Вчора у Тернополі, як і по всій Україні, вшановували пам’ять померлих. Звичайно, інформаційно привабливішим тлом для новообраного мера Сергія Надала було вшанування 97-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки. Вибори відгриміли і пройтись з мером до могил січових стрільців побажали “політичні пенсіонери” на зразок “радикального” Богдана Хаварівського чи нардепа першого скликання Володимира Колінця.
Значно актуальнішим для пересічних тернополян виявилось не йти в колоні з мером, а прийти на кладовище до могил родичів, колег чи друзів. І хоч влада обіцяла збільшити кількість маршруток того дня, це проблему не вирішило. У центрі, на “Сонячному масиві” була страшенна давка. Переповнені автобуси навіть не зупинялись на масиві “Дружба”. Якщо й водії ризикували зупинитись за зайвою гривнею, штурм автобусів нагадував “облогу Києва монголо-татарами у 1240 році”. Звісно, це проблема у культурі самих тернополян, які штовхались і сварились. Цивілізовано можна було проїхатись лише в автобусах “1а”.
Про культуру водіїв приватного транспорту годі й говорити. Склалось враження, що ДАЇ в Тернополі вже ліквідували. ЖОДНОГО поста підлеглих Авакова не було в місті. Склалось враження, що даїшники знову існують у нас лише для того, щоб штрафувати на дорозі, а не регулювати дорожній рух.