Людмила Трачук із села Града Кременецького району — унікальна мама, адже у неї підростають дві двійні. Дивовижно, але вони народжені одного дня — 12 жовтня, тільки з різницею в один рік. Окрім того, в Люди підростає старша донечка — п’ятирічна Юля. Так у свої 26 років жінка вже стала багатодітною матір’ю. 

«Із області фантастики»

«Я сама з двійні, у мене є сестра Люба, молодша від мене на кілька хвилин, — розповідає Людмила Трачук. — Зазвичай двійня народжується в другому поколінні, але мене Бог ощасливив аж двома двійнями».

Коли жінці вперше сказали, що чекає двійнят, вона була здивована, але невимовно рада. Тим паче, що відразу син і донька! «Вагітність була доволі складною, особливо важко давалися останні місяці, адже їх було двоє, — розповідає щаслива матуся. — Перед пологами мене навіть поклали до лікарні, однак усе обійшлося, діти народилися здоровими: зростом 52 см і вагою 3100 г — Денис і 3200 г — Даринка».

А через три місяці Люда зрозуміла, що знову вагітна. УЗД показало, що жінка й цього разу чекає двох діток. «Пригадую, лікарка здивовано вигукнула: «У вас знову двійня! Що ж ви з ними усіма робитимете?!». А я, не задумуючись, відповіла: «Народжуватиму!» — згадує Людмила Трачук. — У мене і в думках не було перервати вагітність».

Утім, найбільшим сюрпризом для подружжя стало те, що друга двійня народилася теж 12 жовтня, знову син і донька з однаковим ростом і однаковою вагою — 52 см і 3350 г.

«Щоб двоє двійнят народилися в один день — це з області фантастики! — радіє матуся. — З іменами для новонароджених цього разу було трохи складніше. Домовилися назвати діток Костиком і Оленкою, щоб у них був один День ангела — 3 червня».

«Якби не рідні, не знаю, чи впоралася б»

Багатодітна матуся зізнається, що доглядати за п’ятьма маленькими дітьми доволі складно, але їй усіляко допомагають рідні. «Чоловік працює зварювальником у кузні, щодня їздить на роботу з села до Кременця, а це майже 20 кілометрів, — каже Людмила Трачук. — Додому повертається ввечері й особливо допомогти мені не може. Хоча на ньому лежить основна відповідальність — заробляти гроші, а на мені — доглядати діток. Ми живемо разом із батьками чоловіка, вони неабияк допомагають. Час від часу приїжджає моя мама. Якби не рідні, не знаю, чи змогла б з усім упоратися».

Оскільки тепер сім’я стала багатодітною, молоде по­дружжя спеціально купило бус, щоб усюди їздити разом. «Раніше у нас був «Ланос», але тепер він для нас замалий, тож довелося продати, — каже жінка. — Без машини ніяк, згодом доведеться дітей у дитячий садочок возити, а він — у сусідньому селі. Взимку чоловік май­стрував санки, щоб я могла їх усіх чотирьох возити, а ще — велику гойдалку, там навіть я з усіма можу сісти. Тепер затіяли ремонт, хочемо ще дві дитячі кімнати облаштувати. Діти ростуть, і їм потрібен простір… Наразі старша донька спить з бабусею, а решта — з нами, в кімнаті спеціально поставили для них три ліжечка. Даринка і Костик сплять «валетом».

«Думають, що з секти»

Найбільша мрія багатодітної матусі — щоб усі її дітки були здоровими і щасливими. «Торік у грудні я з усіма двійнятами потрапила до Кременецької районної лікарні із запаленням легенів, — розповідає Людмила Трачук. — Це був чи не найскладніший період у моєму житті. Добре, що свекруха і мама по черзі залишалися зі мною ночувати. Денискові і Даринці було лише рік, а Костику й Оленці — по два місяці, в усіх кашель, блювота, висока температура… Як ми це подолали?!».

Люду часто запитують, чи вона, бува, не належить до якоїсь секти, якщо у неї стільки дітей. Жінка лише з усмішкою хитає головою. «У суспільстві чомусь склався стереотип: раз у тебе п’ятеро дітей, отже, ти маєш належати до якоїсь секти, — зауважує Людмила Трачук. — А як пояснити людям, що діти — найбільше моє щастя? Ви не уявляєте, що відчуваю, коли вони ввечері всі сідають біля мене і починають горнутися. Хіба може бути щось важливіше у житті?».

Людмила ВЕСЕЛЬСЬКА

Україна молода

Напишіть відгук