111

Насправді мають рацію ті, хто пишуть, що ми стикнулися з постмодерністським явищем. Зеленський – це бодріярівський симулякр, удавана дійсність, ‘дійсність, яка приховує факт, що її немає’.

От Зеленський не дав інтерв’ю після оголошення екзит-полів. Для модерну це нонсенс. Але виборці Зе не цікавляться телевізором. Завтра ранком він зробить для них кілька сторісів в інстаграмі й ютубі – й вони задовольняться. Навіть якби Зе не існувало, а ці сторі робилися голографічно, його виборців це б не бентежило. Вони голосують за чистий фейк, за Голобородька, який існує лише в кіно.

Зе команда першою знайшла підхід до покоління інстаграму. В цьому їхній, поза сумнівом, успіх.

Та існує маленька проблемка: як не хотілося б вірити у симулякри, але реальність не обманути. Реальність, яка прицільно б’є не по симульованій голові, а по справжній. Не симульованою, але справжньою биткою. Й не симульованим Градом, а справжнім.

Прикро, що навіть тоді не всім любителям симулякрів стало би розуму зрозуміти, звідкіля прилетіла отвєтка. Як більшість з тих, хто обрав Януковича, не допетрали, звідки раптом Майдан і війна.

О санкта сімпліцитас.

Serhii Stukanov

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.