Як зробити себе стійкішим до переживання досвіду війни?

Поділитися

Буденність — звичні ритуали та місця — є необхідною запорукою почуття безпеки, передбачуваності світу, його «зручності». Якщо в людини не просто відібрали звичні ритуали, прогулянки знайомими вулицями, походи в улюблений магазин чи кафе, а й узагалі зруйнували житло, про потребу в безпеці годі й говорити.

❗️Не в усіх є сили, ресурси та підтримка, щоб почати життя заново.

Люди, які перебувають не вдома й читають про бомбардування рідних місць, відчувають біль і дуже високий рівень тривоги за близьких та друзів, які залишилися в рідному місті.

Майндфулнес — це, з одного боку, практика, а з іншого, стан особливого ставлення до думок і переживань.
Регулярно практикуючи майндфулнес-медитації, людина стає свідомою до своїх думок і змінює своє ставлення до них.

Щоби відчути майндфулнес як стан, зробіть таку вправу:

Заплющте очі, уявіть себе на березі ріки. Річкою пливе листя. Ви спостерігаєте за цим листям. Невідворотно до вас приходять різні думки.

Ваше завдання — помічати, що це за думки, садити їх на листочки та спостерігати, як вода відносить їх. Зазвичай ми починаємо думати наші думки, сперечатися з ними чи, навпаки, намагатися їх не думати або проганяти. Але це призводить лише до румінації — пережовування думок по колу, а це підвищує стрес.

Намагайтеся «залишатися» на березі та просто відмічати: «Ось до мене прийшла думка…» Деякі думки однаково будуть вас захоплювати, це нормально. Водночас з тим, як ви це помічаєте, ви й робите практику. Просто позначте це для себе та поверніться на берег. Ви спостерігач, ви не маєте думати всі свої думки, ви обираєте, що вам робити.

Це і є майндфулнес як стан, в якому можна бути весь час, — сприймати думки як події.

Ви пливете в океані чи морі, у вас є напрямок, і навколо вас змінюється погода. Вона буває добра, а буває погана. Ваші думки й емоції — це погода, ви можете з нею не сперечатися та не звертати на неї уваги, продовжуючи свій шлях.

Для того, щоб досягти цього стану, щоб він став звичним, необхідно практикувати майндфулнес хоча би 10-15 хвилин на день. Ви сидите та стежите за диханням, ваш тривожний мозок буде постійно підкидати якісь думки.

Ваше завдання — фіксувати це та повертатися до спостереження за диханням.

Також можна робити «усвідомленими» щоденні справи, наприклад: під час чищення зубів, приймання душу або прогулянки ви звертаєте увагу саме на цю справу, а не на власні думки. І щоразу, коли думки «перетягують ковдру на себе», помічаєте це, зазначаєте для себе та повертаєтеся до відстороненого спостереження за ними.

Майндфулнес — це одне з джерел ресурсу. Знайдіть собі справу мінімум на 30 хвилин на день, під час якої ви відчуваєте спокійну радість. Це може бути прогулянка, читання книжки — будь-що, що приносить вам задоволення.

Якщо у вас з’являється почуття провини, що начебто ви не маєте права отримувати задоволення, згадайте правило, що супроводжує випадіння кисневих масок у літаку: якщо ви подорожуєте з дитиною, маску надівайте спочатку на себе, а потім — на дитину, бо якщо вам стане погано, ви нікому допомогти вже не зможете.

Ще одна техніка стабілізації.

Назвіть 5 речей навколо вас, 5 звуків, які ви чуєте, і 5 відчуттів у тілі. У процесі цієї вправи ви так чи інакше перемикаєтеся на спостереження не за вашими думками, а за реальним світом.

Тепінг, або «Метелик»

🔹Відмітьте ваш емоційний стан за десятибальною шкалою, де один — погано, а десять — дуже добре. Далі схрестіть руки на грудях і покладіть долоні на плечі.
🔹Почергово якомога швидше плескайте руками по плечах протягом 45 секунд. Важливо плескати несильно та почергово.
🔹Після цього відмітьте емоційний стан ще раз. Якщо бал не змінився або став вищим, за декілька хвилин можна повторити цю вправу.

Володимир Абрамов, психолог, травматерапевт, кандидат психологічних наук
The Village.

Захисний механізм у стосунках

Як відпустити людину, яка пішла, навіть не попрощавшись