У мене є знайомий, якому 45 років. Має звання, хоча ні дня не служив, в руках автомата не тримав. Дуже малий час працював у районній прокуратурі, а там усім давали звання. Звісно, за гроші, фіктивно. У прокуратурі вже давно не працює. Його теперішній фах – бармен у ресторані.

Прийшла повістка. Не уникав, не ухилявся – хоча вперше триматиме в руках зброю хіба що на навчаннях. Ніяку амуніцію не купляв – немає грошей. Повіз із собою змінну білизну, теплий одяг і дві аптечки таблеток від гастриту.

Так-от, учора їх зі Львова повезли автобусом в Десну (Чернігівська область) в навчальний центр. Це – 600 км. Дорога займає 9 годин. Хто взяв із собою канапки – той бодай щось їв, а хто не взяв – терпи. Їхали 9 годин, автобус не опалюється. Бог з ним, приїхали в Десну. Пробули там цілий день. Ніхто не годує. Ні помитися з дороги, ні прилягти, ні відпочити, ні переодягнутися, ні привести себе в порядок. Цілий день людей промаринували в центрі. Аж тут раптом виявилося, що навчальний центр може прийняти лише 19 мобілізованих – а привезли цілий автобус.

І що ви думаєте? Людей посадили в автобус – і знов назад до Львова. Знову 600 км, знову 9 годин. Будуть їхати на Яворівський полігон.

А тепер мораль. Через придурків і недоумків, які не здатні організувати навчання мобілізованих, держава витратила значну суму на бензин (1 200 км). Також втрачено 2 доби – саме стільки чоловіки провели в дорозі туди й назад. Про втому, знервованість, чисто людський фактор я вже мовчу. А головне – чоловіки відверто ржуть з цієї дебільної держави, яку вони пішли захищати. Крутять пальцем біля скроні і вже починають анекдоти складати про нашу доблесну армію, яка возить людей туди-сюди по 1200 кілометрів через якогось ідіота на посаді і при погонах.

Щоб вас добити – на завершення свіжа інформація півгодинної давності. Привезли до Львова, починається відбір мобілізованих. Частину з них будуть відправляти …..в Житомир (це ще 400 кілометрів). Гарний маршрут намічається в наших захисників. Львів – Десна – Львів – Житомир. Разом – півтора тисячі кілометрів. Рівно стільки зі Львова до Москви.

Ostap Drozdov

Напишіть відгук