Інтерв’ю з Євгеном Філем – одним з ініціаторів та організаторів проведення Всеукраїнського фестивалю національної вишивки та костюма “Цвіт вишиванки”

– Пане Євгене, що спонукало Вас, до думки про необхідність проведення фестивалю, який би презентував українську вишивку?

– Протягом 10 років я займаюся виробництвом та популяризацією української символіки та національних виробів. Об’їздивши зі своєю продукцією майже всю Україну та побувавши за кордоном, взявши участь у 140 фестивалях, ярмарках, днях міст тощо, я прийшов до висновку, що вишивка є популярним народним ремеслом. Але не більше. А я хотів би, щоб вишивка стала основним національним здобутком, адже саме вона є найбільшим виразником української народної творчості. Її історія сягає своїм корінням у глибину віків. Так, символіка української вишивки співпадає з орнаментами, які прикрашали посуд давніх мешканців території України доби неоліту, трипільської культури. Тому у 2007 році я вийшов з ініціативою про проведення в Тернополі фестивалю “Цвіт вишиванки”. Мене підтримали мої друзі Тарас Гребеняк, Володимир Росоловський, Михайло Лисевич, який, до речі, є автором назви фестивалю, та режисери Ігор Натолочний і Ірина Поторейко. Розуміння і підтримку ми отримали від владних структур та генерального спонсора АТ «Оболонь» на чолі з Олександром Слободяном.

–          Чому саме Тернопіль став місцем проведення фестивалю?

– Тому що Тернопіль є центром регіону, який об’єднує різні етнографічні групи українського народу: Галичини, Волині, Поділля. Окрім того на Тернопільщині проживає найбільша громада етнічних лемків. Ще один промовистий факт на користь нашої області: борщівська вишивка є знаменитою не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Жодна інша область не може представити такий широкий, такий різноманітний спектр вишивки.

– Як Ви ставитесь до такого явища, що поряд з товарами народних майстрів усе частіше появляються штамповані товари, які люди називають “китайськими”?

– Як на мене це велика проблема, яку треба вирішувати кардинально: організатори масових народних свят повинні обумовлювати, хто саме має право представляти народну творчість, народні ремесла, аби не допустити до розповсюдження вироби, які дискредитують українську національну ідею, національні традиції, національну гордість. Доходить інколи, вибачте, до маразму: так на окремих булавах обличчя гетьманів України є… китайськими. Тому брати участь у фестивалях мають право лише ті, чиї вироби зроблені, по-перше, вручну, по-друге, в дусі національних традицій. Ті ж, хто має посвідчення народних майстрів, взагалі не повинні платити за можливість представляти свої вироби на таких заходах.

Зрештою, влада на законодавчому рівні повинна прийняти рішення про захист української автентичної культури, українських національних ремесел, аби не допустити на наш ринок дешевих штампованих підробок. Адже народні ремесла презентують дух нації, характер нації. І допоки нація творить, вона живе і має майбутнє!

–          Чим відрізняється Ваш фестиваль від інших?

–                     Сьогодні проведення деяких фестивалів стає модним “піаром”, особливо “під вибори”, прибутковим дійством: придумав круту назву, розробив нехитрий сценарій, знайшов зацікавлених спонсорів, запросив відомих артистів (залежно від коштів), організував харчоблок… А я хотів би, щоб наші фестивалі мали свої традиції, своїх шанувальників та учасників, щоб вони були національними за характером і виховними за метою.

Пригадуєте, наприкінці 1980-х років майже у кожному західноукраїнському селі чи місті насипались могили борцям за волю України, які мали виховувати молоде покоління. А нині ці могили часто запущені, засмічені, прапори вицвілі, порвані. Боюся, щоб подібне не сталося з нашими фестивалями. Так окремі з них тривають два-три дні, організовуються наметові містечка, в яких безконтрольно перебуває молодь, яка нерідко за чаркою самого фестивалю не бачить. Найприкріше те, що організаторам до цього байдуже.

На противагу таким фестивалям ми хочемо, щоб наш “Цвіт вишиванки” носив виховний національно-традиційний характер. Він має конкретне завдання: про українську вишивку мають знати в усьому світі, вишивка має стати одним з головних атрибутів у побуті українців. Саме це основне завдання нашого фестивалю.

– Що слід чекати від “Цвіту вишиванки” у майбутньому?

– Зрозуміло, що ми, організатори, постійно вчимося, постійно вдосконалюємось. Зокрема, наступного року буде проведено конкурс на кращий національний весільний костюм як автентичний, так і сучасний. Переможців конкурсу очікує приз – 5000 грн.

Кожна молода пара сама презентуватиме свій костюм: регіон, матеріал, символіка, техніка вишивки… Переможці конкурсу отримають дипломи та грошові винагороди: відповідно п’ять тисяч, три тисячі та одну тисячу гривень. Контактна електронна адреса info@svij.com.ua

Зараз ми також схиляємось до думки про можливе перенесення дати фестивалю в наступні роки на День матері – друга неділя травня.

Користуючись нагодою, хочу привітати усіх українців, усіх учасників та гостей фестивалю з 20-річчям незалежності України і побажати їх здоров’я, щастя, добробуту та віри у процвітання та добру долю нашого народу!

Напишіть відгук