Шановні читачі, та дописувачі! Вже небагато залишилось до Нового року, а настрій, судячи з публікацій не дуже святковий.
Невже ми втратили віру в себе , в щасливе майбутнє нас, наших дітей та онуків!
Найголовніше – ЦЕ ВІРА. Віра в себе, в те що ти можеш зробити.
І саме через це прошу Вас вислухати про те, як 15 тернополян з вірою в свої сили в 2012році перемогли і вистояли.
Почалась ця історія в квітні 2012року за адресою вул. Острозького . На маленькому клаптику подвір’я під „кришуванням” начальника орг-управління Тернопільської міської зРАДИ вирішено було збудувати багатоквартирний будинок з гаражами. Територія для будівництва , була настільки малою, що кран, якого пригнали забудівники, задньою частиною знаходився на проїжджій частині дороги.
Все, як кажуть було б добре: і влада дала мовчазну згоду, і начальнику ЖЕКу „заплатили” за погодження, і навіть декому з мешканців „відшкодували” моральні збитки.
Але знайшлися люди, що за своїми моральними принципами були вище за всіх разом взятих: і бізнесмена – забудівника, і навіть самого міського голову разом з виконкомом, які підписали це рішення.
Люди з сусідніх будинків не хотіли в своєму дворі „об’єкту містобудування з бетону та арматури”, вони хотіли, щоб там ріс дуб (посаджений , ще в ті часи коли нас небуло)
, декілька кущиків, травичка, дитячий майданчик.
І тут почалося: з однієї сторони забудівник з підтримкою владного ресурсу міста (до честі слід відмітити, що на звернення громадян, чесно свою роботу по перевірці виконали лише амін-техінспекція та податкова. А найбільш „тормозили” дане питання представники земельного відділу міськради).
З іншої сторони звичайні люди.
Щоб довго не займати Ваш час скажу таке : представники забудівника намагались людей між собою розсварити, казали, що „уриють в асфальт”, погрожували нашим тернопільським журналістам та заставляли останніх витирати з камер реальні факти „рекету ”по тернопільськи. Чуть не переїхали останніх машиною з кримськими номерами. Одним словом, складалось враження , що ми живево десь на «Дикому Заході», а не в «міліцейському» місті Тернополі…
Та ні погрози , ні шантаж не зупинили людей, що вирішили до останнього боротись за свою при будинкову територію від зазіхань місцевих „князьків”.
Перекриття доріг, численні скарги, а основне їх єдність в досягненні своєї мети зробили свою справу. Кран з території будівництва забрали. Пропала частина огорожі…
Перший бій ці люди, наші з вами сусіди виграли… Без фінансів, без знайомств, лише вірою в себе, в себе та в своїх сусідів по вулиці…
Ось так.
Все просто.
Вірте в себе!!!
А якщо буде важко , згадайте, про п’ятнадцятьох героїв вулиці.Острозького 19,21, 23,25
Боріться, як боролись вони, і перемога буде за Вами!!!
З Новим роком Вас! Тернополяни!
Шануймося! Бо ми того варті!!!
Від щирого серця,
Голова Тернопільської обласної громадської організації „Тернопільські підсумки”
Білан Тарас