27 січня цього року Генеральна прокуратура порушила другу кримінальну справу проти Юлії Тимошенко. Обвинувачення те ж саме, що й попереднього разу – воно випливає зі статей 365 і 364 та 210 і 211 (у такій послідовності його вибудовують слідчі) Кримінального кодексу України. Суть «криміналу» знову зводиться до тих самих постулатів: зловживання владою та службовим становищем, нецільове використання бюджетних коштів в особливо великих розмірах, що завдало матеріальної шкоди державі на суму 67 мільйонів гривень.
Куди ж пішли ці кошти? Виявляється, що, перебуваючи на посаді Прем’єр-міністра України, Юлія Тимошенко «діяла умисно в особистих інтересах» і придбала для сільських медичних закладів під гарантію уряду тисячу спеціалізованих медичних автомобілів «Опель Комбо».
То в чому ж полягав «особистий інтерес»? Як відомо, сільські мешканці в Україні становлять 34% від усього населення країни. Роками попередні уряди не займалися проблемами їхнього медичного обслуговування. Сільська медицина у повному занепаді. Власне, Кабмін Юлії Тимошенко поставив цю проблему однією з центральних напрямків своєї діяльності.
Відомо також, що соціально-економічна ситуація в українському селі залишається складною. Жителі багатьох сіл позбавлені можливості отримувати за місцем проживання навіть елементарну пораду лікаря чи фельдшера, не кажучи вже про медичну допомогу. Немає необхідної матеріально-технічної бази, професійних спеціалістів, доступних ліків.
Жителі сіл не мають ніякої медичної опіки
За останні 10 років майже вдвічі зменшилася загальна кількість дільничних лікарень, і лише кожен третій із цих закладів більш-менш повноцінно виконує покладені на нього функції. Уявити тільки: 212 сіл із населенням до тисячі осіб не мають фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів). Майже кожен десятий ФАП обслуговує людей із 3 та більше сіл. А кожна друга сільська медамбулаторія обслуговує мешканців понад 4 населених пунктів. Які це відстані у нас, по степових просторах України! А повний комплект загальномедичного обладнання мають лише 10% ФАПів і 35% сільських лікарських амбулаторій. Як правило, не мають їх дільничні та районні лікарні.
Як наслідок усього цього:
• у нас тривалість життя людини на 10 років нижча, ніж у країнах ЄС;
• у два з половиною рази вищий коефіцієнт дитячої смертності;
• втричі більший рівень передчасної смертності;
• рівень смертності від туберкульозу (вдумаймося тільки у цей показник) у двадцять разів вищий, ніж у Європі.
До того ж, смертність сільського населення вища за міську на 37,4% (в тому числі й смертність дітей першого року життя!). І це при тому, що мешканці сіл живуть начебто в сприятливіших екологічних умовах, аніж городяни.
Перше, що має спасти на думку кожній неупередженій людині при ознайомленні з цими фактами, – чи може вчасно прийти до хворого сільського жителя медична допомога, коли вона в буквальному смислі цього слова – ходить? Пішки. В кращому випадку їздить на велосипеді. Інколи по кілька десятків кілометрів. Питання риторичне. Відповідь на нього кожного дня дають повідомлення у ЗМІ про те, що в тому чи в тому селі померла людина через те, що до неї не прибула лікарська допомога. Саме тому однією із найперших (і найголовніших) засад урядової програми Юлії Тимошенко «Сільська медицина» було забезпечення сільських медичних закладів доступним транспортом.
Розпорядженням Кабміну № 898 від 08.07.2009 року було створено Міжвідомчу робочу групу з питань первинної медико-санітарної допомоги в сільській місцевості.
Колегіально були вивчені проблеми в системі охорони здоров’я України на селі та шляхи їхнього можливого вирішення.
Політична розправа за турботу про співгромадян
Міжвідомча робоча група одноголосно ухвалила рішення про закупівлю транспорту для сільських і селищних лікарень в австрійської компанії Vamed.
05.08.2009 року було ухвалено дві постанови Кабміну (№ 818 і № 819), якими передбачено залучення державним підприємством «Укрмедпостач» іноземного кредиту для реалізації інвестиційного проекту будівництва ФАПів і сільських амбулаторій, оснащення їх транспортом, медичним обладнанням, лікарськими засобами під державну гарантію.
Перший раз виробником була запропоновані ціна 15 тисяч євро за машину. Але після того, як відповідні працівники державних компаній, які в складі Міністерства охорони здоров’я закуповували машини, провели додаткові переговори, ціна на ці машини була знижена з 15 тисяч євро до 12 тисяч євро. Автомобілі було закуплено за зниженою на 3 тисячі євро ціною!
Таким чином, Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко діяла не «самочинно», і не «в особистих інтересах» (нічого безглуздішого Генеральна прокуратура вигадати не могла!), а на основі постанов (колективного рішення) уряду і в інтересах людей села. На основі названих постанов уряд Юлії Тимошенко розробив ще й проект закону «Про загальнодержавну програму розвитку медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини до 2012 року», в якому враховано найкращий національний і світовий досвід, який переданий до Верховної Ради, але не був розглянутий і ухвалений.
Отож, лише частину із продуманого і запланованого було реалізовано – саме закупівля тисячі машин для сільської медицини. Але отут і починаються причіпки. Кажуть, начебто закуплені машини не належать до жодного зареєстрованого класу автомобілів, що можуть використовуватись в галузі медичної допомоги, вони не є спеціалізованим транспортом та не віднесені до виробів медичного призначення. У цьому – через канали телебачення – наших співгромадян переконують працівники Генпрокуратури. Неправду кажуть! Є такий тип автомобіля швидкої допомоги. Найпоширеніші версії машин швидкої допомоги можемо знайти на сайті sanitka103.narod.ru. Є і такий вид швидкої допомоги, який називається: «Лінійна».
Бригади лінійної допомоги бувають лікарськими й фельдшерськими. Вони виїжджають на виклики, пов’язані з найпростішими випадками захворювань, які, одначе, якщо на них вчасно не зреагувати, можуть призвести до тяжких наслідків. Вони також мають надати найпершу необхідну допомогу в критичних станах.
Саме такі функції і передбачалось виконувати за допомогою закуплених автомобілів. Кажуть: вони не обладнані типовими стаціонарними ношами. Так і ноші ж бувають кількох типів: складані, тканинні волокуші, крісло-каталка. Медикаменти й інструменти в такій машині перевозять складеними у спеціальній скриньці – це саме її демонстрували на телебаченні, вигадуючи якісь нісенітниці.
Завдяки тисячі автомобілів, переданих урядом Юлії Тимошенко сільській медицині, збережено здоров’я, врятовано життя також тисячам наших співвітчизників, за що досі надходять численні подяки. Й окремі люди, й фахівці-медики, незважаючи на тиск із боку прокуратури, дякують про турботу за них, просять придбати таких машин іще більше.
Про що свідчать викладені мною факти? Над Юлією Тимошенко чиниться просто-напросто політична розправа з боку її опонентів. У її вчинках – жодного злого умислу, тільки турбота керівника уряду країни про своїх співгромадян.
Антоніна Болюра – народний депутат України, член фракції «БЮТ – «Батьківщина»