За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у грудні 2016 року, дві третини опитаних знають, хто є їхнім сімейним лікарем або терапевтом, інша третина – не знають. Чим старші респонденти, тим більша їхня обізнаність про сімейного лікаря. Жінки більше володіють цією інформацією, аніж чоловіки.
53% опитаних довіряють своєму сімейному лікареві, 21% натомість не довіряють, 26% не змогли оцінити свій рівень довіри до нього. Рівень довіри прямо залежить від частоти відвідувань лікарів респондентами та їхнього рівня обізнаності про нього – серед тих, хто знає свого сімейного лікаря, майже 80% йому довіряють. Жінки та особи старшого віку більше довіряють лікареві, аніж чоловіки та молодші.
Майже половина (48%) заявляють, що сімейний лікар надавав їм поради щодо попередження захворювань або рекомендації щодо здорового способу життя. Водночас стільки ж запевнили, що не отримували подібних рекомендацій. Серед тих, хто отримував ці поради 82%, довіряють своєму сімейному лікареві.
37% опитаних консультуються із лікарем або будь-яким медичним спеціалістом із приводу стану свого здоров’я чи надання будь-яких рекомендацій щодо стану свого здоров’я рідше аніж раз на рік. Чверть користуються такою послугою один раз в рік, 17% − консультуються з лікарем принаймні кожні 6 місяців, 10% − кожні три місяця, 5% − щомісяця. Жінки частіше спілкуються з медиками стосовно свого здоров’я або ж рекомендацій, аніж чоловіки. Також особи старшого віку частіше відвідують лікарів аніж молодь.
42% респондентів заявили, що мають від одного до трьох захворювань, які турбують їх у даний момент. 17% зазначили, що страждають від більше як чотирьох хвороб. Натомість третина заявила, що не мають жодних проблем із здоров’ям на даний час. Стан здоров’я залежить від віку – чим старші респонденти, ти більше серед них тих, кого хвилюють захворювання. Чоловіки менше скаржаться на своє здоров’я аніж жінки.
27% опитаних перевіряли своє серце та судини цього року, ще 16% заявили, що проходили подібні обстеження у минулому році, 20% − більше аніж два роки тому, а 12% − більше аніж чотири роки тому. 18% взагалі не перевіряли стан серцево-судинної системи. Найбільше тих, хто перевірявся на предмет серцево-судинних захворювань цього року серед мешканців Півдня (31%) та Сходу (40%). Натомість чверть опитаних з Заходу взагалі ніколи не проходила подібних обстежень. Знову ж таки, серед осіб старшого віку більше тих, хто проходив подібні перевірки цього року, аніж серед молоді. Також подібних респондентів більше серед жінок, аніж серед чоловіків.
Дві третини опитаних не приймають ліків або вітамінів для лікування або попередження серцевих захворювань, третина – приймають. 42% жінок вживають «серцеві» ліки, серед чоловіків таких лише 22%. Половина опитаних старше 51-го року також приймають подібні препарати. Серед тих, хто часто звертається до лікарів або цього року проходив обстеження серцево-судинної системи, таких майже дві третини.
39% опитаних довіряють новинам про зміни в медичній галузі, які поширюються на телебаченні, натомість 56% − не довіряють. До подібної інформації, яка поширюється в інтернеті з довірою ставиться 36% респондентів, натомість 39% не довіряють їй, крім того 26% не змогли оцінити свій рівень довіри до медичних новин з всесвітньої павутини. До такої інформації в друкованій пресі з довірою ставляться 29% опитаних, з недовірою – 56%, медичним новинам на радіо довіряють 27% опитаних, не довіряють 52%. Серед мешканців Заходу найбільше тих, хто довіряє новинам про зміни в медичній галузі в усіх видах ЗМІ. Найменше таких серед мешканців Сходу. Молодь більше довіряє подібній інформації з мережі Інтернет, старше покоління – з телебачення. Жінки дещо більше довіряють таким новинам на телебаченні, аніж чоловіки.
76% респондентів довіряють пожежно-рятувальній службі у їх регіоні, 14% − не довіряють. Службі швидкої медичної допомоги довіряють 74% опитаних, не довіряють – 22%. Медичним закладам (поліклінікам, лікарням) довіряють 57%, не довіряють – 36%, аптекам довіряють 55%, не довіряють – 38%, поліції довіряють 48% опитаних, не довіряють – 45%.
Складається ситуація, коли люди з одного боку не задоволені станом медицини і вважають, що загальна якість державних медичних послуг в країні погіршується або не змінюється, з іншого – продовжують довіряти медичним закладам і лікарям.
Серед останніх урядових ініціатив щодо реформування медичної сфери респонденти найбільше підтримують відшкодування пацієнтам витрат на ліки від діабету, астми та серцево-судинних захворювань (84%) та запровадження обов’язково медичного страхування (64%). Створення Центрів громадського здоров’я підтримують 58%, не підтримують 21%, 22% не змогли визначитися; запровадження стандартизованих протоколів лікування підтримують 57%, не підтримують 12%, 30% не змогли визначитися; ухвалення концепції розвитку системи громадського здоров’я підтримують 57%, не підтримують – 22%, така ж кількість не змогла оцінити; запровадження механізму контрактів, що зумовить підвищення зарплат лікаря, підтримують 44% опитаних, не підтримують 35%, 21% не відповіли на це питання, укладання контрактів із гарантованою ціною за лікування підтримують 38% опитаних, не підтримують − 42%, не змогли оцінити – 20%; заснування госпітальних округів підтримують 36%, водночас не підтримують 44%, 20% не змогли визначитися із своїми оцінками.
З 64% у жовтні ц.р. до 69% у грудні зріс рівень підтримки ініціативи щодо створення фельдшерської служби з метою надання першої медичної допомоги при травматичних ситуаціях, щоб врятувати життя пацієнта, доки він не отримає повноцінного і незалежного лікування у відділенні швидкої допомоги. Водночас практично не змінився рівень підтримки скасування Наказу №33, згідно з яким бюджетні державні кошти виділялись медичним установам на підставі кількості лікарняних ліжок. Цю ініціативу як і восени підтримують дещо більше половини опитаних (58%).
Застосування процедури конкурентних, прозорих тендерів для державних закупівель певних лікарських препаратів підтримують 64%, не підтримують – 17%.
Лише 27% опитаних вважають, що запровадження механізму укладання контрактів між пацієнтом і лікарем зі збільшенням заробітної плати лікаря як мінімум на 30% покращить якість медичної допомоги. 36% стверджують, що це не матиме ніякого впливу, а 16% взагалі думають, що після цього якість допомоги погіршиться. 21% не змогли відповісти на це питання. Найбільше тих, хто оптимістично сприймає цю ініціативу на Заході (33%), найменше – на Сході (17%). Водночас, у східних регіонах найбільше тих, хто просто не зміг ніяким чином висловити свої оцінки стосовно цих змін (37%). Також найбільша підтримка цього механізму серед тих, хто доволі часто відвідує лікарів.
77% підтримують вакцинацію дiтей проти таких хвороб як полiомiєлiт, кiр, туберкульоз, гепатит B, дифтерiя та iн. Не підтримують цей захід профілактики 12%, 11% не змогли формувати своє ставлення до цього. Рівень підтримки вакцинації дещо вищий серед міського населення, жінок, осіб старшого віку та тих, хто довіряє медичним закладам.
Запровадження обов’язкових щепленнь дiтям проти таких хвороб як полiомiєлiт, туберкульоз, кiр, гепатит В, дифтерiя i т.д., за умови, що цi хвороби можуть загрожувати суспільному здоров’ю населення підтримують 71% опитаних, не підтримують – 13%, не визначилися із ставленням – 16%. Знову ж таки, цю ініціативу дещо більше підтримують міські мешканці, жінки, та ті, хто довіряють медичним закладам.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,5%.
Терміни проведення: 12-22 грудня 2016 р.

Напишіть відгук