Вчора у Тернополі відбувся марш слави героїв. Здавалось би, патріотична акція. У час війни кожен  українець мав би підтримати. Проте, тернополяни свідомо ігнорують  акції, які проводить влада ще з часів Кучми. Лише після Революції Гідності, у березні 2014 року, прийшло багато краян вшанувати Тараса Шевченка разом з новопризначеним головою облдержадміністрації Сиротюком. Але люди побачили, що до влади рвуться неуки та політичні аферисти, людей не чують і не розуміють вимог часу, тому вже наступні святкування високопосадовці провели традиційно у колі чиновників, які дурять народ ще від початку Незалежності.

Вчора на марш зігнали школярів. Про це журналісту інтернет-газети “Про все” розповіли самі діти. Згодом ці слова підтвердили батьки. А “добив” вчитель, який розповів, що рознарядка прийшла з управління освіти.  Виявляється, учнів навіть відмічали біля “совдепівського символу” – літака- на Східному масиві. Коли школярі прийшли на Театральну площу, то класні керівники вже не спинили масову втечу. Учні не хотіли слухати маразматичного голову облради Віктора Овчарука та мера-афериста Сергія Надала.

Старшокласники недобрими словами охарактеризували вихід на сцену міського голови Сергія Надала. Про виступ Овчарука присутні сказали, що певно голова ще в запої. Найбільш шокуючим був виступ екс-нардепа Колінця. Якого милого випустили його – залишилось загадкою для всіх.

Сумно, що тернопільська влада використовує людей для примітивного піару, а не закладає зерна розуміння історичної дійсності. Якби керівництво  управління освіти розробило положення, в якому йшлося що лише один – але НАЙКРАЩИЙ клас з цілої школи матиме право пройтися в марші героїв, що в класі-переможцю найкращий учень нестиме знамено – то це б сприймалося дітьми зовсім по-іншому, а не як примусова відбувайлівка.

Педагоги не проводять нині виховних (класних) годин змістовно, в яких би мали пояснити дітям в чому вони братимуть участь, хто такий Бандера, Коновалець, Стецько. Якби діти розуміли що це за герої, то вони б пишались ними. І тоді б пів колони не йшло стидливо збоку, очікуючи, коли можна дременути додому чи в парк…

Наразі діти розуміють одне – їх тупо використовують, як масовку, політики місцевого розливу.




Напишіть відгук