Імітуючи бурхливу діяльність за кошти платників податків мер поки що виглядає єдиним безальтернативним кандидатом на посаду міського посадника. Але за оцінками столичних соціологів, мінімум 30% тернополян, які мають бажання прийти на виборчі дільниці 25 жовтня, проголосують за будь-яку іншу кандидатуру, лиш би не підтримати одіозного мера. Ще третина тернополян традиційно не прийде на дільниці. Тому то мер почав активну кампанію, щоб мобілізувати свої 10-15% електорату і подвоїти свій рейтинг. Насправді, обрання Надала на посаду міського голови в третє призведе занепаду Тернополя, зменшення парків, збільшення забудов у зелених зонах, розквіту родинного бізнесу мера на зразок торф’яних котелень, яким так активно опираються тернополяни.
В соціологічних опитуваннях інтелігенція файного міста асоціює Сергія Надала з терміном “злодій”, який щось та й робить Про це ви не прочитає у традиційних ЗМІ, адже на їх утримання мер Тернополя витрачає півтора мільйона гривень за декаду. Так-так, вам не привиділось: 1,5 мільйона гривень за 10 днів бюджету Тернополя.
Провівши першу виборчу кампанію 2010 року на голому патріотизмі, другу – на закидуванні компроматом і тезою” всі паскуди, а я трохи кращий від інших мерзотників”, Надал беззастережно вірить у маячню політтехнологів, що перемога у його кишені. Принаймні, так говорять в штабі. Але насправді, днями мер продемонстрував, що надзвичайно сильно нервує. Зустріч із простою тернополянкою, яка запитала критично про елементарні речі, викликала божевільну реакцію мера, який облаяв жінку найганебнішою лайкою.
“ЙДИ НАХЕР” відповів мер Тернополя на зауваження тернополянки.
Нещодавно Сергій Надал взяв собі за звичку робити…
Чому нервує мер? Бо розуміє, що думаючі тернополяни вкрай скептично оцінюють його діяльність. І достатньо тижня, щоб громадська думка кардинально змінилась. А формує її якраз не плебс, на який орієнтована виборча кампанія мера. Саме маніпулятивними речами агітатори міського голови Надала хочуть зневірити краян, що альтернативи йому нібито не має.
Насправді вибір є. Інше питання – чи достатньо коштів у моральних і професійних людей, щоб змінити ситуацію. Для застави кандидату в мери треба приблизно 12 тисяч доларів – 321 тисячу гривень. Така ж сума потрібна на партійний список у міську раду.
А ще на виборчу кампанію необхідні кошти.
Насправді, достатньо 24 тисяч доларів на заставу і поточні видатки. Але гроші ці необхідні не від якогось олігарха місцевого розливу, а зібрані тернополянами. Як краудфандингова кампанія. Що це таке?
Громадське фінансування, англійською краудфандинг (англ. Crowdfunding, crowd — «громада, гурт, юрба», funding — «фінансування»), тобто «Фінансування громадою» — це співпраця людей, які добровільно об’єднують свої гроші чи інші ресурси разом, як правило через інтернет, аби підтримати зусилля інших людей або організацій. Громадське фінансування може виконувати різні завдання — допомога постраждалим від стихійних лих, підтримка з боку вболівальників чи фанатів, підтримка політичних кампаній, фінансування стартап-компаній та малого бізнесу, створення вільного програмного забезпечення тощо.
Найавторитетніші тернополяни, які бажають очолити міську раду, можуть позмагатися за підтримку виборців. А хто назбирає найбільшу суму – буде єдиним кандидатом. Звичайно, кошти мають надходити невеликими сумами, наприклад, до 100 гривень. Щодня кандидати мають публікувати звіт.
Звісно, мер намножить технічних кандидатів, запустить антирекламу, армію тролів, закупить тітушок. Але ідея кампанії в збору коштів у тому, що перерахувавши бодай 10 гривень своєму кандидату, тернополянин точно проголосує за нього і ще й загітує родину, друзів і колег.
На останніх виборах за Сергія Надала проголосувало 48 тисяч 911 виборців. Ну як проголосувало, намалювали йому… У Тернополі проживає 184 тисячі виборців ( із 240 тисяч всього населення).
Зрозуміло, що більшість мешканців тотально розчаровані роботою Тернопільської міської ради.
І якщо хоча б 50 тисяч мешканців скинуться по 10 гривень, то цього вистачило на заставу і проведення адекватної виборчої кампанії. А головне – ці люди точно прийдуть на виборчі дільниці 25 жовтня, бо вони вже свій вибір зробили гривнею!
Тоді не потрібні жодні дорогі біг-борди і сіті-лайти, реклама у ЗМІ та соцмережах.
Чи є такі люди? Ми переконані, що так.
Участь у кампанії зі збору коштів можуть взяти відомі медійні особи, щоб надати поштовх ідеї доброї справи. Редакція інтернет-газети “Про все” готова долучитися до кампанії збору коштів.
Дану замітку ми вирішили написати, передягаючи сьогоднішній стрім мера з так званої прес-конференції, а насправді – агітаційного заходу, куди запросили нібито журналістів, а насправді агітаторів та пропагандистів. Саме у їхніх так званих медіа розміщується прихована реклама “робочої бджілки” на ймення Сергій Надал”. І на цю маячню йдуть мільйони гривень платників податків.
Жодного анонсу про захід за участі мера не було. Отже, Сергій Надал надзвичайно боїться живого спілкування, критичних питань. А питати за 10 років дерибану є про що…
А наразі, якщо вам ця ідея сподобалась – поширте у соцмережі, вайбері чи телеграмі серед друзі, однодумців чи колег. Все починається з малого і варто лише зробити перший крок )))
Підписуйтесь на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ
Долучайтесь до нашої групи у Вайбері
Ми в Instagram
Наша сторінка в facebook
Ми у whatsapp
