Станіслав Б’ялковський з Тернопільської семінарії: “Людство чекає перемін”

Людство прагне щастя без особливих на те засобів. Люди чекають на без турботливий хід життя. Але чи всі? На щастя не всі. Деякі чекають на Щастя в іншому вимірі, в житті Вічному. Дехто шукає Бога в філософії, дехто у якихось ритуалах і лиш одиниці віднаходять у любові. Важко? Тяжко любити ворога? Важко вибачити кривдника? А скільки людей ненавидять своїх ближніх, батьків, дітей, жінок, чоловіків. Чому? Це все боротьба. Битва за владу, за славу, за гроші. І за цією боротьбою забувається, що ми люди…Реальність затягує, ми не помічаємо тих хто біля нас. Наші завдання такі далекі від справжніх цілей. Наше життя мов у тумані. на що ж я очікую? Люди, думки, слова…а де ж ота надія, де ж ота істинна Любов? Чи ми шукаємо Бога? Чи є Бог для нас Найкращим Другом? Ми хочемо Спасіння, але й хочемо тепер ще трохи пожити: повеселитися, погуляти, жити без проблем. А поруч хтось потребує нашої помочі. І не обов’язково ми маємо будувати притулки для бідних, їдальні для голодуючих…ні…ми маємо бути людьми. А хто ж така людина? Людина – Боже створіння, людина – це Дитина Божа. Тиша. Чи часто ми шукаємо тиші? Чим для нас є тиша? Спокій, самотність…? Ми боїмося тиші, бо в тиші ми відчуваємо своє справжнє «я». Чим для нас є любов? Почуття…фізичне, краса, але це щось більше. Чи змогли б ви жити без Бога? Ні…Бог є Любов. Відкрийте своє серце для Христа. Ваш біль зникне, ваша душа відчує полегшу, ваше життя отримає сенс, жити з Христом. Людство прагне свободи. Дійшло до того, що воно вже саме себе заперечує. Закони в деяких державах заперечують Бога, заперечують саму людину. Вбивство через аборт, вбивство через евтаназію, легалізація наркотиків, дозволеність розпусти…це все справи диявола. Хоч деколи це так маскується під добрі справи. Людей обманюють, людей кидають у прірву. Допоможіть їм вибратися із того дна. Говоріть із ними мовою любові. Бо все ж багато людей не розуміють, що роблять. Деякі думають, що людина – це тільки та, яка народилась, але ні – людиною це вже те, що зачалось із любові чоловіка і жінки, і це вже є створіння Боже. Дехто думає, що евтаназія – це полегшення страждань, мить і все… людини нема. Але це просто вбивство. Ми не можемо забирати життя, бо Дар Життя – це Божий Дар. Нам нав’язують чужу культуру чи точніше псевдокультуру, цінності духовні зникають і ми стаємо…тваринами. Людино, задумайся над своїм життям. Завтра все може змінитись. Дякуйте за все, за радість, за смуток. Бог чекає на всіх людей, чекає на те, щоб вони увійшли до Царства Небесного. Про що наші думки? Очистьмо файлики нашої душі, дивімося на Ісуса, на Його рани…Христос помер і Воскрес, щоб ми жили Вічно…
05.03.2013р.Б Велика Березовиця
бр Станіслав Б’ялковський,ТЕРНОПІЛЬСЬКА ВИЩА ДУХОВНА СЕМІНАРІЯ