IMG_0282Сьогодні все більше громадян розуміє, що пора змінювати застарілі стереотипи управління багатоквартирним будинком і створювати об’єднання співвласників. Громадянська мережа ОПОРА вирішила показати на прикладі одного з ОСББ, що при правильному та згуртованому підході можна досягти хороших результатів.
«ОСББ – це моє захоплення, де я можу повністю себе реалізувати», – сказала Олеся Чванкіна, голова правління ОСББ, що на вул. Довженка, 6а в Тернополі, яка зуміла згуртувати мешканців і вибороти для свого дому звання «Будинок зразкового утримання».
– Розкажіть про умови створення ОСББ. Що вас до цього підштовхнуло?
– Вісім років тому наша сім’я переїхала у новозбудований будинок. Ми були одними з перших, хто у ньому поселився. Знайомство з сусідами відбувалося поступово і була можливість зі всіма налагодити хороші відносини. При здачі будинку, однією з вимог було створення ОСББ. Отже, будинок очолив представник будівельної компанії, яка здала його в експлуатацію. З одного боку, це правильно і логічно, бо людина знає всі комунікації та недоліки. Але великий мінус, що він тут не живе і ставиться до всього байдуже.
У процесі проживання у будинку виникало дуже багато питань, оскільки мешканцями є переважно сім’ї з дітьми, дуже багато хотілося зробити саме для них. Але ми не могли подивитися жодного рахунку, ми не знали, як витрачаються наші кошти, бо нам казали, що нас це не стосується.
У дворі – неякісно покладений асфальт. Він просів, і ми своїми силами поклали бруківку. Тобто, я ще не була головою, але вже брала ініціативу в свої руки, бо хотіла, щоб двір, де живуть мої діти, виглядав гарно.
IMG_0280У травні 2014 року в нас були чергові збори, на які прийшли практично усі мешканці. Мене вибрали головою правління. Скажу чесно, просто покращувати благоустрій будинку на добровільних засадах – це одне. А взяти на себе відповідальність за цілий будинок – це зовсім інше. Я не була готова. Але мене дуже підтримали і я наважилася.
– Що вже вдалося реалізувати із запланованого?
– У нас будинок був незахищений, адже він – останній. Це був прохідний двір, де зранку можна було побачити не тільки порожні пляшки, а й шприци. Ми поставили огорожу, щоб діти не вибігали на проїзджу частину, збудували сторожку, в яку плануємо посадити людину, яка б наглядала за порядком, зробили дитячий та спортивний майданчик. Кожну весну засаджуємо клумби, підвішуємо вазони. Одним словом, намагаємося створити комфортні умови проживання, адже дім починається не від вхідних дверей квартири, а від будинкових воріт.
– Дехто боїться брати правління в свої руки через невміння переконувати людей. Як вам це вдається?
– З людьми потрібно спілкуватися. Адже в кожному будинку є електрики, сантехніки, будівельники – а це саме ті люди, які вам потрібні для роботи. Тому що ніхто краще не зробить, аніж той, хто тут живе.
Для того, щоб мешканців згуртувати, ми організовували Свято будинку, готували Маланку, навіть брали участь у конкурсі найкращого оформлення двора, який ми, до речі, виграли.
Якщо люди бачать, що ти робиш все з душею, то намагаються підтримати. Хоча, бувають різні.
– Чи відчуваєте ви підтримку від місцевої влади?
– Коли ми створювали ОСББ – не було жодної інформації. Ні який має бути мінімальний тариф, ні які пільги, тобто всю інформацію потрібно було шукати через знайомих. Зараз великим плюсом є те, що міська рада нам дуже допомагає. Наприклад, ми звернулися до Сергія Надала, що хотіли б у дворі поставити вуличні тренажери, і він нас підтримав. Вже сформовано кошторис на реалізацію нашої ідеї. Також є державні програми підтримки, якими ми маємо на меті скористатися на наступний рік, коли нашому будинку буде 10 років і ми зможемо це зробити.
Ще є Сергій Лупак, голова Громадської спілки «Рада голів ОСББ міста Тернополя», до якого можна звернутися з будь-яким питанням і отримати вичерпну відповідь та допомогу. Також постійно проводяться збори голів ОСББ, на яких ми обмінюємося інформацією та дізнаємося про нововведення.
– Які завдання ставите перед собою на майбутнє?
– Наш будинок хоча і не старий, але є проблеми з дахом, який тече. Я не можу звернутися за допомогою до держави, бо будинку 9 років. А забудовник не хоче, бо термін гарантії закінчився. Тому це проблема номер один, яку будемо вирішувати. Також хочемо зробити басейн для дітей.
Сусідні будинки беруть з нас приклад – значить ми робимо все вірно. У моєму житті є багато людей, яким я можу подякувати за допомогу та підтримку. Звичайно, ситуації бувають різні, але все, що я роблю, я роблю із щирим переконанням, що так буде найкраще. У мене в правлінні є люди, до яких я можу подзвонити в будь-який момент, і мене вислухають, порадять, допоможуть та підтримають. А це дуже важливо.

Як переконалася Олеся Чванкіна, головою будинку, все ж таки, повинна бути людина, яка у ньому безпосередньо проживає. Адже саме вона кожного дня бачить недоліки, проблеми, або просто знає питання, які потрібно вирішити нагально. А ще, якщо правильно вибране правління – це половина успіху.

Регіональний прес-секретар житлово-комунальних
та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА
Наталія Радковська

Напишіть відгук