Бузько Артур у селі Шманьківці Чортківського району Тернопільщини – місцева знаменитість. Не лише тому, що вже вчетверте тут перезимував, не відлетівши у теплі краї, а й через свою віддану любов до лелечихи Аліси.

Птаха зі зраненим крилом на обійстя принесли діти сільського ветеринара Івана Підкови. Той підлікував бузька, але сили здійматися в небо лелека все ж не мав. Тож поселили білокрилого з курми. Наступного року чоловік змайстрував для лелеки гніздо на даху. А ще пізніше у ньому з’явилася… лелечиха Аліса. Як же звеселів Артур! Та тішився лише до кінця літа – його пара махнула крильми і відлетіла у вирій. Усю цю зиму бідолаха тужив. Навіть їсти відмовлявся. Понуро сидів на гнізді, виглядаючи Алісу, аж до сильних морозів. Тоді Іван Підкова вибрався на дах і таки зняв бідолаху. Не пропадати ж йому!

А з приходом весни бузько став проситися надвір. Видивлявся, де ж його кохана. А вона, хоч і повернулася з вирію, до Артура не поспішала. Прилетіла лише напередодні Великодня. І парочка в унісон заклекотіла на своєму гнізді. Господарі радіють, що в білокрилих зараз «медовий місяць». А там, сподіваються, і лелечата з’являться.

Наталія КРАВЧУК, Тернопільська область

visnyk.lutsk.ua

Напишіть відгук