Коли годинникова стрілка, подолавши полудень, прямує далі і зупиняється на цифрі «6», то для більшості з нас це означає завершення робочого дня. Звична, усталена здавна асоціація. Діаметральна вона для особового складу окремої роти патрульної служби Тернопільського міськвідділу внутрішніх справ. О 18-й годині для них усе тільки починається. Як воно бути на варті правопорядку? За декілька годин патрулювання з правоохоронцями журналісти стверджують – ох і нелегка ця робота! Кореспонденти місцевого видання заступили на службу разом з патрульними.
Щовечора на міські вулиці вирушають піші наряди та автопатрулі. З чим доведеться зіткнутися? Командир роти майор міліції Ігор Кучер дає настанови, підкреслюючи неухильне дотримання вимог законів та відомчих документів щодо безпеки, визначає завдання, акцентуючи особливу увагу підлеглих на неспокійних, клопітних адресах. Хтось ще щось уточнює…
Серед міліцейських одностроїв з добре помітним написом «патрульна служба» вирізняється чорне вбрання вояків внутрішніх військ. Їх віддавна традиційно залучають до патрулювання, як і беркутівців.
Для початку –знайомство з «військовозобов’язаними» собаками. Кінологи одразу застерігають, тримати дистанцію до вівчарок. Саме ця порода собак найкраще піддається дресируванню, а тому й найчастіше використовується в силових відомствах.
— Мабуть, вівчарка вам дісталася від попередника на службі? — допитувалася в солдата-строковика. — І наскільки швидко признала нового господаря?
— Порозумілися швидко, — відповів хлопець. Казав, що й уподобання мають спільне — цукерки.

Двір перед будівлею міліції порожніє. «Журналісти працюватимуть з автопатрулем», — пролунала вказівка. Вмощуємося в салоні легківки, котра курсуватиме вулицями центральної частини Тернополя і мікрорайону «Новий світ». 6 — 8 кілометрів маршруту. За зміну можна наїздити більше ста кілометрів.
Прапорщик міліції Павло Філюк пояснив, що нерідко екіпаж припарковує транспортний засіб — і якусь частину території (не всюди можна доїхати) патрулюють пішки. За його плечима — 16 років служби. Нічної служби, бо автопатруль «віддасть» місто через півдоби, уже близько шостої години ранку. Для піших нарядів служба триває вісім годин.
— А як звикнути до такого постійного режиму, коли ніч — за день, а день — за ніч?
— Рік часу — і звикаєш, — відгукнувся водій сержант міліції Роман Вихор. Молодий інспектор патрульної служби знає, що каже: в нього якраз рік вислуги.
— Ви йдете з дому на ніч. Родина тривожиться?
— Дружина спершу не могла спати спокійно. Хвилювалася за мене, — мовив Павло Васильович. — Звиклося…
— І не запитує, як служба минула.
— Чому ж не запитує?! Кажу, що нормально. Ото й усе…
А що криється у цьому простому слові… Коли служба вважається легкою? З чим довелося зіткнутися за 16 років роботи патрульним?
— Нормально, як нічого особливого не сталося. А служба сама собою нелегка, — не вдається в деталі прапорщик. — Усіляке трапляється. Все не запам’ятаєш.
Ці ухильні відповіді, схоже, мають єдиний ефект: своєрідно підтверджують міліцейську сентенцію «навіщо, щоб вдома знали про мою роботу». Патрульний лишень запевнив, що йому застосовувати табельну зброю не доводилося, на щастя. Гумовий кийок, як один із спецзасобів, може служити «аргументом», коли доводиться долати опір правопорушника, який не підкоряється законним вимогам працівника міліції, котрий, перебуваючи на службі, виконує службові обов’язки.

Сонце щойно сховалося за горизонтом. «Піковим» часом патрульні вважають пору перед північчю, коли завершують роботу різні розважальні закладу. А загалом, за їхніми спостереженнями, місто стихає після 2 — 3 години ночі, із закриттям нічних барів чи дискотек. Павло Філюк згадав один із післяопівнічних випадків: у жительки обласного центру невідомий зловмисник на вулиці вирвав сумочку з мобільним. Потерпіла зайняла місце в міліцейській автівці. Ставка була зроблена на те, що за кілька хвилин, які минули з часу скоєння злочину, грабіжник своїми ногами далеко втекти не зумів би. Запримітили постать чоловіка, зріст якого та тілобудова нагадували прикмети нападника. Під’їхали ближче — і жінка впізнала «гоп-стопника». Легківка легенько загальмувала. Патрульні затримали зловмисника. Під курткою він тримав сумочку потерпілої.

Роман Вихор на обласних змаганнях з рукопашного бою виборов «золото». Такі навики, можна здогадатися, для міліціонера не зайві. Невдовзі патрульних чекатимуть заліки із стрільби: з трьох пострілів треба набрати вісімнадцять очок. Фізпідготовкою особовий склад роти займається щотижня. І не дарма. Здатність швидко бігати, приміром, допомогла сержанту затримати кривдника немолодого мешканця Тернополя. А спершу Р. Вихор помітив чоловіка, котрий біг вулицею, тримаючи сумку. З-за рогу багатоповерхівки почувся чийсь крик: «Украли! Вирвали сумку!» Зреагував миттєво…
Дільничний інспектор, лейтенант міліції Руслан Бельзецький того вечора працював разом з патрульними. Дільниця «шерифа» розташована на маршруті автопатруля. Основний клопіт — сімейні скандали, затіяні на нетверезу голову. За словами Р. Бельзецького, інколи достатньо профілактичної бесіди, щоб винуватець зробив висновки. На жаль, не завжди. Доводиться вживати заходів адміністративного впливу. Та чи подіє, подумалося, штраф на хронічного пияка-скандаліста?! Як не філософствуй, а в наших реаліях це звучить риторично.
Чи прижилася в місті заборона на розпивання алкогольних напоїв в громадських місцях? На ловця, кажуть, і звір біжить. На лавочці патрульні помічають чоловічу компанію. Біля них видніються порожні пляшки і ще наповнені пивом (на нього «табу» поширюється). «Яке маєте право», «буду скаржитися», «пива не пили, ви, що, бачили» — репліками відреагували на інтерес міліціонерів. Після спілкування з патрульними ретельно зібрали тару. Принаймні, сміття не залишиться. Обійшлося без складання протоколу, адже міліціонерів керівництво орієнтує на налагодження нормальних, неконфліктних взаємин з населенням. Тож тому випадку достатньою була профілактична бесіда.
Наступна зупинка — неподалік точки, де торгують розливним пивом. А вийти із бокалом за межі магазинчику — порушення. Щоправда, потенційних порушників не видео і авто бере курс на автовокзал. Пасажирів не густо, а тротуарну бруківку обнюхують в пошуках чогось їстівного бродячі собаки. Ось ще одна «компанія» чотирилапих безхатьків підтягнулася… Скільки їх у місті? Оранжеві «кільця» у вухах — не гарантія безпеки для людей. Декому з патрульних міліціонерів теж доводилося після укусів бродячих псів звертатися до медиків за допомогою. Ой, як потрібен надійний притулок для таких тварин.
Несподівано затріщала рація. Здаля розібрали лише окремі слова: «грабунок», «на вулиці». Патрульні вмить посуворішали. Зосереджено одягли бронежилети і вирушили за вказаною адресою. Неподалік парку імені Шевченка їх уже чекав юнак. Хвилюючись, хлопець розповів, що з-за спини до нього наблизилося двоє. Зірвали з шиї золотий ланцюжок, відібрали гроші. Патрульне авто з потерпілим вирушило на пошуки злочинців…
Рота патрульної служби не належить до елітних міліцейських підрозділів. Її командир Ігор Кучер до поняття «престижності» ставить по-філософськи: «Хтось мусить виконувати роботу з охорони громадського порядку на вулицях. День на день не схожий. У п’ятницю та суботу до міліції більше надходить звернень, аніж в інші дні тижня. Часто правопорушення починаються після зайвої чарки. Там — крадіжка, там — грабунок, хуліганство чи бійка». І часто саме патрульні першими прибувають на місце, звідки надійшов тривожний сигнал.
— Усе починається з нашої служби, — додав офіцер. — Тут молоді міліціонери отримують досвід роботи. Багато хто пізніше поповнює оперативні підрозділи, ДАІ чи стає дільничним. Ще ніхто не жалкував за тим, що служив у патрульній.
Наразі є вісім сержантських вакансій. Претендентів, казав, не бракує. Візьмуть не всіх. Найперші вимоги: служба в Збройних силах, фізична підготовка. А на що нарікає командир? Він солідарний з усіма водіями: дороги погані, якби були ліпшими, то автопатрулі швидше добиралися б на місце виклику і автівки значно рідше довелося б ставити на техобслуговування.
Час пізній. Доводиться покидати патруль та повертатися до домашнього затишку. А вони залишаються на варті спокою нашого міста – єдині кого можна зустріти на вулиці і в будні в свята, з ночі до світанку, бо така вже в них нелегка служба.

Напишіть відгук