Бобри повернулись у Галичину вперше за 250 років

Поділитися

Наприкінці липня 2008-го року рибалкам із села Дубівці, що у Галицькому районі Івано-Франківської області, у рибальські сіті втрапила дивна тварина, за їхніми словами: “розміром із велику нутрію”, однак, із великим і пласким хвостом… Новина досить швидко поширилась селом й місцевий лісник повідомив у Галицький національний парк про дивовижну знахідку. Експедиція, зорґанізована 2009-го року, виявила першу за 250 років колонію бобрів у Галичині, повідомляє naturalist.if.ua

Остаточне вимирання бобра у Галичині трапилось десь наприкінці ХVІІІ століття, головно, з причини надмірного промислу, адже з дуже давніх часів, бобер був цінним хутровим звіром. Власне, відомості про цих тварин можна почерпнути, хіба, лише з архівних торгівельних книг купців Галичини, де часто трапляються записи про скуп чи продаж бобрових шкірок. Проте, до кінця ХVІІ століття таких записів стає дедалі менше, а у ХVІІІ – вони зникають цілком. Останні відомості про бобрів у Галичині, того часу, можна знайти у наукових працях Балтазара Гакета – галицького натураліста, професора Львівського Університету – він вказує на знаходження цих цінних і дуже рідкісних звірів лише у двох місцях: в околицях містечка Городок, де вони збудували загату на глибокому лісовому потічку, та біля містечка Сокаля на Бузі… Гакет звернувся до намісництва Королівства Галичини і Володимирії у Львові із проханням цілковитої заборони полювання на бобрів, на що отримав ствердну відповідь, але ці заходи уже не могли врятувати звірів від вимирання…

Бобер європейський (Castorfiber Linnaeus, 1758) є великим водяним гризуном, завдовжки до 120 см (разом із хвостом) та вагою до 30 кг. Ці тварини відомі своїми “архітектурними здібностями”, споруджуючи масивні загати на повільних лісових річках та дрібних потоках. Перекрита річка розливається, затоплює довколишні заплави, де бобри споруджують своє житло із дерев та мулу. Вони оселяються парами, з якими разом проживає два-три різнорічні виводки. Згодом, молодь покидає батьків й засновує нові оселища.

Бобер, як вид, що практично вимер у Європі впродовж ХІХ-ХХ століть, перебуває під охороною Бернської конвенції, яка ратифікована й Україною. Природоохоронні заходи по всьому континенту, дали відчутний результат – популяції бобрів розпочали збільшуватись і заселяти колишній ареал. В Україні розповсюдження бобра відбувається із Волині – останнього оселища цих ссавців – прямуючи на схід та південь, досягли тепер Дністра.

Photo from ARKive of the Eurasian beaver (Castor fiber) – http://www.arkive.org/eurasian-beaver/castor-fiber/image-G37296.html

Дністер – це велика і повноводна ріка, яка мало принагідна для бобрів, адже будувати загати тут неможливо через швидку течію і часті й потужні паводки. Одначе, тут багато дрібних острівців із вузькими протоками, які, як виявила експедиція Галицького національного парку, заселили бобри… У результаті обстеження одного із таких островів, вченими виявлено 9 однотипних входів до житлових нір. Чотири з них розташовувалися вздовж північно-східного, а 5 – південно-західного берегів, у середині V-подібного острова площею близько 1,5 га. Цікаво, що бобри не будували тут греблі, а заснували колонію завдяки формі острова, течія в середній частині якого цілком відсутня, що й створює ефект загати. За відбитками лап, науковці встановили, що впродовж двох років тут мешкає неповна сім’я бобрів, яка складається з 2-х дорослих та 2-3 молодих особин.

З рослинності на острові переважає Верба біла (Salixalba L.), в значній кількості тут також росте Верба ламка (SalixfragilisL.), менше – Верби попелястої (Salixcinerea L.) і Верби пурпурової (Salixpurpurea L.). Такий біотоп є особливо привабливим для виду і в інших регіонах України. У раціоні бобра переважає Верба ламка. Найбільше пошкоджених бобрами гілок та стовбурів мали товщину менше 3 см. Найтовстіший зрізаний бобрами стовбур становив у діаметрі 6,5 см. Рослин, які б мали більший діаметр стовбура, ніж зазначений, на острові не зростає.

У літній період берегова смуга, яку використовують бобри, становить 10-15 м. Вчені виявили близько 10 витоптаних тваринами виходів (вилазів) на берег. Стежки бобрів ведуть вглиб острова, але найбільша кормова активність спостерігається на відстані 3-6 м від водойми. Основний негативний чинник, який може впливати на стан сім’ї бобрів – браконьєрство та турбування з боку рибалок і відпочивальників. Науковці прогнозують розселення членів цієї сім’ї на островах верхнього Дністра, його лівих допливів – Гнилої Липи та Бебелки, а також дрібних лісових потічків. Тим паче, що місцеві жителі уже повідомили про бобрів у стариці Дністра біля містечка Маріямпіль, Галицького району.

Тішить той факт, що, незважаючи на нескінченну вервицю негативних чинників сричинених людиною, природа має надзвичайний потенціал до відновлення і колись зниклі види, тепер знову повертаються у свої пенати.

І поки Майкл Щур на ютуб-каналі “телебачення Торонто” розповідає байки, що у всіх бідах винні бобри, українці постять у соцмережі новини з цими пухнастиками.

Близько місяця тому, у січні 2020 року, у Дубовом, що на Закарпатті, у на річці Тересва  поселилися бобри. Ці пухнасті гризуни облаштували свою оселю на водоймі зовсім поруч житлових будинків. Хвостаті гідротехніки  міцними зубами підгризли молоді верби, акуратно склали в купи, сформувавши з них загат. 
Місцеві мешканці кажуть, що самих бобрів поки що не бачили, адже тварини зазвичай активні у темну пору. А ось  результати їх щоденної праці добре помітні: на березі річки є чимало обгризених стовбурів та повалених верб.
На таке сусідство з тваринами дубівчани не нарікають, бо знають: якщо до них підселилися бобри, то значить, що у Дубовому не все так погано з екологією, повідомляє dubove.info

Підписуйтесь на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ

Долучайтесь до нашої групи у Вайбері

Ми в Instagram

Наша сторінка в facebook

Ми у whatsapp

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Про вибори мера рідного Львова

16-річна дівчина стала першою у ТікТок зі 100 мільйонами підписників