Сума, на яку збільшено розмір добових витрат на відрядження понад установлені норми на підставі рішення керівництва, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з найму жилого приміщення в порядку і розмірах, установлюваних законодавством. Суми добових витрат затверджені постановою від 02.02.2011 р. № 98. Проте норми, визначені цією постановою, поширюються виключно на державних службовців і працівників підприємств та організацій, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Разом з тим п.п. 140.1.7 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) визначено розмір добових, які дозволено включати до складу витрат платника податку на прибуток, а саме: для відряджень у межах території України — не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу; для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.
Отже, суми добових витрат, які включаються до складу витрат платника податку на прибуток підприємств у межах норм, передбачених п.п. 140.1.7 ПКУ, не є доходами працівників небюджетних підприємств, які направляються у відрядження. Суму їх перевищення слід розглядати як інші (компенсаційні) виплати, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку із трудовими відносинами і підлягають оподаткуванню військовим збором.
Відділ комунікацій
Головного управління ДФС у Тернопільській області
