111

Лямбліоз – розповсюджене паразитарне захворювання. Збудник відкритий в 1859р. харківським вченим Д.Ф. Лямблем, і пізніше хвороба названа в його честь. В Україні щорічно реєструється 30-40 тисяч випадків лямбліозу, серед яких 65-80 % припадає на дитячий вік. Особливо часто хворіють діти, які знаходяться в дитячих колективах. Вікових обмежень для цієї патології не має. Відомі випадки навіть у новонароджених дітей.

Джерелом інфекції є хвора на лямбліоз людина або тварина (кішки, собаки, дрібні гризуни). Передача збудника відбувається через забруднені лямбліями воду і харчові продукти, контактно-побутовим шляхом (через іграшки, посуд, білизну, предмети догляду тощо). Можливе зараження шляхом прямого контакту між дітьми при порушенні санітарно-гігієнічних норм. У дітей, які мають шкідливі звички (смоктання пальців, олівців, ручок, відкушування нігтів) практично в 100% виявляють лямбліоз. Попадаючи в організм дитини, лямблії інтенсивно розмножуються в кишечнику і у вигляді цист виділяються з калом. Циста (від грецького kystos – міхур) – це форма існування збудника у вигляді капсули із щільною оболонкою, що дозволяє паразиту як в  організмі дитини, так і в зовнішньому середовищі бути стійким до дії різних чинників без шкоди для себе. За добу хвора лямбліозом дитина з каловими масами виділяє мільйони паразитів, в той час, як доза зараження складає 10-100 цист. Надлишок вуглеводів у раціоні дитини стимулює ріст і розмноження збудника, білкова дієта дещо знижує чисельність популяцій лямблій в кишечнику. При певних умовах (сирість, вологість, затемнення) паразит може зберігати свою життєздатність до 70 діб. Під час кип’ятіння  та заморожування ( нижче -130 С ) цисти лямблій гинуть. Ці властивості збудника необхідно враховувати при виборі методів лікування і профілактики захворювання.

Негативний вплив лямблій на організм дитини є багатоплановим і різноманітним. В кишечнику збудник присмоктується до стінки, порушуючи цілісність епітелію. Як наслідок, знижується інтенсивність перетравлення їжі і всмоктування основних харчових компонентів, змінюється мікробний пейзаж кишечника, падає місцевий і загальний імунітет. Поступово в процес втягуються інші органи, які приймають участь у засвоєнні їжі – шлунок, печінка і жовчовивідні шляхи, підшлункова залоза. Токсини, які виділяє паразит, змінюють функцію нервової і серцево-судинної  системи, створюють сприятливий фон для різних алергічних станів.

Лямбліоз може протікати як скрите паразитоносійство або у вигляді гострих і хронічних форм хвороби. Клінічні прояви часто маскуються різними варіантами гастроентерологічної патології, алергічними реакціями і залежать від віку дитини, масивності зараження, наявності супутніх захворювань.

Гострий лямбліоз переважно зустрічається у дітей раннього віку і супроводжується проносами, приступоподібними болями в животі, субфебрильною температурою. Хронічні форми більш характерні для дітей шкільного віку і дорослих. Першими симптомами захворювання  найчастіше є зміна поведінки дитини: млявість, пригнічення, швидка втома, плаксивість, порушення сну. Не випадково першовідкривач збудника лямбліозу назвав його «паразит нудьги і печалі». Надалі приєднуються болі в животі, головні болі, головокружіння, зниження апетиту, проноси або закрепи. Дитина поступово втрачає масу. З часом появляються симптоми, які вказують на ураження печінки і жовчовивідних шляхів, підшлункової залози. У частини дітей можливі артралгії, болі в м′язах, функціональні тіки, різні прояви алергії.

Діти, з підозрою на лямбліоз, вимагають детального огляду педіатра, комплексного лабораторного та інструментального обстеження. Для виявлення лямблій існують різні лабораторні методи, які підбираються лікарем індивідуально. Лямбліоз, як і інші види гельмінтів, не можна лікувати без лабораторного підтвердження збудника. Вибір протилямбліозного препарату визначає лише лікар з урахуванням багатьох факторів. Батькам слід зрозуміти і запам’ятати, що рослинні протиглисні препарати, куди можуть входити і деякі харчові продукти (часник, гарбузове насіння), при лямбліозі неефективні. Це зумовлене специфікою будови і властивостями лямблій. Програма лікування лямбліозу передбачає також особливу дієту, препарати для усунення ускладнень і супутньої патології. Ефективність лікування у великій мірі залежить від виконання пацієнтом і батьками рекомендацій. План профілактичних заходів щодо лямбліозу складається індивідуально.

 

ПОРАДИ  БАТЬКАМ:

 

–         навчайте дітей правилам особистої гігієни;

–         використовуйте для дітей фільтровану або кип’ячену воду;

–         два рази в рік обстежуйте дітей на лямбліоз;

–         не займайтеся самолікуванням, не використовуйте для дітей препаратів, придбаних поза мережею аптек. Своєчасно звертайтеся до лікаря;

–         при виявленні лямбліозу у дитини, лікуйте всіх членів  сім’ї.

 

Матеріал підготувала лікар-педіатр Поліклініки Медікус,

канд. мед. наук, доцент Н.Я. Ходорчук

 За детальнішою інформацією звертайтеся за адресою:

головний лікар – лікар вищої категорії, кандидат мед.наук Швед А.М.

м. Тернопіль, вул. Живова,28, Поліклініка Медікус

Запис проводиться за тел.: (0352) 52-57-57,40-05-17

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.