Хоча  майже п’ять років минуло відтоді, як відомий театральний режисер, співак і композитор, народний артист України Анатолій Горчинський відійшов у вічність, пам’ять про нього, як і хотів того сам митець, живе в його піснях. Хто не знає шлягерів «Троянди на пероні», «Чужая милая», «Червона троянда», «Зачекайте, літа», «Ах, конвалії»? А пісня на слова Миколи Луківа «Росте черешня в мами на городі» вже стала народною. Нещодавно в Тернополі, де Анатолій Горчинський тривалий час жив, працював і помер, побачила світ книжка спогадів про нього під однойменною назвою пісні «Люблю і все». У ній зібрані теплі слова багатьох поетів, артистів, із якими співпрацював митець, його друзів. Зокрема, Миколи Луківа, Бориса Олійника, Владлена Ковтуна, Ніни Бай, Станіслава Шевченка, Михайла Войнаренка, Віри Самчук, Богдана Мельничука, Світлани Сорочинської, Михайла Поплавського, який, до речі, профінансував видання, спомини дружини Олени Горчинської та її вірші, присвячені чоловікові. «Це — непересічні спогади, вони мають схвилювати душі усіх, хто їх читатиме, — зазначає пані Олена. — Анатолій Аркадійович любив людей, любив творити, тому й назва книжки «Люблю і все», так би мовити, характеризує всю його творчість, життя. Ну, і «Люблю і все» — це наше ставлення до нього. Хотіла, щоб книжка була оптимістичною, тому що ми писали про людину, яка пробуджувала наші почуття, декому навіть допомагала своєю творчістю жити, любити, робити правильні вчинки. Хоча я написала і про останні дні Анатолія Аркадійовича, але це — лише декілька сумних сторінок».

Одна з авторів спогадів, тернопільська співачка, учениця і друг Анатолія Горчинського, заслужена працівниця культури України Світлана Сорочинська з його піснями робила свої перші кроки на професійній сцені. «Можна сказати, що була школа Горчинського, бо він дав дорогу багатьом нашим тернопільським виконавцям, які на сьогодні вже і заслужені, і народні артисти України. Анатолій Аркадійович нас учив: «Якщо пісня подобатиметься і найменшому слухачеві, і слухачеві найповажнішого віку, – вона має майбутнє». І пісні Анатолія Горчинського мають майбутнє, бо їх співає молоде покоління, їх підхоплюють на концертах, їх знають напам’ять. Я завдячую Богові, що подарував мені зустріч із добрим наставником, щирою самовідданою людиною, надзвичайно талановитою, творчою», — розповідає Світлана Сорочинська.

Ідея написання спогадів про Анатолія Горчинського виникла в його дружини Олени. Саме вона на сороковий день після смерті чоловіка відкрила кімнату-музей у кабінеті, де він творив, залишивши усе так, як було за його життя. «У своїх відгуках люди пишуть, що там досі відчувається присутність Анатолія Аркадійовича», — каже Олена Горчинська. Нині в Тернополі працюють над створенням фестивалю авторської пісні і сучасного романсу імені Анатолія Горчинського «Червона троянда», а в Тернопільській міській раді пані Олені пообіцяли іменем митця назвати нову вулицю. Проте досі ніхто не спромігся допомогти з коштами на виготовлення надмогильного пам’ятника маестрові, воістину народному артистові, культурна спадщина якого належить усій Україні. Тому виручені за книжку гроші підуть саме на пам’ятник, адже Анатолій Горчинський не нажив статків, бо свої пісні артистам просто дарував. За словами Олени Горчинської, презентація книжки «Люблю і все», у якій візьмуть участь усі, хто допоміг у її створенні, відбудеться восени.
Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль

День


Напишіть відгук