія Р. — Вона повчає, що і як відправляти, їй підкоряються «священики». Візіонерка стверджує, що Богородиця хоче, щоб ми усю Літургію стояли на колінах, але ж це абсурд, бо не кожному таке під силу, та й чи в цьому щирість молитви? І що ви думаєте? Після Літургії ця «свята» служниця виголошує, хто неправильно одягнувся, хто вчинив тяжкий гріх, бо присів на ноги, називає брехунами, грішниками і втовкмачує, що за непослух доведеться горіти в пеклі.
Прості люди, які туди приходять, не мають своєї волі. Коли в однієї жінки померла мати, то їй заборонили іти на похорон, бо мати не підтримувала переконань доньки. Розповідали, що візіонерка порадила сім’ї, в якій народилася хвора дитина, не іти на операцію, хоча лікарі давали великі шанси на те, що немовля виживе, радила обмежитись свяченою водою і… дитина померла. А онкохвора вірянка із Чорткова, прислухаючись до візіонерки, відмовилася від знеболюючих ліків і задушилася у страшних муках. І це при тому, що служниця Ольга — кваліфікований медик, колись працювала терапевтом в одній із тернопільських поліклінік. Щодо її особистого життя, то вона сама виховала сина Андрія, з чоловіком розлучилася, коли хлопчикові було лише п’ять років. Як не дивно, але служниця зі Співочого ще не «навернула» свого 29-річного сина, відомо, що він не надто підтримує мамину релігію. Андрій є керівником тернопільського танцювального гурту, захоплюється байкерством, свого часу переміг у конкурсі «Містер Тернополя».
Стосовно ієрархії у секті, то найголовнішою, звичайно, є Ольга, її правою рукою — Леся, є ще духовна мати візіонерки, духовні сестри і брати. Наближеними до Ольги є з десяток людей, які ніде не працюють, займаються лише справами релігійної громади. Скажімо, дві жінки — Іра (колишня няня в дитсадку) та Світлана (прибиральниця в училищі) — готують їжу в Лесі вдома. Є ще так звані виконроб, координатор, водій… Залишається тільки здогадуватися, на які кошти живе ця «верхівка», а живуть вони доволі небідно: обіди у Лесі нагадують розкішні бенкети, до будинку Ольги на Східному масиві щоразу під’їжджає бус, набитий продуктами та іншими товарами. Але ж усі ці люди не працюють… На пожертви, ясна річ, вони б так не розігналися. Знаємо, що в будівництво на Співочому полі вони вклали сотні тисяч доларів.
Відрікся нареченої, бо так хотіла візіонерка
Дана релігійна громада тісно спілкується з такою ж сектою із села Лішня, що на Дрогобиччині, де нібито об’явилася Богородиця. Віряни їздять одні до одних на відпусти, обмінюються «служителями». Відома нашуміла історія юнака та його сестри, які кинули батьків на Львівщині і потрапили під вплив тернопільської «візіонерки». На Співочому полі юнака «готували» на священика, добре, що батько вчасно витяг дітей з групи «правдивих католиків». З подачі Ольги на священика був «висвячений» в секті і молодий хлопець Олег Д. із Дичкова Тернопільського району. Юнак кинув університет і переїхав у Гаї Гречинські, затягнув у секту і свою маму. Розповідають, що уже понад два роки він перебуває в Італії. Які дороги його туди повели — невідомо, подейкують, нібито його відправили на навчання, а заодно «пробити» канал до Папи, адже сектанти стверджують, що вони підпорядковуються безпосередньо Папі і чекають на його визнання.
— Завдяки молитвам рідних декому таки вдається вирватися з секти, — каже тернополянин Ігор, — мій товариш якийсь час «служив» там священиком. Потрапив до цієї громади випадково: якось на День міста прогулювався парком, зайшов туди помолитися, одна вірянка з молитовником та вервичкою в руках зав’язала з ним розмову і почала розповідати про Богородицю, про об’явлення… Він щиро вірив у Бога, але, очевидно, був нестійкий, тому дуже швидко перейнявся усім тим. Якось я зайшов до нього в гості, а він на колінах слухає касети з повчаннями візіонерки. Товариш з ейфорією говорив про те, що тільки біля джерела бачить святих, в усіх інших церквах — мертві душі, переконував, що так щиро, як там, ніде більше не моляться. Мене це відразу насторожило, а коли почув, що він вирішив віддавати туди частину від своїх доходів, продати авто, зрозумів, що не все так просто. Його набожність виглядала хворобливою. Рідні були розгублені, адже він незадовго до весілля кинув наречену, залишив роботу, не мав навіть гривні в кишені. Щоранку мчав на Співоче поле, ніби зазомбований, чергував біля джерела. Він в усьому слухався візіонерки. Згодом перебрався до «монастиря» в Гаї Гречинські, став послушником, а потім… «священиком». Не повірите, він затягнув туди свою 80-річну бабусю. Якось я зустрів його в місті, а він каже: «Бабусю я вже навернув, а мої батьки — великі грішники, бо вони ходять не в ту церкву, тому мушу відректися від них». Про наречену навіть не згадував. Ще на початках телефонував до рідних, але згодом у нього забрали телефон, остаточно ізолювавши від «грішних». Довго тривали усі ті жахіття. Він навіть сповідав людей, ховав померлих… Рідні мало не збожеволіли. Через тривале перебування під час молитов на морозі він захворів на ревматизм, та його нічим не лікували. Лише дивом опам’ятався: якось передав мамі образок-записку, щоб… допомогли йому втекти. «Поможіть мені, хочу піти, але не можу…» — було написано дрібненькими буквами на звороті образка. Він зізнається, що давно планував втечу, але за ним завжди пильнували, а якось відлучився в туалет і… втік. Після того його ще довго приводили до нормального стану в психіатричній лікарні. Уже нині він розповідає, що «у нього розвіявся гіпноз» після розмови з іконописцем, у якого сектанти замовляли образи. Іконописець зізнався, що не може прийняти їхнє замовлення, бо, як тільки взявся за першу ікону (у той час багато молився і постив), пензель не підкорявся, лики розпливались, а вночі йому наснився застережливий сон: ніби він прямує до джерела на Співочому полі, а біля самої каплички стоїть величезний пес, розкрив пащеку, гавкає, хоче розірвати…

5 comments

  1. Незазомбований

    Яким щасливим би було людство без релігійного дурману

  2. Мирянин

    У мене таке враження, що ця чужинська секта неспроста окопалася на Тернопіллі. Там де вона появляється сіється зневіра і облуда, залишаючи покалічені долі і знищених та пограбованих людей. Бережіться християни цього сатанинського збіговиська!

  3. Мирослав

    Люди, що цікавляться такого роду згромадженнями (сектами) повинні знати, що християнство перш за все це ЛЮБОВ а не залякування.

Напишіть відгук