Що для тебе, Україно, нині я зробила?
Щоби більше не ридала, ненько моя мила!
Ось тобі вже 25, а не маєш долі..
Що, скажи, мені зробити, щоб була на волі?
Щоб ішла ти спокійненько
тихим, чистим полем…
Навколо квіти степові,
Гори – Карпати, Крим – море…
Сьогодні ти, Країно, юна,
А скільки горя знала?
Змалку тебе полонили
І до сих пір карають…
Карають милу за красу,
І ваблять злих твої простори
Але, Країно, я скажу –
І ми не всі твої герої!
Надіти символ – вишиванку,
І прапор в гору наш підняти…
Повірте люди цього – мало,
Себе вже час нам поміняти!
Подивися на країну очима солдата…
На війну він пішов, землю захищати.
А тепер спитай його – чого так сумує?
Бо на своїй землі, свій свого мордує!
Там забрали, тут віджали, десь там полонили…
Серед них твої сини, яких недолюбили…
І не треба москаля, всі ми добре знаєм,
Бо найбільшої біди від своїх чекаєм…
Так, Країно, ми такі патріоти славні…
За копійку продамось ворогам бездарним!
Але вдягнем вишиванку, будемо кричати:
Слава Україні! І Героям слава!!!
І згадала я слова одного капітана:
«Для героїв ці слова – давно вже не шана»
Ті, хто справжні патріоти, не будуть кричати..
Вже ніколи не підняти з під землі їх брата…
Домовилися, заплатили
За нас порішали…
Так живемо ми в країні
На закон начхали!
Моя хата стоїть скраю,
Буду бити і тікати!
Нащо щось в когось купувати?
Краще взяти і віджати…
Ось такі ми твої діти,
Любим гроші і трендіти!
А простий бідний народ
Хоче гроші просто в рот!
А такого не буває,
Просто з неба не впадає…
Всі обходимо закон,
А в Європу хочем в скон!
Щоб держава нам платила,
Всі дороги поробила,
Ще й заводи збудувала,
Люди, це ж і Ви – держава!
Дам 100 гривень на цукерки
Викладачці й медсестрі
Там подзвоню до кумасі –
Дасть субсидію мені!
Там заплачу я доляри
Щоб собі права придбати…
Беріть книжку й окуляри
Аварій буде менше, знайте!!!
В універі все те саме…
Сесія не по мені…
Ректору я дам на лапу…
А потім? «Нема роботи в цій страні»?
Піду я поваром в садочок,
Додому масла принесу…
Завжди державне на халяву!
Чому собі я не візьму?
Тільки бійка в мого сина –
Доброго маю сусіда..
Все чистенько, все зам’яли
Кого не шкода – пов’язали!
Хто наскільки наглість має,
Той що хоче витворяє!
І не треба тут стогнати:
«Всьому винні депутати!»
І це тільки та частина,
Що згадала за годину
То ж повір мені, людино,
З нас початок України!!!
І вони, і ми з тобою
Робимо багато болю!
Розриваємо країну
Нашу неньку Україну!!!
Що для тебе Україно,
Можемо зробити?
Бути просто доней, сином
Просто… гідно жити….
Іванка Українка