У  перший день календарної весни відбулася двадцята сесія Чортківської районної ради шостого скликання, в ході якої було представлено нового голову Чортківської райдержадміністрації Степана Володимировича Кобіса. Депутати привітали заїжджого чиновника несміливими аплодисментами, мабуть, через недовіру до «нової мітли».

Під час свого палкого та патріотичного виступу голова райдержадміністрації доклав усіх зусиль, щоб запевнити присутніх у своїй відданості Чортківському району. Степан Володимирович розповів як він буде спрямовувати кошти з районного бюджету на розвиток соціально-культурної сфери, як він всім пороздає грошей на ремонт клубів та ФАПів, проведення опалення в бібліотеки, заміну дверей, вікон, дахів і т.д.

Пріоритетним завданням він визначив виділення коштів на проведення ремонту приміщення районної ради, особливо тих, які орендує адміністрація. Бо, бачте, соромно зайти в адміністрацію – все смердить ще радянськими панелями, дерев’яними вікнами та старими меблями. А не соромно за розвалену економіку колись найсильнішого району області? За ті мертві підприємства, що їх почергово обіцяють відродити кожен новопризначений голова ради чи адміністрації? За спотворений хаотичними забудовами та ринком в центрі міста сивочолий Чортків? За поголовне заробітчанство наших земляків? За смертельно небезпечні дороги? За тотальну корупцію чи не в кожному кабінеті? За закриті школи і вимираючі села?

Не соромно. Це тому, що з трибуни лає комуністів колишній комуніст, а тепер затятий регіонал, який покликаний відкривати очі нашим землякам на покращене владою життя. І зрозуміло, в його житті нічого не змінилося. Як і в далекі радянські часи його завдання – прославляти владу, не псувати статистику правдивими звітами, брати відкати і ділитися з начальством і, звичайно, мати здоров’я вирішувати важливі питання за ящичком горілки.

Ну, йому не дивина – хоче людина справити враження великого господарника, всесильного представника президента в бідному краї, де ніхто не вміє створити рай в окремо взятому районі. Але ж дивно з його попередників. Ще недавно вони мали такі ж повноваження і не могли, чи не хотіли скеровувати кошти з районного бюджету на соціально-культурний розвиток району, а віддавали все на і так гарантовані державою зарплату і енергоносії. Ті самі Роман Чортківський, Олександр Стадник сьогодні дружно плескають в долоні, ніби не вони запевняли, що цього робити не можна. А начальник фінансового відділу Галина Ізвєкова настільки звикла працювати за звичною схемою, що навіть думка про зміну методики розподілу надходжень до бюджету заставила її труситися під пильним оком нового начальника як осиковий листок.

Загалом, для колективу Чортківської райдержадміністрації настали не найкращі часи. Важко зберігати гарний вигляд при поганій роботі. Не всі відразу можуть звикнути до хамської манери спілкування з підлеглими пана Кобіса, але ж втриматися на роботі хочуть всі. Тому і плескають – хто голосніше, щоб не прогнівити строге керівництво, що скоріше нагадує клоуна, ніж представника влади. Плескають всі – від рядового чиновника до самовпевнених заступників. А найголосніше – Любомир Габруський, висвітлюючи в «Голосі народу» тільки ту інформацію, яка вигідна Чортківській владі. Бо прочитавши його статтю «Переформатування райбюджету: від проїдання до розвитку» хочеться плакати від радості – як дружно і злагоджено працюють в Чорткові районна рада з адміністрацією.

Єдине, що затьмарює радість наших місцевих керманичів – це існування соціальних мереж, де вони (сподіваємось і не тільки вони) можуть прочитати про себе правду, яка не зовсім збігається з їхніми бажаннями. На щастя, вони не можуть застосувати тут своєї цензури. Слава Інтернету!

Ольга Чортківська, спеціально для тернопільської інтернет-газети “Про все”

5 comments

  1. люба

    шепета замовив статтю написати на бютівському сайті володі бойка – депутата “славного” верховної ради….

  2. AHA

    Стець був нормальний голова, а це якийсь злодюга.

  3. gilgamesh

    Як співає один російський рокер з українським прізвищем: “Сколько правды в глазах государственных шлюх…” Зрештою, невже порядна людина піде в ТАКУ владу, де ще й досі смердить не лише старими меблями, але й комунократією?! Що ж до тієї прикінцевої ремарки авторки статті (досить зухвало-сміливої, як і майже ВСЕ, що публікується в “підвалах” і-нету) “єдине, що затьмарює радість наших місцевих керманичів – це існування соціальних мереж, де вони (сподіваємось і не тільки вони) можуть прочитати про себе правду, яка не зовсім збігається з їхніми бажаннями”, то вона, напевно, не може не знати, що в “государственных шлюх” (на ВСІХ рівнях) вже дааавно виробився імунітет щодо ТАКИХ (і не лише ТАКИХ!) інвектив-філіппік. Вона також не може не знати, що ТАКЕ в “районці” НЕ надрукують. Єдине, що її (владу) та її “обслугу” зможе змусити затрясти своїм насидженим задом і запрацювати по-справжньому на пОкращення (а не пАкращення) тих, хто їх утримує, це – громадянський спротив, коли ВСІ громадяни вийдуть на вулицю і, або викинуть їх із засмерджених кабінетів, або ж таки змусять їх РЕАЛЬНО працювати і служити громаді. Але, схоже, що чекати на це прийдеться довго: “Нам вождя не доставало…”

  4. Ліда

    Супер! Молодці! Написано правдиво і гарно, а головне правдиво.Районки якісь тепер такі нецікаві стали – хвалять районну владу і фото Президента ліплять на перші сторінки…. Є район в якому люди жартують так: купи районку і знайди 5 фоток голови райадміністрації…

Напишіть відгук