111

Незважаючи на те що моніторити лінійний відділок міліції ми вирішили з 16 жовтня, я ще 12 жовтня одразу після приїзду з Києва мав за мету прогулятися та ознайомитись з тим як живе наш вокзал
Отож: 12 жовтня 2012,  час близько 16 години, Тернопіль, залізничний вокзал
День видався доволі теплий і спостерігати за тим, як працює міліція погода не заважала. А тому вирішив пройти на перон і дочекатися прибуття будь якого потягу. Та на виході одразу виникла проблема. Потрібно сказати, що в Тернополі під час прибуття приміських поїздів доступ на перон обмежують зачинивши вхідні ворота  і на воротах грізно стоять 3-4 жіночки з бейджиками на куртках та без квитка нікого не пропускають. Хоча саме на пероні розміщений безкоштовний туалет та туалет для людей з обмеженими фізичними можливостями. Не кажучи про місце над яким великими літерами написано “МІСЦЕ ДЛЯ КУРІННЯ”.
Саме там я зустрів першого працівника міліції, який напевне стояв тут для більш впевненої роботи контролерок. Він був повністю пасивний до всього що відбувалося і я зробив висновок що він зараз не на службі. Все було без жодних проблем. Контролерки активно ловили зайців і направляли їх до кас за квитками, а працівник міліції з поважним виглядом грівся на сонечку майже не міняючи пози. Навіть молоді люди з відкритим пивом, що пройшли повз нього не заставили його змінити свою позу

Аж нарешті в моє поле зору попав наряд міліції який йшов пероном в нашу сторону. Та як вони підійшли ближче стало зрозуміло, що і ці працівники міліції напевне теж сьогодні займаються своїми особистими справами. В руках вони несли якісь пакунок та пакет. Ну точно дали нову форму вирішив я.

Міліціонери які підійшли до правоохоронця, що охороняв відважних оборонців перону від набігу зайців, затримались на декілька хвилин для привітання. Порозмовлявши, міліціонери на моє здивування пішли не в сторону виходу з залізничного вокзалу, а саме у лінійний відділок. Тим самим залишили для мене одні здогадки-  були вони на службі сьогодні чи ні.


Ще з хвилин 40 я ходив по залізничному вокзалу у Тернополі. Біля кас та в залах очікування більше жодного правоохоронця, що схожі на патруль не було. Хоча й ті, яких побачив саме я не виглядали на людей, що зайняті своєю роботою та патрулюють вокзал чи хоча би знаходяться в приміщенні вокзалу та залів очікування. Все ж Тернопіль спокійне місце і патрулювати тут можна рідко, скажімо один раз на годину або й дві. Саме протягом години я перебував на залізничному і, мабудь, як тільки я пішов одразу з”явився справжній патруль. Впевнений, що саме таку відповідь на лист якби, звичайно, я його написав я б отримав від керівництва.

15 жовтня, місце дії те саме.
Сьогодні день виявися доволі холодним, та ще й з вітерцем. Тому вирішив активніше походити по всіх приміщеннях залізничного вокзалу в пошуках міліції. Час був близько 16 годин, хоча вихід на перон був ще вільний. В приміщенні вокзалу виявилось доволі багато людей. Все ж тут було тепліше. Але як не дивно ні одного працівника міліції на вокзалі не було. Біля білетних кас, в залах очікування на першому та другому поверсі, на пероні, в приміщенні камер зберігання та навіть в кафе, що розміщене в приміщенні самого вокзалу.
Диктор почала всім нагадувати що на пероні починає працювати “мобільна група контролю” за безбілетниками та що вихід на перон тільки з квитком. А якийсь чоловік, напевне працівник тої мобільної групи почав закривати ворота.

Маючи досвід попереднього дня я вирішив дочекатися когось з працівників міліції на пероні

Та на моє здивування крім контролерок сьогодні біля воріт нікого не було. Почекавши хвилин з 25 я замерз і вирішив все ж продовжити своє піше патрулювання вокзалу. Я ще раз обійшов все, до чого був вільний доступ на вокзалі, але цього разу зустріти когось з правоохоронних органів у формі мені не пощастило. Тільки якийсь хлопчина стояв біля відкритих дверей лінійного відділку.

Згадавши, що саме завтра у Тернопіль має приїхати міністр внутрішніх справ пан Захарченко, я вирішив що напевне є якась вказівка сьогодні всім набиратися сил щоб завтра показати на практиці, як працює міліція у Тернополі. З цим та роздумами, що ж чекає нас у лінійному відділку міліції та після майже годинного ходіння по залізничному вокзалу Тернополя я і вирішив на сьогодні закінчити

Володимир Шевченко

Довідка: Кампанію координує Асоціація українських моніторів дотримання прав людини (Асоціація УМДПЛ). Фінансову підтримку кампанії надають МФ “Відродження”, Посольство ФРН в Україні, Національний Фонд підтримки демократії (NED) (США)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.