
Можливо, що це вже не доречно з мого боку, але чому в моїй любій Україні на нашому гуманному телебаченні знаходять кошти досить немалі на супровід сурдоперекладом усього, а ось на українських перекладачів грошей немає – чому так? Українці гірші за глухо-німих глядачів в Україні? Чому? Поясніть, ша-шановні ЗМІїсти. Хоча, подякувати Всевишньому, що хоч українське радіо майже все від російської відмовилось, якщо не «марафонить», а за інші мови я не ображаюсь. Воно, якщо чесно, і російська може бути, але виключно коли я того хочу! Саме так: коли мені того треба я тихцем стрім Дмитра Бикова можу проглянути на Ютюбі. Навіть щось поширюю російською, бо то є документи та реалії часу, але, панове, є важлива різниця: усе це суто приватно! То моя особиста сфера інтересів і я в ній обмежений тільки власною волею і недолею. Навпаки, українське телебачення є офіційний мовник, особливо оті єдино правильні і непорушні, бо незворушні, «Єдині новини» – більшого офіційного державного критерію в Україні не існує! Є, хто може поправити чи спростувати, але їм все одно – вони телевізора не дивляться навіть коли самі виступають, а інше – тим більше.
Існує тільки два основні критерії: 1. Все, що державне, має бути державною мовою. 2. Все, що є приватне, як кому ся схочеться. Тому не може бути державного інформаційного простору з включеннями епізодів «як кому ся хочеться» – не маєте на то права, ЗМІїсти! Доречно тут ще розібратися для кого звучать російськомовні ефіри на українському телебаченні, бо тут є всього дві категорії глядачів: а) вони знають українську, б) вони не знають української. Для знавців українською не вистачає знань, аби вияснити потребу слухати інформацію з українського телебачення російською мовою. Таким чином українське телебачення турбується про свою найціннішу аудиторію, яка не знає і знати не хоче української мови. Як на мене, то в часи такої жахливої війни це як удар ножем у спину. Як каже латинське прислів’я «Боже, вбережи мене від підлих друзів, а з ворогами я і сам розберуся»
Богдан Гордасевич
9 січня 2023 р.