Гідрологи кілька років поспіль фіксують вкрай низький рівень води у Дністрі. Цього року ситуація особливо загострилася: під загрозою опинилося водопостачання Кишинева.

Проблему зневоднення і екологічної катастрофи, що загрожує Дністру, не вирішити без термінових спільних дій Молдови та України. Поки ж взаємодії немає, а замість цього нагромаджуються взаємні претензії.

Європейська правда републікує скорочений переклад статті нашого молдовського партнера, незалежного сайту NewsMaker.

Зневоднення

Рівень і обсяг води у головній водній артерії Молдови і однією з ключових річок України вже більше року залишаються дуже низькими.

Цьогоріч, вперше за багаторічну історію спостережень, замість очікуваних паводків на Дністрі був дефіцит води, який тривав більше двох місяців.

За даними Гідрометеорологічної служби Молдови, витрати води (обсяг, що протікає через поперечний переріз річки за одиницю часу) – вдвічі нижчий за середній. На посту в Грушці, в придністровському регіоні цей показник нині 135-140 кубометрів на секунду замість середніх 315 кубометрів.

Ситуація на інших річках Молдови ще гірше: водність Пруту і невеликих річок на кшталт Реута і Бика – всього 20-30% і 10-15% від норми відповідно.

“Якщо раніше за зиму-весну річки відновлювали дебет, то вже кілька років дефіцит води посилюється, а ділянка Дністра між Наславчами (Окницький район) та Дубоссарами перетворилася на болото”, – каже голова управління Гідрометеослужби Валеріу Козак.

Інша проблема – стабільно критичний рівень води у Вадул-луй-Воде, де відбувається забір води для постачання до столиці Молдови. 1 серпня він вперше за історію спостережень опустився до 8,4 м. Кишинівський водоканал тоді говорив про ризик зупинки насосів – якби рівень опустився ще на 10 см, вони б зупинилися.

За словами еколога Іллі Тромбицького, голови міжнародної організації Eco-Tiras, через низький рівень води погіршується самоочисна здатність Дністра.

Позиція Молдови

Дністер – ключова річка не тільки для Молдови, але і для України. І саме на українській території знаходяться два найбільші водосховища Дністра, які дають змогу регулювати рівень води в річці.

Молдавське держагентство Apele Moldovei говорить, що ще в серпні минулого року звернулося до України з проханням збільшити обсяги скидання води Дністровського водосховища до 180-200 кубометрів на секунду. Проте, відзначають в агентстві, більше 140 кубометрів в секунду Молдова тоді не отримала.

Зараз скидання води – 105-107 кубометрів на секунду, тоді як середні багаторічні показники вдвічі вищі. Для забезпечення санітарного стану річки рівень має становити хоча б 120 кубометрів на секунду, пояснив Валеріу Козак. Напередодні він побував на Дністровському водосховищі. На ГЕС територію представників Молдови не пустили, хоча комплекс займає 17 га молдавській території.

Дністер подекуди справді став схожим на болото

“Найближчий до водосховища молдавський пост показав 105 кубометрів в секунду, але навіть якщо ми зафіксуємо менше, українці наші показники до уваги не беруть, обґрунтовуючи це тим, що у них немає доступу до наших постів, – додав Козак. – Обмінятися доступом до постів вони не хочуть, та й взагалі про жодне спільне та справедливе управління річкою не йдеться”.

У міністерстві навколишнього середовища Молдови також кажуть, що у відносинах з Україною є проблема.

За словами міністра Валеріу Мунтяну, питання недостатніх скидів води Дністровським водосховищем і роботи Дністровського гідровузла вже обговорювалося в березні, квітні і червні на двосторонніх консультаціях. Але жодних зрушень, каже Мунтяну, поки немає.

“Україна не ратифікувала підписаний у 2012 році договір про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер, хоча молдавський парламент зробив це ще в 2013 році”, – повідомив Мунтяну NM.

Позиція України

Київ, зі свого боку, висуває претензії до молдавських колег.

У міністерстві екології та природних ресурсів України  повідомили, що ратифікація договору затягнулася через зміни урядів і необхідність заново переузгоджувати документ між міністерствами.

За словами начальника управління природних ресурсів Мінекології України Михайла Томахіна, в липні мала бути чергова зустріч представників профільних міністерств в Кишиневі, однак вона не відбулася “через відсутність запиту з молдовської сторони”.

У відповіді на запит NM в Мінекології детально описали ситуацію в басейні Дністра навесні і влітку цього року. У березні-квітні, повідомили у відомстві, об’єм води, що надійшов у Дністровське водосховище, становив лише 42% норми через незначні запаси снігу в Карпатах і низьку водність притоків Дністра.

З відповіді випливає, що у квітні було прийнято рішення протягом збільшити скидання води з водосховища до 200 кубометрів на секунду. Це тривало 21 день.

“Після цього для підтримання водності Нижнього Дністра санітарно-екологічні спуски становили 120-130 кубометрів в секунду”, – йдеться в листі Мінекології України.

Київ визнає, що влітку ситуація погіршилася.

Надходження в Дністровське водосховище в червні-липні становили лише третину норми, при цьому один з притоків Дністра – річка Мурафа Вінницької області – висохла, а на інших був відзначений найнижчий за всю історію спостережень рівень води.

Зараз приплив води до водосховища становить 87 кубометрів в секунду, а скид з нього – 105 кубометрів у секунду. Таким чином, зазначається у відповіді українського міністерства, якби запаси води не акумулювалися у водосховищі, господарський комплекс України та Молдови, який забезпечується водою з Дністра, в літньо-осінній період залишився практично без води.

При цьому в Мінекології звернули увагу на проблему забруднення Дністра стічними водами з Сорок та інших молдавських міст, підкресливши, що Молдова нічого не робить, щоб виправити ситуацію.

У Кишиневі підтвердили, що проблема забруднення річки стоїть дуже гостро. Очисні споруди Сорок не працюють.

“Фекалії плавають по поверхні Дністра. Не дивно, що в Дністрі виявляють і холеру, і кишкову паличку”, – визнає Козак.

“Такий сморід, що на набережній Сорок неможливо перебувати”, – говорить він

Забруднення в районі Сорок

Ще одне питання, з яким у Молдови та України є розбіжності – енергетичне. Україна активно використовує Дністер для виробництва електроенергії.

Справи енергетичні

Дністровський енергетичний комплекс складається з трьох станцій: ГЕС у Новодністровську Чернівецької області, ГЕС в селі Нагоряни Вінницької області (17 га знаходяться на молдавській території) і Гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) у Сокирянському районі Чернівецької області.

Дністровська ГАЕС – один з найбільших інфраструктурних енергетичних об’єктів, який реалізовувався в Україні за останні роки. Задумувався він як найбільша в Європі гідроакумулююча станція і шостий за масштабом проект гідроенергетики у світі.

Станція ще будується, три із семи агрегатів вже введені в експлуатацію. Працює ГАЕС у режимі “насос – турбіна”, тобто спочатку закачує воду з Дністра, використовуючи для цього надлишки електроенергії, виробленої атомними станціями в нічні години, а потім, під час пікових навантажень на мережу, вода через турбіни зливається назад в Дністер, виробляючи електрику.

В “Укргідроенерго” заявляли, що завдяки подальшому розвитку Дністровського гідровузла (у Києві обговорюють проект будівництва ще шести ГЕС на Дністрі), українська енергетика стане менш залежною від газу і вугілля.

У Молдові ж вважають, що робота українських гідроспоруд на Дністрі згубно впливає на річку. Молдавські гідрологи та екологи кажуть, що побудована для балансу і так званого “заспокоєння води” ГЕС-2, замість того щоб згладжувати перепади рівнів Дністра з-за роботи ГАЕС, лише поглиблює їх.

Еколог Ілля Тромбицкий вважає, що стратегічно гидроэнергокомплекс, задуманий ще в радянські часи, несе на собі печатку всесилля енергетиків того періоду, коли мало думали про ролі річки і її екосистеми.

На думку експерта, до вартості виробленої на річці енергії не включено шкоду якості води, рекреаційній цінності річки, рибним ресурсам, біорізноманіттю.

Україна, каже еколог, продовжує робити вигляд, що не розуміє цього, не має наміру змінювати ситуацію і компенсувати нанесену шкоду.

У Мінекології та природних ресурсів України питання NM про вплив роботи Дністровського гідровузла на стан Дністра залишили без відповіді. Не відповіли на нього і в “Укргідроенерго”.

Угоди без згоди

Валеріу Козак вважає, що в сформованій ситуації є значна частка провини і молдавських властей, і постачальників води. За його словами, він ще десять років тому говорив про зміну клімату і негативний вплив на циркуляцію атмосферних фронтів, а значить, і опадів в помірному кліматичному поясі, до якого належить Молдова.

“Apă-Canal (водоканал) треба було раніше замислюватися і розробляти альтернативні сценарії постачання води в критичних випадках”, – підкреслює глава управління Гідрометеослужби.

Крім того, додав Козак, всі існуючі між Молдовою і Україною домовленості, що стосуються використання та охорони Дністра, складені вельми туманно і молдовська влада не горить бажанням їх конкретизувати.

У Apă-Canal NM сказали, що проблема – у відсутності грошей на буріння нових артезіанських свердловин.

Тромбицький вважає, що Україна повинна припинити нарощувати тиск на екосистеми Дністра, розвиваючи потужності у вигляді нових ГЕС. Також, на думку еколога, необхідно переглянути роботу ГЕС-1 і ГЕС-2, щоб зменшити шкідливі наслідки використання нижніх холодних шарів води Дністровського водосховища.

“Рівень води у водосховищі має перестати бути “священною коровою” і має вільно змінюватися з урахуванням інтересів Нижнього Дністра”, – вважає він.

“Хоча й існує безліч міжнародних угод, змусити Україну поводитися належним чином може, мабуть, лише Європейський союз. Та й то, загрозою припинення фінансування”, – вважає Тромбицкий.

Напишіть відгук