111

На жаль “Опілля” знову стало центром політичного скандалу. Надмір наклепів та й просто брехні щодо підприємства змушує дати більш розлоге пояснення.

 Хто пограбував квартиру Ратушняка?

З липня минулого року відбуваються постійні пікетування ВАТ “Опілля”. У пресі п. Ратушняк систематично очорнює мене особисто і намагається завдати шкоди моїй репутації, висуваючи все більш неймовірні версії у правоохоронних органах. Дійшло до того, що мене звинуватили у причетності до пограбування його квартири. Паралельно проходить три суди.

Жодного факту виголошеного у пресі пан Ратушняк так і не зміг підтвердити документально. Доказів правдивості слів цієї людини немає. Є пересмикування, наклепи і просто відверта брехня. Якщо ж уважно проаналізувати те, що говорить Ратушняк, то запитань виявиться більше ніж відповідей.

Я людина відкрита, тому хотів більш детально зупинитися на передісторії.

У 2006 році М. Ратушняка з моєї ініціативи було висунуто кандидатом на посаду міського голови від УНП. Весною 2008 міська партійна організація позбавила його членства і депутатства. Я був тоді категорично проти цього рішення моїх однопартійців, оскільки вважав Ратушняка людиною принципів і патріотом. За моїм наполяганням і жорсткому протистоянні з моїми однопартійцями обласна партійна організація відновила його у партії і включила у прохідну частину списку УНП на виборах до обласної ради 2009 року. Він став депутатом.

Саме в цей період я нібито почав доводити Ратушняка, за його ж версією, до банкрутства. Кожній тверезомислячій людині зрозуміла абсурдність таких тверджень. Я пішов на жорсткий конфлікт з своїми однопартійцями, котрі раніше за мене побачили “справжнього Ратушняка” .

Після втрати авторитету в УНП, М. Ратушняк швиденько переметнувся в Українську партію. У публічних виступах, як кандидат в мери, він заявляв про великі майбутні плани, а у приватних розмовах висловлювався простіше – казав, що мерство теж є добрий бізнес. Тоді ж у передвиборчих інтерв’ю Ратушняк говорив, що незабаром матиме власне виробництво пива. Прошу запам’ятати цей факт, бо він важливий для розуміння ситуації.

 Як Ратушняк вирішував проблеми “Опілля”

Ратушняк стверджує, що повирішував усі проблеми ВАТ “Опілля”. Підприємство справді мало багато проблем. Протягом 4 минулих років збанкрутувало 68 аналогічних підприємств. Разом з тим факти говорять про інше. За “керівництва” Ратушняка продажі впали вдвічі, а збитки становили лише за 2010 рік більше 2 млн. грн.

На “Опіллі” було лише 5 менеджерів і 5 стареньких вантажівок. Ратушняк привів 30 високопрофесійних менеджерів і 50 машин. А продажі впали ВДВІЧІ. Після роботи “успішного продажника” підприємство у грудні 2010 – січні 2011 продавало лише 3 тис. дал. на місяць. Саме в цей період за словами Ратушняка “підприємство було врятовано ним” і я нібито вирішив ним заволодіти. Для порівняння. Після відходу “великого керівника”, місячні продажі у зимові місяці (грудень 2011 – січень 2012) зросли більше ніж у ШІСТЬ РАЗІВ. Зросли також платежі до бюджету.

Чому так сталося? Чому 50 машин і 30 менеджерів Ратушняка продавали менше, ніж зараз “Опілля” продає самостійно? Чому на ці прості запитання не може дати відповіді Ратушняк?

Тут сухі цифри і факти. Тут важко маніпулювати і важко збрехати. А відповідь дуже проста. Потенційний партнер і “великий мораліст” просто штучно доводив “Опілля” до банкрутства. Він активно нарощував борги підприємства перед самим собою. Тоді можна було б забрати підприємство за борги та стати його одноосібним власником, замість того, щоб викупити свою частку акцій за ринковою ціною, як це передбачалося раніше.

Тими ж методами на зорі Незалежності діяли “червоні директори”. Вони доводили підприємства до банкрутства і “тихенько” скуповували державну власність. В нашому випадку маємо ті ж дії під прикриттям показного патріотизму.

Чого насправді хоче Ратушняк?

Ратушняк стверджує, що підписав угоду купівлі акцій у березні 2009 року. Усунули його з посади управляючого партнера у 2011 році. Чи достатньо 2-х років для того, щоб розрахуватися по угоді, якщо вона була? Так, якщо, звичайно збираєшся це робити. На пряме моє запитання до цього пана, чому він не розраховується за акції, відповідь була простою: “Хіба я дурень?”.

Дійсно. Якщо ти рейдер і звик брати чуже, тоді для чого дотримуватися попередніх домовленостей. Краще скористатися тимчасовими труднощами підприємства і за безцінь заволодіти ним.

Чи можна довіряти цій людині після стількох наклепів і брехні? Коли жодне його слово не підкріплено доказами, а наявні документи і факти свідчать про протилежне? Для ілюстрації ницості і лицемірства цього чоловіка наведу ще кілька фактів.

Ратушняк стверджує, що підприємство повернуло йому мізерну суму і в майбутньому не планує повертати йому боргів.

Насправді, в 2011році ВАТ “Опілля” повернуло 1млн 450 тис. грн. Зробило це по своїй добрій волі. Якщо це “мізерна” сума, то чому ця людина не називає мізерним залишок боргу, який складає 2 млн. 600 тис. грн.?

Він, як давній учасник ринку, звичайно має інформацію про реальну динаміку стану справ на підприємстві. Йому також передана через спільних знайомих інформацію про те, що у випадку збереження тенденцій зростання продажів ВАТ “Опілля” у наступному сезоні повністю зможе повернути борг. Як вже говорилося, на це є підстави, оскільки “Опілля” планово збільшує об’єми продажів. Нашу продукцію цінують за натуральність і природність. Таке зростання відбулося тоді, коли інші виробники зазнали втрат.

Проте у Ратушняка, очевидно інша мета. У липні 2011 року він у п’ятницю отримав інформацію про отримання у наступну середу підприємством кредиту, частина якого піде на погашення заборгованості перед ним. У понеділок він організовує пікет ВАТ “Опілля”. Тим самим намагається зірвати угоду, переконуючи потенційних кредиторів у неплатоспроможності підприємства.

Ця людина так само добре знає, що пивзаводу важко повертати кредити зимою, коли сезонні продажі падають. Він звичайно знає і розуміє, що в такий період без кредитів важко виплатити зарплату і сплатити податки. Тим не менше, напередодні зими через державну виконавчу службу …арештовує рахунки і майно підприємства. Люди можуть втратити роботу, а виробництво зупинитися.

Потім вимушені кроки підприємства по недопущенню зупинки виробництва шляхом передачі виробництва в оренду іншій юридичній особі називає …черговою аферою. Хоча ця “афера” дозволила зберегти роботу сотні людей і справно платити зарплати та сотні тисяч гривень платежів до бюджету.

Замість післямови

Чого добивається в такий спосіб ця людина? Очевидно, лише одного – паралічу підприємства, відтермінування повної виплати боргу і банкрутства. Я не дивуюся, цій поведінці, бо кожному спільному знайомому ця людина щодо мене говорить: “Я його знищу!”. При цьому – це найбільш м’яка і коректна форма.

Мені важко судити, чим керується ця людина. Чи це спроба дрібної помсти за те, що нам вдалося зупинити рейдерське захоплення підприємства?

Чи це звичайна людська заздрість успіхам підприємства, яке успішно долає усі труднощі і уже міцно стає на ноги всупереч його сподіванням, що через місяць-два після його звільнення усе зупиниться.

Чи це людина просто попала під зовнішній вплив і використовується у якості тарана по дискредитації мене як громадського діяча і політика.

В цій ситуації я можу сказати лише єдине: “Михайле, схаменись! Той, хто копає яму іншому, впаде в неї сам!»

Почесний президент Корпорації “Опілля” Ярослав ДЖОДЖИК

1 comment

  1. Назар

    О , а всі за Ратушняка відстоюють , я не дуже розуміюсь в тому рейдерстві (в дрібницях), але уявляю в загальному , на думку приходить тільки одна посл. : “Пусти свиню під стіл , а вона вилізе на стіл”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.