Або чому я не буду голосувати за Тимошенко!
На протязі тривалої громадської діяльності, я все більше переконуюся, що суть не в політичній, релігійній, національній (чи іншій) приналежності людини, а суть в її порядності, бажанні безкорисливо служити людям. Останні події зробили мене різким критиком політичних кланів, які «підімняли» під себе законодавчий орган, змінивши виборне законодавство та узурпувавши владу тепер керують так, що результати їх керівництва видно до сьогодні. Квотуються, домовляються, продаються і торгуються за будь-що: за гроші, за отримання посади, чи за її збереження, за бізнес, за майно, за землю, за лояльне ставлення в майбутньому і т.д. І боюся, що так ще буде далі.
І якщо партії комуністів і регіоналів наші політичні і моральні противники, їх дії передбачувані і відношення до них стабільно негативне, більшість за них не голосує, то великим розчаруванням для нас всіх (ножем у спину) буде подібна незаконна, антидержавна і аморальна діяльність нібито дружньої для нас політичної сили. Але зверх цинізму на цьому партійному дерибані виглядає Тимошенко. Сумнівний початковий бізнес Тимошенко і її далеко неукраїнське походження, яке вона так настирливо маскує під нібито прибалтійське коріння, стало вже кармою, візиткою для багатьох сучасних політиканів Сходу країни. Можливо ми всі сподівалися, що, накравшись, ці політикани олігархи нарешті будуть чесно працювати на благо держави і народу. І як ми помилялися. Злодій –він і в Африці-злодій, незалежно чи в лахмітті чи у фраці –він завжди думає про те, щоби вкрасти. Надзвичайно близький зв’язок Тимошенко із відомим державним злочинцем Лазаренко у злодійському бізнесі (і не тільки) навряд чи її дуже відрізняє від шапкокрада Януковича. Але її афери із Російським військовим бізнесом під час керівництва нею ЄСУ, внаслідок чого в Росії було порушено проти неї ряд кримінальних справ і передано у міжнародний розшук, зробили Тимошенко не просто невиїзною з країни, але й залежною від Російського звіра. Пізніше це було підтверджено не тільки злочинною діяльністю Тимошенко (на посаді прем’єр-міністра) проти України і на користь Росії, але й у її далекій від порядності поведінці на посадах та й відвертими особистими симпатіями Путіна до неї, котрий у 2010р.робив ставку саме на неї, а не на Януковича. Залежні, на гачку – є більш керовані ніж прості шапкокради. Пізніше Путін дорікнув за це Медвєдєву, котрий переконав першого таки зробити ставку на Януковича. А тепер по-порядку.
Саме ця залежність і стала причиною підписання кабальних угод по газу із Росією у 2009р.. внаслідок котрих Україна щороку переплачувала Росії по 6 млрд. дол.( це по 150млн. грн. в рік на район).. Бо саме за ці, українські мільярди, Путін озброює терористів, які загарбали Крим, Схід країни, які вбивають наших солдат, патріотів, фінансує сепаратизм. Але її друга афера із істерично роздутою загрозою пандемії позбавила бюджет ще мільярди державних коштів, бо закуплені по завищених цінах ліки сумнівного азіатського виробника, в більшості так і не були використані, а тому були утилізовані, із-за пропущеного строку придатності. А закупівля на мільярди гривень пікапів «Опель» (для сільської медицини) у Німеччині, знов таки по значно завищених цінах, в час економічної кризи і простою вітчизняного автозаводу у Запоріжжі, Луцьку, які випускали аналогічні пікапи – це просто зрада власного народу. Так, не такої якості, але свої, дешевші, наші люди мали б роботу і податки платили в бюджет. Жодний уряд будь-якої держави не вчинив би так в час кризи. Але зробивши цю аферу за державні кошти, вона ще мала наглість почіпати для піару на ці машини наклейки «подарунок від уряду Тимошенко». Ці дії стверджують про створену Тимошенко практику посадових мільярдних відкатів із державного бюджету.
Дивлячись 19травня по УТ-1 передачу Шустера, на котрій Тимошенко заявляла про кадрові зміни системи влади, про недопустимість партійних квот, а пріоритетність професійних та моральних якостей політиків, посадовців, мені стало просто гидко дивитися на неї із-за її цинізму та лукавства. Зневаги до простих людей, котрих вона таки вважає баранами, що піддаються на її слова і «чари». А хіба кадровий підбір депутатів у партію «Батьківщина» не здійснювався за гроші, а хіба Лозинський, який розстріляв людину, що зайшла у «приватизований» ним ліс збирати гриби, не її кадр, так як і інший земельний аферист загальнодержавного масштабу – Губський, а хіба десятки щурів, що перебігли у фракцію партії Регіонів у Верховній раді, не були обрані за списками «Батьківщини»? А хіба самопроголошений в.о. президента і спікер Турчинов, керівництво уряду, сумнівний міністр МВС Аваков не представляють вже нову владу від «Батьківщини», яку так зненавидів весь Майдан і народ України? А хіба місцеві обласні, районні чиновники не були вже зараз, після Майдану, призначені по квотах партій, ігноруючи волевиявлення і думки простих людей, які блокують адмінбудівлі у Львові, Івано-Франківську, Рівному, Хмельницьку та не пропускають нових партійних мародерів до кабінетів, бо на місцях люди знають хто є хто. І чи ці квотні призначення не були одним із поштовхів сепаратизму на Сході?
Безкомпромісне «вибивання» Тимошенко найвищих посад для «своїх» людей у 2005р. призвела до розвалу коаліції і до глуму ідей Помаранчевої революції. Хіба зараз не це саме повторюється? А блокування у 2006р. депутатами від «Батьківщини» (не комуністами і не регіоналами) трибуни у Верховній Раді, щоб не допустити річного звіту Ющенка в присутності навіть дипломатів, ще раз стверджує про хтивість Тимошенко до влади, її амбіційність, зверхність та неповагу як до Президента так і до України і народу. Пізніше цих п’ять років провалу ідей Помаранчевої революції бютівськими піарниками було звалено тільки на Ющенка, хоча участь Тимошенко в цьому балагані більша так як владу і повноваження вона мала більші ніж у Президента.
Ще будучи прем’єром на зустрічі в Кремлі із прем’єром Росії, Тимошенко дозволила собі хіхікати, коли Путін на офіційній зустрічі ганив при ній, прем’єр-міністрові України, президента України Ющенка. І коли опозиційна «Батьківщина» у 2011р. піднялася з криками «зрада» проти Януковича, за підписання ним і приховування Харківських угод, якими продовжили на 25р. перебування баз Росії в Криму за 100долларову знижку на 1000кубів газу, то в цьому балагані для мене було несподіваними, але такими, що пояснили багато фактів тісної співпраці леді Ю. із російським режимом, слова Путіна: «Я не розумію протестів опозиції, якщо дане питання (продовження терміну перебування військових баз Росії в Криму) ми обговорювали раніше із прем’єром України Ю.Тимошенко». Можливо ще тоді мова між Тимошенко і Путіним йшла не тільки про це, а й про теперішні наслідки. Але ж пригадаймо, як Тимошенко скривала свої газові угоди від президента Ющенка, від Ради Національної Безпеки і Оборони (яку очолював тоді Порошенко), як вона зухвало відмовлялася звітувати про ці угоди перед вищестоящим, слідчим органом і президентом. Тому не тільки в мене але й в багатьох серйозних аналітиків складається думка, що анексія Росією Криму – це звичайна здача Криму теперішньою тимошенківською владою і є лише однією сценкою, котра для України стала трагедією, у її спектаклі під назвою «Президентська гонка». І той факт, що хлопці із самооборони Майдану неодноразово стверджували про прикриття депутатами Верховної Ради від «Батьківщини», про допомогу цих депутатів у вивезенні із Києва регіоналів із банди режиму Януковича, говорить про «партнерські» стосунки Тимошенко і Януковича, що було підтверджено відповідним договором про їх співпрацю на 20р. у дерибані ними двома України, який знайшли у Межигір’ї хлопці із самооборони. Ці припущення підтверджуються і тим фактом, що жодного посадовця з банди Януковича не притягнули до відповідальності, що всі вони зуміли «втекти» з України, але якщо когось і затримали (як теперішніх керівників терористів зі Сходу), то їх або обмінювали, або їм вдавалося перетнути кордон і втекти до Росії, або просто тупо випускали. Тому мене не здивує, що Тимошенко була одним із редакторів Одеського сценарію (в інтернеті є відео її розмов з керівництвом Одеси напередодні). Мільярди доларів у англійських банках «зароблених» на газовому бізнесі працюють і далі на газову «принцесу». Багато промислових об’єктів України є частиною саме її бізнесу (її родини). І в цей же час вона вкотре декларує відсутність в неї будь-якого майна (навіть 25сотих городу, однокімнатної квартири, і навіть автомобіля «запорожця»). Цим цинізмом Тимошенко мимоволі сама призналася в економічних злочинах проти держави, кара за котрі передбачає не тільки тюремне ув’язнення але й конфіскацію всього майна, котре, щоби зберегти, вона попереписувала на всю свою бандитську родину. Цинізм Тимошенко і її зграї поширювався навіть на Майдан, коли було вивішено на головну «ялинку» країни багатометрові плакати з її портретом, що справедливо викликало обурення майданівців. А її цирк із візочком на Майдані, зразу ж після її звільнення, викликав вже сміх. І «хвороба» якось «дивно» появилася зразу ж після арешту, а до цього вона як кобила ганяла по Україні та спала на розкладушці у кабінеті, «не маючи часу навіть додому піти відпочити». І взагалі за ці злочини вона мала б ще довго сидіти але в тюрмі, а не в …санаторії, саме так- санаторії.. А про моральність її дочки годі й говорити. Якось дочка «бідної газової принцеси» похизувалася в інтернеті відпочинком за «бугром» на 100тис євро в тиждень, святкуваннями в час загибелі людей на Майдані.
Теперішня агресивна передвиборна компанія Тимошенко і її команди із зухвалим розповсюдженням анонімних (без вказівки видавництва, автора, тиражу (або вказані неіснуючі) наклепницьких газет на опонентів по виборах, її погрози третьої революції, ще одного Майдану у випадку якщо її не оберуть Президентом, вже не ставить під сумнів її причетність до вбивства донецького бізнесмена і депутата ВР Щербаня, задля усунення конкурента в її газовому бізнесі на Донбасі, бо це її типовий стиль «роботи» по досягненню мати – любою ціною!
Манія Тимошенко – будь-якою ціною стати Президентом, навіть ціною пройтися по трупах власного народу, ціною зради інтересів України, ціною зносин із самим Дияволом. Окрім всіх можливих піарзаходів, притаманних нормальним політикам і вищезгаданій мразі, вона ще використовує суто жіночі бл….кі методи: істерика (коли інші методи впливу чи домовленостей себе вичерпали), штучно роздутий ажіотаж (навколо її нібито незаконно засудженої особистості), створення штучного психозу у натовпі (зокрема під час зустрічі з нею на Майдані), жалістливість до неї як хворої (цирки на інвалідному візочку та появою зненацька “тяжкої” хвороби після арешту), жалістливість до неї як до великомучениці, яка потерпіла за народ (роздута піаркомпанія про нібито незаконний її арешт), створення з себе образу месії, що порятує Україну (українська Жанна Дарк), особливий статус важливості своєї персони, її необхідності для України та вимога виняткових відносин до неї. Зверніть увагу, що всі її домовленості – це кара і погибель для України..
Тимошенко не просто продукт старого режиму, це гібрид комуністичної системи, з котрої вона використовує адмінресурс, і бандитської, з якої вона взяла методи досягнення мети, це вірус який мутує і пристосовується до будь-якого режиму заради того, щоби паразитувати біля державного корита, вона готова продати душу самому дияволу заради досягнення мети. Багато з нас вірили у нею, у її порядність, безкорисливість, патріотизм. Вірив і я, і Л.Лук’яненко, котрий у 2002р. із своєю партією УРП вступив у блок БЮТ. Але у 2006р., після перших «вискочок» Тимошенко по розвалу опозиційної більшості, ігноруванням та саботажем дій президента (яким би він не був) ми всі почали задумуватися над її сутністю, більше цікавитися її діяльністю, аналізувати її вчинки. Після виходу Л.Лук’яненко з БЮТу, у 2008р. вийшла книга В.Чобота «Макуха» (третя людина в «Батьківщині» після Тимошенко і Турчинова, а отже знав про що писав), в котрій він розписав всю сутність Тимошенко, за що остання подала автора до суду за наклеп. Але суд автор виграв, подавши докази по всіх фактах злочинної діяльності Тимошенко. Багато нас не володіли інформацією, бо не знали, що насправді робилося у кулуарах влади А тому зараз, нам усім потрібно набратися сміливості визнати свої помилки заради того, щоби надалі діяти рішуче і правильно.
Я звертаюся до всіх громадян України не паскудити свою біографію членством у антиукраїнській секті під назвою “Батьківщина”, виходіть з цієї секти і плюйте в морду всім, хто ще агітує за Тимошенко, бо всі вони перші зрадять Україну і народ, бо вони працюють тільки за гроші, бо вони є альфонси за кошти Тимошенко, які та вкрала у нас усіх і зберігає в банках Англії.
Жодний президент, жодна конституційна чи адміністративна реформи не наведуть нам порядку в державі, районі, селі, якщо ми, люди, громадськість не будемо його наводити самі, із самого низу, заохочуючи і заставляючи до цього всю вертикаль влади. І щораз, коли кожний з нас приймає якесь рішення щодо участі в державотворенні, пам’ятайте про загиблих Героїв, і про те, заради чого і заради кого вони віддали своє життя! Слава України!
З повагою до громадськості, вчитель з Білобожниці Олег Барна.

Тел. 0673513133

Напишіть відгук