Розпочалася розробка плану дій стратегії низьковуглецевого розвитку України

Сьогодні, 21 квітня, в ході Першої конференції «Низьковуглецевий розвиток України» розпочато підготовку Плану дій стратегії низько вуглецевого розвитку України. Розробка та впровадження цього документу передбачена положеннями Паризької кліматичної угоди, що буде підписана Україною та іншими 155 країнами завтра в Нью-Йорку, в День Землі.
Таким чином, Україна розпочала процес впровадження положень Паризької угоди ще до офіційного підписання. Це засвідчує серйозність намірів українського Уряду, експертного середовища та громадськості щодо вибору низьковуглецевого шляху розвитку.
У ході вступної панелі конференції Заступник міністра екології та природних ресурсів з питань європейської інтеграції Ганна Вронська наголосила: «Ми розуміємо, наскільки амбітним завданням є розробка і впровадження стратегії низьковуглецевого розвитку, як це прямо передбачає нова Паризька кліматична угода. Проте я переконана, що об’єднавши зусилля всіх відповідальних міністерств, експертного середовища та громадськості, ми зможемо запропонувати якісну низьковуглецеву стратегію держави».
Народний депутат України Олексій Рябчин звернув увагу на те, що питання низьковуглецевого розвитку України наразі є висхідним трендом: «Дуже багато і влада, і громадськість говорять про низьковуглецевий розвиток. Поки що це ніша, це не тренд – поки про це активно не говорять ЗМІ, не обговорюють на роботі за кавою. Але це засвідчує запит еліт та громадськості щодо такого сценарію», – підкреслив Олексій Рябчин.
Народний депутат України запевнив, що при достатній державній політиці і слідуванню логіці Паризької кліматичної угоди, Україна змогла би скористатися перевагами низьковуглецевого розвитку, що передбачатимуть розвиток інфраструктури, енергетичної ефективності у різних сферах.
«Важливо залучити трансфер низьковуглецевих технологій до України – аби створювати «зелені» робочі місця, стати лідером регіону, експортувати свій досвід. Проте наразі в чинної влади поки немає відчуття інституційної зрілості щодо впровадження амбітних цілей низьковуглецевого розвитку. Разом із тим, те, що проводяться такі конференції як сьогодні – уже є свідченням ґрунтовних змін, які можуть статися в цьому напрямку в Україні», – зазначив Олексій Рябчин.
Ідею того, що Україна має всі шанси стати прикладом для інших країн в плані ефективного повороту до низьковуглецевої стратегії, висловив і старший Радник з питань енергетики місії USAID в Україні Шукру Богут. Експерт наголосив, що сьогодні, на цій конференції, розпочинається підготовка Плану дій Стратегії низьковуглецевого розвитку України, яка неодмінно має бути пов’язана з логікою енергетичної, кліматичної стратегії, Національного плану дій з енергоефективності.
Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко зазначила, що українці про питання зміни клімату говорять у двох аспектах: першому – побутовому, коли з кліматичними питаннями стикаються в побуті, і другому – професійному, представленому позицією експертного середовища.
«Питання запобігання змінам клімату чи низьковуглецевого розвитку сьогодні не є національною ідеєю в Україні. В той час в Америці і Європі вони вже стають національними пріоритетами. У нас цей процес досить аморфний, йому заважає розподіл відповідальності між декількома міністерствами. ОПОРА вважає за потрібне працювати з населенням, щоб українці розуміли, як саме їх стосується низьковуглецевий розвиток, чому це важливо. Тоді громадське схвалення може стимулювати і відповідні політичні та практичні зміни в цих питаннях», – підкреслила Тетяна Бойко.
У свою чергу голова Держенергоефективності Сергій Савчук висловив переконання, що розвиток відновлюваних джерел енергії, зменшення використання викопної енергії – це не лише відображатиметься на зміні клімату, а й на економічному та соціальному розвитку. «Розвинуті країни постійно приділяють увагу використанню ВДЕ і зменшенню викидів парникових газів. Оскільки технології – це завжди більший потенціал розвитку економіки, аніж сировинна стратегія, яку, на жаль, до сьогодні розвивала Україна», – зазначив Сергій Савчук.
Також голова Держенергоефективності наголосив, що у 2015 році в 11 раз збільшилась щодо показників 2014 року кількість домогосподарств, які продають у загальну мережу вироблену за допомогою ВДЕ енергію. «Ці результати будуть зростати, що ще раз засвідчуватиме вигідність розвитку ВДЕ», – переконаний Сергій Савчук.
Слід додати, що сьогодні, в ході першого дня конференції, Томас Петерсон, президент Центру кліматичних стратегій США, представив для обговорення задачі, цілі, плани та сторони процесу планування дій щодо Стратегії низьковуглецевого розвитку України. Також було сформовано секторальні технічні робочі групи розробки Плану дій стратегії низьковуглецевого розвитку України. 22 квітня відбудеться презентація та огляд проекту Кадастру викидів парникових газів України та прогноз за сценарієм звичайного порядку ведення бізнесу (BAU), а також планування подальшої діяльності робочих груп.