07_bigМистецтво завжди відігравало важливу роль у формуванні суспільства та у формуванні свідомості нації. Ще більша значимість митців у період війн та економічних потрясінь. Коли безсилі гармати для того, аби захистити батьківщину, своє слово мають сказати поети, артисти, художники…
Влучне перо одного митця може бути сильнішим за тисячі солдат. Так було завжди, і так мало б бути тепер. Проте сучасна галузь культури у нашому рідному Тернополі зараз відверто розчаровує. Причому розчаровують не самі митці, а чиновники від культури, які керують мистецькими колективами та організаціями.
Взяти б хоча до прикладу скандальний випадок із забудовою у центрі Тернополя, що поблизу залізничного вокзалу. Чиновники від культури, а саме, директор департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА Григорій Шергей виявився спільником посадовців з Тернопільської мерії у питанні забудови біля залізничного вокзалу.

Річ у тому, що центр міста, в тому числі й вулиця Богдана Хмельницького, де ведеться будівництво торгового центру, належить до об’єктів культурної спадщини. Для того, щоб розпочати будь-яке будівництво поблизу історико-архітектурних пам’яток потрібен дозвіл від відповідних органів охорони культурної спадщини.
Забудовник Привокзального майдану отримав такий дозвіл. Директор департаменту культури Тернопільської ОДА Григорій Шергей погодив будівництво біля залізничного вокзалу. Документ про погодження забудови ділянки під торговий комплекс на вул. Б. Хмельницького підписаний паном Шергеєм 14 березня 2014 року. У той час, коли вся країна була в шоці від кривавих подій на Майдані під час Революції Гідності, головний начальник від культури погоджував будівництво у місці, що належить до історико-архітектурної спадщини міста. Причому треба зазначити, що погоджував скандальне будівництво, не маючи на це відповідних повноважень.

Перший заступник міністра культури України І. Д. Ліховий у листі-роз’ясненні від 7 квітня 2015 року повідомляє наступне:
“Згідно чинного законодавства, погодження історико-містобудівних обґрунтувань належить до компетенції Міністерства культури України. Іншим органам охорони культурної спадщини відповідні повноваження делеговані не були. При цьому інформуємо, що наукова-проектна документація з визначення зон охорони пам’яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Тернополя станом на 06.04.2015 на розгляд Міністерства культури України не надходила та не затверджувалась”.
Зараз на Привокзальному майдані і так не вистачає місця. Та Тернопільська міська рада вирішили забудувати останній зелений клаптик у районі вокзалу.

Кожен свідомий тернополянин розуміє, що на Привокзальному майдані – не місце для нових торгових комплексів. Та біда в тому, що цього не розуміє начальник обласного департаменту культури Григорій Шергей, який одним розчерком пера зробив два негідні вчинки.
По-перше, чиновник погодив будівництво в історичній частині міста. А по-друге, він зробив це, не маючи відповідних повноважень для надання такого погодження.
Слід зазначити, що це не перший подібний вчинок пана Шергея. Будучи на попередньому місці роботи, а саме, керуючи обласною філармонією, він теж не відзначався особливою любов’ю до історико-архітектурної спадщини міста.

Як відомо, обласна філармонія знаходиться у будинку на вул. Острозького, 11, який свого часу спорудило “Міщанське братство” за пожертви членів свого товариства. Ще в дорадянський період у приміщенні “Міщанського братства” проводили основні культурологічні заходи міста. У цьому приміщенні виступала Соломія Крушельницька. А Іван Франко там читав свою знамениту поему “Мойсей”. Зараз цей будинок є пам’яткою архітектури.
Керуючи обласною філармонією Григорій Шергей дозволив у частині приміщень облаштувати бар та ресторан із нічним режимом роботи, які функціонували впродовж багатьох років. Проте коли мова зайшла про надання приміщення колишнього бару, а саме двох кімнат, для офісу громадської організації “Міщанського братства”, відразу ж почалися різноманітні бюрократичні перешкоди. Виходить, що для бару – будь-ласка, а для громадської діяльності – ні!

Не кращими за пана Шергея є і його наступники. Наприклад, діючий директор обласної філармонії Ярослав Лемішка, щоразу знаходить інші причини, щоб відмовити “Міщанському братству”. Громадська організація планує проводити різноманітні акції та благодійні концерти, до участі в яких можна було б долучати артистів філармонії. Така співпраця могла б тільки покращити фінансове становище філармонії, але директора це не цікавить. Кожного разу у нього інший план щодо пустуючих двох кімнат у задній частині будівлі, однак жодного з них він ще не реалізував. Та й власне і не збирається він реалізовувати свої плани, а у спілкуванні з представниками з громадськості працює суто по-чиновницьки – лиш би відмовити.
Така позиція звичайно що викликає подив, але що тут дивуватися, якщо за вишиванками у наших чиновників від культури криються московські дипломи…

Юрій Войтович, голова “Міщанського братства”

Напишіть відгук