Шановні панове – Президенте, Прем’єр-міністре, Голово Верховної Ради України!
Наше звернення до Вас позбавлене будь-якої кон’юнктури чи піару. Його диктувала нам лише болюча тривога про долю Вітчизни, незалежність якої кожен із нас виборював, працюючи в тій чи іншій ролі української влади.
Рівень соціальної та політичної напруги в суспільстві сьогодні дуже високий і небезпечний, пов’язаний із привидом Третього майдану. Він може бути державовбивчим, враховуючи, що ворожа армія вже стоїть на нашій території. Отож, у нас, українців, залишився шанс для рішучого, сміливого самопорятунку. Це ми і пропонуємо у своєму зверненні.
Ми не ідеалізуємо напрацьованих нами рекомендацій. Їх можна доповнювати чи змінювати на кращі, але треба діяти вже сьогодні.
Якщо наші ініціативи Вас зацікавлять, і у Вас виникне потреба зустрітися – ми, або кілька делегованих нами авторів звернення – готові до цього.
За дорученням авторів,
Володимир Яворівський

Звернення

Президентові України
П. Порошенку
Прем’єр-міністрові України
В. Гройсману
Голові ВР України
А. Парубієві

До політичних партій та
громадських організацій
Вже 27 років, як Україна відновила свою державність, однак сподівання на краще життя мільйонів простолюду залишається примарною мрією. Втративши Небесну сотню, тисячі лицарів на Донецькому фронті, ми рухаємось до економічної прірви, за якою – повернення до колоніального стану.
Кожен з нас розуміє, що така розв’язка української кризи вигідна путінським окупантам. І саме це стримує масовий народний гнів від чергового Майдану. Отож, вихід єдиний – радикальне вирішення створених всіма гілками влади таких проблем:
– штучне знецінення гривні;
– стрімке зростання цін і комунальних тарифів;
– тотальна корупція, що призвела до подвійного падіння ВВП, втрати мільйонів робочих місць, зниження соціальних стандартів життя, одночасно з різким збільшенням обсягів тіньової економіки;
– невпевненість у майбутньому держави та її євроінтеграції;
– падіння авторитету України через бутафорські «реформи», що не покращують життя людей, та не долають корупцію;
-знищення середнього бізнесу, а з ним і середнього класу;
– утиск прав і свобод, на фоні глибокого соціального розшарування, та несправедливого судочинства;
– невиконання обіцянок і політична корупція;
– безвідповідальність за отриману владу в умовах війни.
«Українське економічне диво» не відбулося, за підсумками 2016р. Україна скотилася до рівня 1990р., маючи ВВП – 2,1 тис. дол. на людину, при зростанні середнього світового показника до 10 тис. доларів. Сусідні країни економічно зміцнювались ще швидше, навіть маючи військові (з Росією) конфлікти і втратою територій, такі як Грузія – приріст в 4 рази і Молдова в 2 рази. Це змусило мільйони українців шукати кращої долі в Польщі, де економіка зросла в 4-6 разів, у Прибалтиці – 8, навіть у Росії в 5 разів.
Розвиток української економіки за роки незалежності відзначався невеличкими приростами і великими падіннями, була і інфляція в 10 тисяч відсотків, було і зародження перших паростків корупції, яка згодом стала постійним супутником української влади.
Роки незалежності прищепили українцям вірус «голосування за гречку», що давало змогу формувати керовані і залежні владні структури та зароджували корупційний бізнес на політиці. Однак, навіть тоді влада намагалася зберегти стабільність гривні, соціальних стандартів, залишаючи собі для корупції бюджетну і банківську сфери, іноземні інвестиції і запозичення та бізнес конкурентів. Як не гірко і парадоксально, але мусимо визнати, що пік трирічного зростання економіки України в доларовому еквіваленті у 35%, припав на часи найбільш корумпованої і антиукраїнської команди Януковича. У 2013-му з ВВП 183 млрд. дол., або 4 тис. дол. на особу, зарплата – 430 дол., мінімальні пенсії і зарплати 120-150 дол., інфляція – 0,5%, зовнішня торгівля – 162 млрд. Проте в наступні три роки, кермування Яценюка, Гонтаревої і Гройсмана, встановлено світовий рекорд падіння економіки в 2 рази (до рівня 90-х), а втричі збіднілий народ пригнітили девальвованою гривнею, непомірними тарифами, інфляцією в 20-30%, опустивши його за межу допустимої бідності.
Причини не стільки в російській окупації, як в успадкуванні і розширенні корупційних схем та нібито «вільного» курсу гривні для вимивання коштів із реальної економіки в тінь. Маючи тепер річні доходи тільки в 2 тис. дол. на душу населення, влада вимушена збільшувати витрати на оборону, правоохоронну діяльність, та своє утримання лише за рахунок скорочення соціальних стандартів власного народу. Так, бюджет 2018 передбачає нібито загальне його збільшення, але не за рахунок пожвавлення економіки, а за рахунок знецінення гривні. Тому він є бюджетом сприяння тіньовій економіці і корупції, бо статки багатих будуть і далі приростати, а незначні прибавки ошуканим біднякам з’їсть інфляція і зробить їх ще біднішими.
Сьогодні Україна за рівнем життя на 132-му місці в світі. Нинішня, народжена Майданом влада, зуміла перекреслити певні 27-річні економічні надбання, зате приростила корупцію і вперше сформувала в Україні таку тіньову економіку, що за розмірами перевищує легальну, позбавивши мільйони людей роботи і сподівань на краще. Обіцянки Президента за 3-4 роки повернути втрачене, не співпадають з діями Уряду, який, як біблейний Мойсей, лише через 40 років приведе українців до показників 2013-го, а катастрофічне відставання економіки України від країн ЄС у 7-20 разів робить публічні заяви про вступ до ЄС і НАТО безперспективними.
Чи є вихід із цього становища нашої держави і кожного українця?
Стверджуємо: в Україні і сьогодні достатньо ресурсів, без іноземних кредитів і «планів Маршалла», щоб зміцнити безпеку держави, збільшити соціальні стандарти життя, та підтягнути економіку до європейського рівня. Потрібна лише політична воля і національний патріотизм влади.
Враховуючи складну військову, економічну та політичну ситуацію, для швидкого економічного зростання, слід тимчасово відійти від деяких класичних норм ринкової економіки, що здебільшого ховається в тіні.
Рішучими рятувальними заходами можуть бути:
1. Визнання, що курс гривні відносно долара занижений у рази, тому варто тимчасово відмовитись від «вільного» курсу гривні, запровадивши валютні коридори НБУ починаючи з 23-25 грн./дол., поступово знижуючи до 12-14 грн./дол. у 2020. Одночасно заборонити валютні операції поза банківськими рахунками, з жорсткою кримінальною відповідальністю за торгівлю готівковою валютою.
2. Проведення суцільної деофшоризації економіки, банківської сфери і зовнішньої торгівлі. Президент має подати особистий приклад.
3. Залучення в реальну економіку коштів тіньового сектору, що обертаються в торгівлі валютою, нерухомим і рухомим майном, послугах і не збільшують ВВП, не додають нових робочих місць і доходів бюджету, проте руйнують курс гривні.
4. Невідкладне формування додаткових надходжень до бюджету за рахунок неінфляційних джерел, а саме:
– внутрішніх запозичень (ОГВЗ), відкрито і анонімно, через облігації внутрішнього займу і без податків, 20-50 млрд. євро/долар під 5-7 % на суму 100 млрд. гривень під 15% річних;
– надходжень до бюджету від діяльності державних підприємств і активів не менше 100-150 млрд. грн. в рік. Недоцільно продавати за безцінь будь-яке державне підприємство, чи його частку без виведення на прибуткову діяльність, через ефективний і відповідальний менеджмент, підібраний на конкурсних засадах серед фізичних і юридичних осіб. При цьому істотно змінити стосунки державних підприємств і активів з бюджетом, коли у витрати включаються місячні і річні норми бюджетних відрахувань. Лише з прибутку фінансувати менеджмент і розширення виробництва. За невиконання контрактних показників, запровадити матеріальну і кримінальну відповідальність та усунення з посад;
– запровадження податку на розкіш, що в основному створена корупційними коштами і формувалася за рахунок перевищення встановлених меж вартості майна. Новий податок назвати «оборонним», збирати річно не менше 60-80 млрд. грн. та направляти їх на зміцнення обороноздатності і соціального захисту воїнів та їх сімей;
-законодавчо унормувати пропорційність розміру податку з сумою прибутку;
– збільшення доходів митниці на 40-70 млрд. грн., запровадивши розрахункові норми справляння мита, заключаючи з командою митниці угоди, що передбачать матеріальні стимули і відповідальність, залежно від результатів і товарних обсягів, включаючи приватну торгівлю;
– обмеження розмірів зарплат службовцям державних органів влади та місцевого самоврядування до рівня 25-30 мінімальних. Доплати здійснювати в разі виконання певних показників, завдань, зобов’язань, тощо. Одночасно обмежити пенсії до розмірів 20-25 мінімальних;
– залучення коштів обсягом 40-60 млрд. грн. за рахунок більш ефективного використання української ГТС. Внаслідок військової агресії Росії, виникла реальна загроза життєдіяльності нашої ГТС. У цій ситуації, використовуючи форс-мажорні обставини, варто дострокового розірвати нав’язані Україні кабальні угоди, та передати в управління, чи оренду ГТС одному із світових енергетичних гігантів, на вигідних економічних і політичних умовах, що не тільки відкриє шлях інвесторам, а й посилить безпеку України.
5. Вишукати додаткові кошти на розвиток пріоритетних галузей, в першу чергу не лише для збільшення виробництва зернових і продукції тваринництва, а і їх переробки. Забезпечення села недорогими кредитами в 600-700 млрд. грн. під земельні і продуктові гарантії дасть реальну можливість збільшити виробництво зерна до 120-140 млн. т., вдвічі приростити тваринництво та довести ВВП села до 1,1-1,3 трил. грн. Лише коли селянин, як власник землі, почне отримувати доходи з гектара 30-40 тис. грн. в рік, або 10-15 тис. грн. з оренди, тоді можливо реально оцінити вартість гектара української ріллі: вона орієнтовно сягне 7- 9 тис. дол. за гектар і дозволить започатковувати її реальний ринок. Якщо за сьогоднішньою, штучно створеною (1-2 т. дол.) вартістю викинути землю на ринок – її новим власником, стане або наш олігархат, або іноземний капітал.
6. Стимулювати правоохоронну і судову діяльність:
Запровадити практику створення позабюджетних самоврядних фондів, джерелом фінансування яких стануть вилученні незаконно здобуті корупційні кошти, а також встановлені і своєчасно не сплачені податки, незалежно від термінів отримання доходів і декларування, як за судовими, так і добровільними рішеннями; стимулювати вказаними коштами правоохоронний та суддівський корпус тільки за їх ефективну діяльність, В першу чергу це стосується Е- декларацій. Кожен автор повинен подати підтверджуючі документи про повну сплату податків на задекларовані статки, незалежно від термінів їх отримання. В разі їх відсутності, сплатити недоплачені податки, а вже потім нести відповідальність за законність доходів; фінансувати закордонну діяльність, придбання новітніх засобів і обладнання, інформації та захист свідків.
7. З огляду на викладене і турбуючись за подальшу долю України, доцільно оголосити надзвичайний економічний стан, створивши Комітет національного порятунку України з участю влади, представників партій і громадськості, на який покласти:
Розробку засад конкурсного формування «Уряду народної довіри», під зобов’язання за 3-4 роки подвоїти ВВП України, зміцнити курс гривні до 12-13 грн./дол., перекрити корупційні схеми, деофшоризувати економіку, обмежити вплив тіньового сектору, та підняти вдвічі соціальні стандарти життя, створити сприятливі умови для відродження і стрімкого розвитку середнього бізнесу із можливим наданням податкових «канікул» та доступних кредитів.
Розробку механізму надання «Уряду народної довіри» тимчасових додаткових повноважень за окремою Конституційною угодою між Президентом, Верховною Радою і «Урядом народної довіри».
Здійснення постійного контролю за діяльністю «Уряду народної довіри» з відповідним реагуванням і заходами за підсумками кожних 180 днів виконання зобов’язань.
8. Верховній Раді і Президенту України, на засадах історичної спадкоємності, невідкладно запровадити Конституційну реформу спрямовану на усунення дуалізму влади, підвищення відповідальності за народну довіру, знаття недоторканості з усіх гілок влади, надання особливого статусу опозиції в системі влади, встановлення відповідальності за корупцію в роки військового конфлікту, прирівнявши її до найтяжчих державних злочинів, запровадження виборності суддівської гілки влади і зміни виборчої системи.
9. Домогтися визнання ООН наявності в Україні з 2014р. міжнародного збройного конфлікту, окупацію Росією Криму і частини Донбасу, запросивши для врегулювання миротворчі сили ООН, одночасно формувати необхідну базу для відповідальності агресора згідно міжнародних правових норм.
10. Отримання для України статусу Головного військового союзника США поза НАТО.
В разі відсутності добровільного консенсусу влади і представників народу в досягненні вищезгаданих цілей, опиратися на підтримку масового народного волевиявлення.
Підписали: Левко Лук’яненко, Володимир Яворівський, Ігор Смешко, Олег Білорус, Олександр Скіпальський, Микола Томенко, Галина Яблонська, Віктор Шишкін, Святослав Піскун, Юрій Кармазин, Володимир Бондаренко, Тарас Стецьків.

1 comment

  1. Олександр

    Пане Володимир! Шокований Вашою наївністю. Проблема не в особистості Порошенка. До влади прийшли монопольно Ваші друзі і однодумці – демократи. У ВР немає ні комуністів, ні націоналістів. То може проблема не в особистості Порошенка,(свита ліпить короля а не король свиту), а в тій ідеології, яку сповідують Ваші друзі демократи – лібералізму? В лібералізмі, який звільнив особистість від моралі, честі, чесності, совісті, відповідальності, принциповості. В правах людини без обов’язків людини. В вседозволеності, бо заборонено забороняти. То Ви за це боролися? Євроінтеграція. Найбільший обман 21-го століття. Україна не може стати членом ЄС по економічним причинам. ЄС Україна потрібна лиш як донор робочої сили і сировинний придаток. І чи взагалі потрібно пертися Україні в ЄС? То Ви за таку незалежність боролися? Мільйони грантожерів, за європейське бабло, пропагує в Україні розпусту, гендер, фемінізм, одностатеві стосунки. Знищують традиційну сім’ю і родину. То Ви за це боролися? Третій майдан? Поміняти одних поганців на інших поганців. Петьку на Мішку чи Юльку? І що це змінить. Ви в це ще вірите? Для України залишається лиш один варіант порятунку – привести до влади націоналістів

Напишіть відгук