Один із південних районів Тернопільщини. Площа – 903,4 кв. км. Відстань до обласного центру – 76 км. У районі проживає 78,8 тис. чоловік, в тому числі міського населення – 32,3 тис., сільського – 46,5 тис. чоловік.
Так, як ви уже напевно здогадалися, йдеться про Чортківщину. Але ми були б не ми, якби зараз займалися туристичним описом місцевості. Бо в першу чергу нас цікавить політика й економіка району. Тож про це розмовляємо з головою Чортківської районної організації партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», керівником відповідної депутатської фракції у районній раді Віктором Шепетою.
– Депутати фракції «Батьківщина» у Чортківській районній раді не займають якихось важливих посад в органах влади, тож вам доводиться постійно перебувати в опозиції. Наскільки важко вирішувати проблеми громади району, будучи опозиційними?
– Вирішувати справді важко, бо дуже часто нас просто ніхто не чує. Але все-таки багато чого нам вдалося вирішити. Наведу такий простий приклад: раніше до нашої громадської приймальні приходили люди, у яких сім’ї зазнавали якогось лиха: або хтось захворів, або ще якісь негаразди. Зазвичай у таких випадках люди просили грошей. Але де їх взяти? У нашій фракції нема жодного бізнесмена, всі – прості люди. Тож ми вирішили «протягнути» через сесію районної ради положення про надання матеріальної допомоги від депутатів. Спочатку керівництво ради всіма правдами і неправдами намагалося зробити так, щоб це рішення начебто не походило від «Батьківщини», мовляв, влада сама до нього додумалася. Але не вийшло. І рішення траки прийняли. Тож зараз 90 депутатів (це – загальний склад райради) мають у своєму розпорядженні по 2 тисячі гривень у рік на надання матеріальної допомоги. Разом це – 180 тисяч. Плюс ще 100 тисяч гривень має керівництво району (50 тисяч – голова райради, ще 50 – голова РДА). Тобто загалом виходить 280 тисяч гривень. Сума, погодьтеся, чимала, і це таки хоч якась реальна допомога людям.
– А чому раніше до цього не додумалися?
– Бо раніше діяв інший принцип: матеріальну допомогу людям надавав одноосібно голова РДА. І в більшості випадків тоді було багато махінацій. Приміром, оформлялися гроші на суто «технічних» людей, які потім з цього мали «процент», а решта виділеної суми йшла тим «слугам народу», які оформляли все це «діло».
– Яка ситуація із районним бюджетом?
– Я б не сказав, що дуже плачевна в порівнянні з іншими районами області. У нас станом на 1 червня в бюджеті є надлишкові кошти (а це – 1 млн. 900 тис. гривень) – результат перевиконання з минулих років. Однак влада утримує ці гроші для своїх програм і дивовижних рішень.
– Тобто дивовижних?
– Ну, а як би ви назвали наступне рішення: сесія райради (представники провладної більшості) приймає рішення про те, що управлінню СБУ в районі слід виділити кошти на боротьбу з корупцією і… тероризмом (уявляєте: на Чортківщині вже й тероризм завівся!). Пізніше ми дізнаємося, що насправді ці кошти підуть на ремонт кабінету якогось начальника. Висновок цілком зрозумілий: таким чином влада намагається відкуповуватися від силових структур на випадок «авось».
– Майже два мільйони гривень – чимала сума. Хіба сільським радам ці кошти не потрібні?
– У тому то й річ, що дуже потрібні. У нас в районі з 45 сільрад тільки 3 – не дотаційні. Тобто 42 потрібна фінансова допомога. Але нема. Керівництво району сказало, що «ніззя». Бо в них свої плани і свої «програми» (про них я вам уже сказав вище). А в цей час губернатор нав’язує всім «20 добрих справ до 20-річчя незалежності». Виникає запитання: за які гроші сільська рада виконуватиме ці «добрі справи», якщо районна влада не хоче допомагати?
– Ви постійно говорите «районна влада», «районна влада». Хто це?
– На Чортківщині місце «регіоналів» займає «Наша Україна». Це її представники спільно з «регіоналівським» головою РДА так палко «дбають» про громаду району.
– Як бути з великими підприємствами в районі? Якісь ще працюють?
– Ви знаєте, що в останнє десятиліття своєрідним флагманом Чортківського району був Марилівський спиртозавод. Очолював його, до речі, представник нашої політичної сили Ігор Ольшаковський. Завод давав половину районного бюджету. Але тепер, як казали римляни, не ті часи, не ті звичаї. Усі спиртозаводи області, в тому числі і наш, об’єднали під єдиною структурою «Укрспирту». Остання знаходиться в Києві і Київській області, тож усі податки спиртозавод спрямовує саме туди, нічого не залишаючи району. Добре ще, що хоча б робочі місця збереглися за чортківчанами. Щоправда, наскільки мені відомо, рівень зарплат на спиртозаводі суттєво знизився.
– А малі підприємці і підприємства? Як позначається новий Податковий кодекс на їх діяльності?
– Якби ви вийшли на наш місцевий ринок два-три роки тому і вийшли зараз, то побачили б суттєву різницю: кількість підприємців зменшилася. Люди не витримують «дуже справедливої» фіскальної політики, яку проводить нинішня центральна влада.
Те саме стосується і малих підприємств. Візьму, для прикладу, приватні аграрні підприємства (далі – ПАП). В минулі роки згаданий уже Марилівський спиртозавод видавав ПАПам кредити для того, щоб вони вирощували для нього відповідну сировину (весь надлишок, зрозуміло, залишався у підприємства, яке могло розпоряджатися ним на власний розсуд). ПАПи мали таким чином і гроші, і забезпечений ринок збуту. Зараз, як я уже сказав, спиртозавод відійшов до «Укрспирту» і ніхто таких кредитів більше не видає, а отже й занепадає аграрне виробництво.
Розмовляв Артем СТРОНОВИЧ.