Старожили не можуть точно пригадати, коли зник радянський (створений після війни) тернопільський пам’ятний Т.Шевченку, який містився в одноіменному парку. Більшість схиляється до думки, що монумент зник внаслідок будівництва будівлі обкому комуністичної партії (тепер ОДА на Грушевського) і “благоустрою” навколишньої території (1970-80-ті рр). Говорять, що Шевченко “втопився” зусиллями працівників КДБ, бо жодної інформації, навіть на рівні пліток, про його місцезнаходження чути не доводилося.
Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину, А дівчина гине —
Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати,
Що привела на світ божий, Мусить погибати.
Серце в’яне співаючи, Коли знає за що;
Люде серця не побачать, А скажуть — ледащо!
Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде, Знущаються вами.