За минулий рік у міських радах відбулися часткові зрушення у сфері публікації відкритих даних. Про це свідчать результати дослідження стану розвитку даних в українських містах за 2016 рік «Дані міст України: open data in progress», проведеного Громадською мережею ОПОРА у рамках проекту «Дані міст Apps4Cities». «Порівняно з минулим дослідженням ми спостерігаємо певний прогрес. Зокрема, міста приймають розпорядчі документи на виконання Постанови №835, визначення відповідальних – переважно керівників структурних підрозділів і ІТ-департаментів. Торік таких міст було 5, тепер розпорядчі документи мають 12 міст», – розповіла Надія Бабинська, аналітик проекту «Дані міст/Apps4Cities» Громадянської мережі ОПОРА, під час презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.

Дослідження проводили у 24 обласних центрах (у Донецькій області – Маріуполь, у Луганській – Сєвєродонецьк). Серед лідерів опинилися Львів, Вінниця, Дніпро, Луцьк, Одеса, Харків і Полтава. Серед аутсайдерів – Житомир, Сєвєродонецьк, Черкаси і Чернігів.

Вже 16 міст зареєстровані на єдиному порталі відкритих даних. 10 міст публікують свої дані в окремих розділах на своїх сайтах, хоча часто у невідкритому форматі. Три з них – Львів, Полтава і Харків – мають власні портали відкритих даних. Вінниця, Львів та Одеса у програмах розвитку ІТ-технологій передбачили для цього конкретні заходи і фінансування.

Водночас, половина досліджених міст не вчинила ніяких розпорядчих дій щодо відкриття даних. У тих містах, де розпорядження видані, у регламентах і статутах часто не визначені формати, у яких мають публікуватися дані, регулярність оновлення та коло відповідальних осіб. Більшість міських рад не розрізняють відкритість даних (як доступність) і відкриті дані (як формат): половина наборів даних обласних центрів – це текстові файли (doc(x), odt, rft, txt). Жодна міська рада не проводила аудиту чи іншої оцінки інформації, яка є у розпорядженні міськради.

У більшості міст не консультувалися із громадськістю щодо того, які набори даних цікавлять їх у першу чергу. «У нас є запитання і до публічності, тому що деякі органи влади відмовлялися надавати нам інформацію, стверджуючи, що вона – для службового користування», – зауважила Надія Бабинська. Найбільш позитивним прикладом є Луцьк, де міська рада запустила відповідне опитування, та Львів, де відбувалися зустрічі з громадськістю і хакатони для визначення пріоритетних наборів даних.

«Дослідження чітко проілюструвало, що в Україні на рівні місцевого самоврядування немає виробленої політики як працювати із форматом відкритих даних. […] Важливо не лише навчити людей, як складати документи, але й змінити ставлення людей до цієї роботи і показати, чим може бути корисним відкриття даних у форматі відкритих даних», – підсумувала Ірина Швець, координатор «Академії даних» Громадянської мережі ОПОРА.

«Нам треба відмовитися від звичних форм і процедур. Завдяки інформації можна володіти світом, завдяки даним – можливостями. І у руках влади – надати ці можливості бізнесу, громаді, і самим урядовцям, щоб приймати якісніші рішення», – підкреслила Надія Бабинська.

Щоб покращити ситуацію, експерти ОПОРИ за підтримки Techsoup розробили для управлінців методичні рекомендації на основі методички американської організації «Sunlight Foundation», адаптованої до українських реалій. «Працюючи над цим проектом, ми не «винаходили велосипед» – ми використовували вже набуті знання зі світового досвіду фахівців, які працюють із відкритими даними», – зазначила Пауліна Собешук, менеджер проектів TechSoup Europe. Крім того, розповіла Ірина Швець, ОПОРА організує серію навчань у форматі дата-академії для усіх зацікавлених управлінців.

Перша рекомендація експертів – вказувати у регламентуючих документах формати, у яких мають публікуватися дані, та стандарти формування наборів. «На етапі, коли дані збираються у регіонах, вони збираються усі по-різному. Тому важлива якась уніфікованість, щоб далі ці дані можна було поєднувати одне з одними», – пояснив Андрій Газін, журналіст та аналітик Texty.org.ua. Друга – передбачити фінансування цих заходів у програмах розвитку ІТ. Третя порада – визначити відповідальних осіб, відповідальних за формування і публікацію даних. Олена Гунько, менеджер проекту «Відкриті дані Львова», із власного досвіду зазначила, що запорука успіху – окрема команда, яка буде займатися цим проектом.

Крім того, зазначила Руслана Величко-Трифонюк, керівник проекту «Дані міст/Apps4Cities» Громадянської мережі ОПОРА і TechSoup, важливо, щоб міста обмінювалися набутим досвідом.

Менші міста дослідження не охоплювало, але, за словами Руслани Величко-Трифонюк та Сергія Кареліна, експерта відділу бюджетної політики Центру “Ейдос”, саме там є дуже багато позитивних кейсів, особливо на Львівщині.

У дискусії також брали участь Олександр Неберикут, аналітик Громадянської мережі ОПОРА, та заступник міського голови Рівного Віталій Герман.

***
ТЕРНОПІЛЬ

17 червня 2016 року на виконання Постанови №835 в Тернопільській міській раді було прийнято розпорядження міського голови «Про набори, що підлягають оприлюдненню в форматі відкритих даних». Керівники структурних підрозділів були визначені відповідальними. В регламенті йдеться про перелік базової інформації, яка має бути оприлюднена на сайті міста, без вказання формату.

 

На офіційному сайті Тернопільської міської ради немає окремого розділу. Інформації, яка була б придатна для створення сервісів для громадян, бізнесу, не знайдено. Фінансова інформація публікується у форматі jpeg, html.

На Єдиному порталі відкритих даних реєстровано декілька кабінетів розпорядників Тернопільської міської ради (заклади освіти, комунальні підрозділи, підрозділи міської ради), але публікацію проводить тільки Тернопільська міська рада, де розміщено 105 наборів даних переважно у форматах doc(x) та pdf. Також є перепосилання на офіційний сайт. Частина файлів опублікована у табличному форматі xls(x), але дані неструктуровані та непридатні для машинної обробки.

Дослідження стану розвитку відкритих даних в обласних центрах України

Громадянська мережа ОПОРА, грудень 2016 року

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Громадянська мережа ОПОРА спільно з Techsoup продовжує дослідження стану розвитку відкритих даних в українських містах в рамках проекту «Дані міст/Apps4Cities».

Публічна інформація у формі відкритих даних — це інформація, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання (закон України «Про доступ до публічної інформації»). Вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних визначені Постановою Кабінету Міністрів України №835. Громадянська мережа ОПОРА фокусує увагу на відкритих даних міст України, які можуть бути використані для створення сервісів для громадян, бізнесу, покращують якість управління містом.

Дані міст — це синергія дій влади (відкриття даних у машиночитному форматі), громади (визначення пріоритетних даних, потрібних сервісів), ІТ-середовища (створення потрібних для міста сервісів), бізнесу (використання даних) та науковців (залучення до системної роботи з відкритими даними, в тому числі використання наукових підходів для аналізу даних та їх практичного використання).

Відкриті дані потрібні містам для реалізації цілої низки потреб:

  • щоб покращувати якість прийняття управлінських рішень;
  • щоб надавати можливість громадянам бути залученим до життя міста, до комунікації з владою;
  • щоб громада могла практично використовувати дані міст за допомогою спеціальних застосунків;
  • щоб приваблювати інвесторів;
  • щоб розвивався ІТ-бізнес.

Відповідно до результатів першого дослідження, три міста мали власні портали відкритих даних, 11 — розміщували дані, відповідно до Постанови № 835, 8 – мали кабінети на Єдиному порталі відкритих даних України, а 5 — прийняли відповідні розпорядчі дії задля виконання Постанови №835 щодо відкритих даних.

Ми вивчаємо стан розвитку відкритих даних в 24 містах — обласних центрах (в Донецькій області — Маріуполь, в Луганській — Сєвєродонецьк), досліджуючи офіційні портали міських рад обласних центрів України, окремі розділи, портали, де містяться відкриті дані, опубліковані набори даних, які потенційно можуть бути цікавими для створення сервісів, регламенти, статути міст на предмет відкриття даних, програми розвитку ІТ в містах. Також ми опрацювали інформацію станом на 25 грудня 2016 року, яка оприлюднюється обласними центрами на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, та відповіді на інформаційні запити до міських рад щодо політики відкритих даних, призначення відповідальних, виконання Постанови №835, інформаційних систем, баз даних, які використовує міська рада в своїй діяльності, аудиті чи задля іншої оцінки інформації (даних), яка є у розпорядженні міської ради.

Громадянська мережа ОПОРА реалізовує ініціативу «Дані міст». Вона покликана активізувати локальні групи активістів, ІТ-спеціалістів, бізнесу, влади з метою розробки сервісів для мешканців міст на основі відкритих даних, які є у розпорядженні місцевої влади. Ми акцентуємо увагу на міських відкритих даних, на продуктах, які покращують життя місцевих мешканців

В рамках ініціативи «Дані міст/Apps4Cities» ми створили найбільший в Україні портал міських даних data.danimist.org.ua, що закумулював 166 наборів відкритих даних (формати csv, json, xml, gtfs) про різні сфери життя міст України (освіта, екологія, дозвілля, транспорт, кримінал тощо). Для цього фахівці Громадянської мережі ОПОРА розіслали та опрацювали 725 інформаційних запитів до 34 установ та організацій.

Ще один з механізмів ініціативи «Дані міст/Apps4Cities» для популяризації ідеї відкритих даних – це конкурс Apps4Cities Challenge. Його завдання – показати представникам влади у містах, скільки корисних застосунків можна створювати на базі відкритих даних. Ніша Apps4Cities Challenge – це створення корисних власне міських сервісів на основі відкритих даних. Місія конкурсу – робити життя у містах простішим. На Apps4Cities Challenge було подано 68 ідей, 19 з них взяли участь у хакатоні, 16 команд зробили інтерактивні прототипи своїх проектів. Чотири команди виграли по 3 тис. доларів, ще одна – навчання в ІТ-академії ІТЕА. Три команди пішли на інкубацію, щоб до березня 2017 року їх проекти запрацювали.

Інша складова проекту «Дані міст/Apps4Cities» – просвітницька. За п’ять місяців було проведено дев’ять воркшопів у містах Київ, Рівне, Чернівці. На цих заходах були присутні 227 учасників. Кожного разу велася онлайн-трансляція, і дивилися її в реальному часі всього 4150 осіб. Також було організовано два вебінари і перекладено з іноземних мов ще п’ять.

 

Надалі в межах ініціативи «Дані міст/Apps4Cities» планується продовження популяризації відкриття даних усіма новітніми законними способами, що використовуються в Україні та світі.

 

В результаті другого дослідження стану справ у розвитку сфери відкритих даних виявлено, що міські ради прогресують у цьому керунку.
Лідерами серед міст є: Львів, Вінниця, Дніпро, Луцьк, Одеса, Харків, Полтава. Відсутній рух у напрямку відкриття даних у роботі міських рад Житомира, Сєвєродонецька, Черкас та Чернігова.

 

Станом на грудень 2016 року в 12 містах були прийняті розпорядження міських голів щодо відкриття даних, їх публікації, визначення відповідальних за це осіб. У Вінниці, Львові та Одесі в міських програмах розвитку ІТ-технологій передбачені окремі заходи, фінансування розвитку відкритих даних в міських радах. В програмах інших міст про відкриті дані не згадують. Половина досліджених міст не вчинила жодних розпорядчих дій щодо відкритих даних.

 

В регламентах, статутах міст часто йдеться про відкритість, перелік інформації, документів, які мають публікуватись на офіційних сайтах міських рад, але не визначені формати цих даних, регулярність оновлення, відповідальних. В розпорядженнях міських голів відповідальними переважно є керівники структурних підрозділів, ІТ-департаменти.

 

З огляду на міжнародний досвід, органам місцевого самоврядування доцільно було б у регламентах вказувати формат даних, передбачати фінансування заходів щодо відкритих даних в місцевих програмах розвитку ІТ, призначати відповідальних за відкриті дані серед розпорядників, а також одного відповідального (особу чи орган) за відкриті дані в міській раді (chief open officer). В розпорядженнях прописувати формати, а також важливість формування наборів відповідно до стандартів відкритих даних. Міські ради потребують стандартизованих документів (проекту розпорядження, проекту програми чи заходів щодо відкритих даних), методології, стандартів тощо.

 

З відповідей на інформаційні запити можна констатувати, що більшість міських рад не мають чіткого і правильного розуміння, що таке відкриті дані, формат даних і плутають це поняття з відкритістю як такою.  На користь цього твердження свідчить той факт, що більшість відповідей на запити ми отримали у форматі jpeg або pdf. В розпорядженні Івано-Франківського міського голови вказано, що набори даних для оприлюднення подаються також в «друкованому вигляді за підписом керівника структурного підрозділу». Публікація документів (відсканованих, неструктурованих), які є робочими, для багатьох міст і є виконанням Постанови №835.
Абсолютна більшість міст не проводить консультацій з громадськістю щодо пріоритетних наборів даних. В Хмельницькій міській раді висловили потребу в долученні громадських організацій для розвитку відкритих даних. Луцька міська рада запустила опитування мешканців, яку інформацію вони хочуть отримувати у форматі відкритих даних (результати невідомі). У Львові в 2016 році відбувались зустрічі з громадськістю, хакатони щодо визначення пріоритетних наборів даних, які згодом були оприлюднені на Порталі відкритих даних Львова. В Київській міській раді повідомили, що комунікують з громадськістю.

Досить часто міські ради долучаються до громадської активності, спрямованої на розвиток відкритих даних, але далі долучення (публічного — до заходу) спільна робота зазвичай не просувається. Так, в Херсонській міській раді активно декларували розвиток відкритих даних, рекламували продукт на основі даних — Онлайн-систему відкритих бюджетів шкіл, але його все ще неможливо знайти в інтернеті.

Доцільно, щоб міські ради започаткували системну публічну комунікацію з зацікавленими сторонами щодо відкритих даних (громадськість, ІТ, бізнес, наука), визначили пріоритетні дані до оприлюднення, працювали разом з громадським сектором тощо.

Міста мають у розпорядженні багато потрібної і корисної інформації, яка розкидана, схована чи законсервована в різних розділах чи сайтах міських рад, а також в закритих від громадськості базах даних, інформаційних системах. Формати даних на сайтах в більшості випадків немашиночитні (doc, jpeg, pdf), бо є робочими документами, неструктуровані, потребують додаткової обробки. Сайти міських рад складні в навігації. Кілька міських рад оновили свої сайти, але якість даних чи навігація від цього не покращились, відкриті дані там не публікуються.

Дані — не в пріоритеті інформаційно-комунікаційної роботи міських рад. До прикладу, в розділі «Для бізнесу» на сайті Хмельницької міської ради інформація обмежується роз’ясненням та наданням зразків реєстраційних, регуляторних документів, а не даними про вільні земельні ділянки, майно, відсутня фінансова інформація, інформація про заклади торгівлі, харчування, соціальні об’єкти тощо, які можуть стати в нагоді бізнесу. Також на Порталі відкритих даних Харкова є набір «Молодь і спорт», де відсутня будь-яка корисна інформація про спортивні та молодіжні заклади.

Наразі 10 міст мають окремі розділи щодо відкритих даних, три з них (Львів, Полтава, Харків) — власні портали відкритих даних. Чернівецька міська рада в розділі «Е-місто» розмістила посилання на Портал відкритих міських даних проекту «Дані міст/Apps4cities».

Дані, що мали б оприлюднюватись відповідно до Постанови №835, публікують на офіційних сайтах формально (є посилання на зовнішні ресурси, на сторінки на сайті, на документи з інформацією, яка згадується в Постанові №835 тощо).

Варто, щоб на кожному сайті був розділ (або створено портал) відкритих даних, де рекомендуємо розміщувати виключно інформацію у форматі відкритих даних відповідно до переліку Постанови №835, а також дані, які визначені пріоритетними разом з громадськістю. Також є нагальна потреба у підвищенні рівня компетенції, в тому числі технічної, щодо відкритих даних, вироблення стандартів публікації міських даних, налагодження діалогу з громадськістю.

 

Робота міст на Єдиному порталі відкритих даних потребує покращення. У більшості міських рад структурні підрозділи, що часто мають ще й специфічні назви, створюють кабінети відособлено, подеколи навіть не ідентифікуючи себе зі своїм містом. Як результат, набори даних, що стосуються одного міста, розміщенні в різних кабінетах, що ускладнює користувачу їх пошук. Хоча кількість створених кабінетів містами в порівнянні з попереднім етапом дослідження зросла — тепер 16 міст мають кабінет на Порталі. В Чернівецькій міській раді в 2017 році планують розпочати публікацію даних на Єдиному порталі.

Міста якщо і публікують, то переважно дані, передбачені Постановою №835 для органів місцевого самоврядування, забуваючи, що там є і перелік наборів даних для всіх розпорядників, а також те, що відкриті дані — це не тільки перелік, визначений Постановою, а й інформація, що задовільняє потреби міста, бізнесу тощо.

Як і в минулому дослідженні, фіксується дуже низька якість наборів та розміщення файлів, які не є «наборами в форматах відкритих даних». Розпорядники часто просто підвантажують робочі документи без їх підготовки та доведення до формату відкритих даних. Таким чином, ці дані не підлягають машинній обробці, не придатні до подальшого використання без попереднього їх опрацювання.

Варто, щоб на Єдиному порталі відкритих даних діяло правило «одне місто – один кабінет». Потрібно проводити премодерацію з боку адміністраторів data.gov.ua на етапі завантаження наборів відкритих даних, а у функціоналі цього ресурсу передбачити можливість тегування наборів.

В жодній міській раді не було проведено аудиту чи іншої оцінки інформації, яка є у розпорядженні міської ради (хоча в Чернівцях запевнили, що такий аудит був проведений, але його результатів нам не надали, аудити даних заплановані в 2017 році в Миколаївській та Одеській міських радах). Проведення аудитів даних — перший крок для того, щоб почати ефективну роботу з відкритими даними.

Структурні підрозділи міських рад користуються великою кількістю інформаційних систем та програмних інструментів, баз даних, які не пов’язані між собою, відсутні стандарти створення, оприлюднення даних, метаданих. Про закритість певних міських рад говорить й те, що інформацію про бази даних та інформаційні системи, програми, рішення, якими користуються міські ради Маріуполя та Сум — засекречені. У відповідь на запит нам повідомили, що це інформація «для службового користування», а в Харківській міській раді затребували кошти за надання інформації.

Можна констатувати, що в міських радах спостерігаються часткові позитивні зрушення щодо відкритих даних, приймаються відповідні документи, публікуються дані, хоча й поганої якості. У 2017 році міста потребують допомоги та підтримки в розвитку відкритих даних (як методологічної, так і технічної).

Міста

Вінниця

 

Місто Вінниця має системний підхід до питання відкритих даних. В березні 2016 року Розпорядженням міського голови була створена робоча група, затверджено план та терміни виконання завдань, забезпечено організацію процесу впровадження та реалізації механізму публікації відкритих даних Вінницької міської ради. 28 листопада 2016 року міським головою видано нове розпорядження щодо затвердження складу робочої групи з контролю за оприлюдненням наборів даних у формі відкритих даних, згідно з яким «виконавчим органам міської ради передбачено здійснювати підготовку та публікацію наборів відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та їх актуалізацію шляхом періодичного оновлення».

 

На інтернет-сторінці Вінницької міської ради міститься посилання, яке переадресовує до зареєстрованих кабінетів розпорядників міської ради на Єдиному порталі відкритих даних. З відповідного розділу на сайті міськради неможливо зрозуміти, які набори і якої якості там оприлюднені. На самому ж сайті є потрібна інформація (бюджет, будівництво, економіка тощо), але у форматі html.

 

Вінницька міська рада зареєструвала на Єдиному порталі 24 кабінети структурних підрозділів. Там оприлюднено 102 набори відкритих даних (формати xslx, csv, xml, json). Вони переважно відповідають переліку, вказаному у Постанові №835, але не стосуються того, що передбачено для оприлюднення всіма розпорядникам. Також відсутні набори даних, які можна було б використати для створення сервісів. Якість наборів даних є задовільною. Але опубліковано чимало наборів даних (табличні, xlsx), в яких наявні порожні рядки, назви полів таблиці розбиті на декілька рядків, присутні об’єднані комірки, що унеможливлює машинну обробку таких наборів та вимагає ручної доочистки даних. Оновлення наборів даних здійснюється, проте, регулярність залежить від розпорядника. В частини розпорядників набори не оновлювалися взагалі (меншість), в частини – оновлюються регулярно.

 

У відповіді на інформаційні запити, у Вінницькій міській раді повідомили, що аудит, оцінка інформації (даних), які є у розпорядженні міської ради, не проводився. Відомо, що у місті діє Програма розвитку електронного урядування на 2015-2017 роки.

 

У вказаній програмі зауважено, що є «необхідність адаптації зовнішнього сайту міської ради для публікації наборів відкритих даних. Дані мають бути розміщені у єдиному форматі, здатному забезпечити автоматичне машинне зчитування. Публікація блоків відкритих даних полегшить повсякденну взаємодію громадян з державою завдяки технологіям. Серед заходів Програми передбачене «здійснення на зовнішньому сайті міської ради публікації блоків відкритих даних».

 

Що стосується інформаційних систем та рішень структурних підрозділів міської ради, то їх є багато. Частина — власні напрацювання (розроблені фахівцями департаменту інформаційних технологій міської ради на платформі сайту Microsoft SharePoint та адмініструються ними), частина — спеціалізовані рішення. В загальному можна виділити дві групи: для внутрішньої роботи та для «взаємодії, і надання послуг мешканцям міста».

 

ДНІПРО

 

4 жовтня 2016 року розпорядженням міського голови було затверджено план робіт з оприлюднення наборів даних Дніпровської міської ради у форматі відкритих даних (на сайті вказаного розпорядження не знайдено). Відповідальність за виконання розпорядження покладена на керівників. Відповідно до плану, в жовтні-листопаді мали бути визначені та оприлюднені набори, підготовлені інструкції з публікування, призначено відповідальних та ін.

 

На сайті Дніпровської міської ради міститься розділ «Публічна інформація у формі відкритих даних». Розділ не має інформації у форматах відкритих даних, а посилання на інші розділи офіційного сайту, де розміщується певна інформація (не у форматі відкритих даних). З переліку 26 наборів даних, передбачених до оприлюднення, міститься посилання на 17 наборів. Також там міститься перелік структурних підрозділів і відповідальні.

 

Також на сайті міської ради є посилання на сервіси щодо комунальних підприємств, мапа тимчасових споруд тощо, які не віддають дані у машиночитному форматі.

 

На Єдиному порталі відкритих даних України зареєстровано декілька порожніх кабінетів (в назві фігурує і «Дніпровська міська рада» і «Дніпропетровська міська рада», і назви підрозділів). Тільки один кабінет «Дніпровська міська рада» містить 7 наборів. Формати: xlsx, pdf, 7z (всередині архіву — jpg та pdf). Інформація, яка надана міською радою — документи з підписами та печатками. Виключення становить набір «Титульні списки поточного ремонту на 2016 рік, Дніпровська міська рада» у форматі xslx, який не придатний до машинної обробки.

 

В місті працює електронна система документообігу на базі електронного управлінського комплексу «УкрДок». Департаменти та управління Дніпровської міської ради працюють в програмному комплексі «Електронне самоврядування» який включає в себе програми: «Загальна канцелярія», «Облік рішень і розпоряджень», «Облік звернень». Цей програмний комплекс працює з базою даних SQL Anywhere 12, йдеться у відповіді на інформаційний запит.

 

7 вересня 2016 року рішенням сесії внесено зміни до «Програми інформатизації та інформаційної діяльності Дніпровської міської ради на 2016-2020 роки» (оригінал документа на сайті знайти неможливо). На 2017 рік передбачено 265 тисяч грн. Також передбачено щорічно проводити оцінку електронної готовності міської ради, інвентаризації інформаційних та програмно-технічних ресурсів. Чи буде включено там питання відкритих даних міської ради, невідомо.

 

МАРІУПОЛЬ

 

В Маріупольській міській раді, як повідомляється у відповіді на інформаційний запит, 15 червня 2016 року видано розпорядження міського голови «Щодо організації оприлюднення відкритих даних» (тексту розпорядження на сайті не знайдено). Структурні підрозділи самостійно визначають набори даних, які підлягають оприлюдненню у форматі відкритих даних, зазначили в міській раді. В регламенті ради про відкриті дані не йдеться, а прозорість ради забезпечується через роботу сайту, де оприлюднюється інформація про роботу міської ради (без вказання формату даних). Аудит чи інша оцінка інформації (даних) не проводились.

На сайті Маріупольської міської ради важко знайти потрібну інформацію. Розділу, котрий би містив набори відкритих даних, немає, хоча в міській раді зауважили, що набори відкритих даних публікуються на сайті радою та структурними підрозділами. Сайт містить цікаві для громадян дані, зокрема, щодо розміщення МАФів, транспорту (формат html, doc).

 

Питання інформатизації в Маріупольській міській раді не виокремлено від загальних питань економічно-соціального розвитку. Окремих положень чи програм немає.

 

На Єдиному порталі зареєстровано чимало кабінетів від імені розпорядників Маріупольської міської ради, зокрема шкіл, комунальних підприємств. Хоча власне самі набори даних опубліковані тільки у 10 кабінетах (структурні підрозділи міської ради та районних адміністрацій в місті). Загалом наборів 117. Їх викладено переважно у форматі: pdf, doc(x), odt, rtf, jpg (відскановані документи). Значно менше xls(x) та три — csv («Реєстр наборів відкритих даних» та «Перелік укладених договорів»), архіви у форматах 7z та zip. Вказані дані не є даними у форматі відкритих даних (окрім зазначених csv) і не підлягають машинній обробці.

Надати інформацію про інформаційні системи та рішення в Маріупольській міській раді відмовились, зіславшись, що це є «службова інформація». Повідомили тільки, що у 2016 році в структурних підрозділах міської ради «побудовано сучасну телекомунікаційну мережу». Що це значить і яка саме мережа — невідомо і є, на думку авторів відповіді на запит, інформацією «для службового користування».

 

ЖИТОМИР

 

В Житомирській міській раді відсутня політика відкритих даних. Там вважають, що змінами до закону України «Про доступ до публічної інформації», Постановою КМУ №835 «повністю врегульоване вказане питання, потреби приймати додаткові рішення міської ради, виконавчого комітету чи інших органів місцевого самоврядування з цього питання не вбачається» (з відповіді на запит). Так само там вважають вичерпним перелік наборів, визначений Постановою, а тому ніяких консультацій з громадськістю щодо наборів даних не проводили («документами не передбачено залучення громадськості в напрямку оприлюднення такого набору даних, і необхідності такого залучення не вбачається»). В регламенті ради про інформацію, відкритість згадується лишень в контексті відкритості засідань.

 

На сайті ради містяться цікаві набори, але не в машиночитному форматі; окремого розділу «Відкриті дані» немає. Аудит даних, які є в розпорядженні міської ради та її структурних підрозділів, не проводився. Частково набори, передбачені Постановою №835, розкидані по різних розділах сайту. Ідентифікувати кабінети Житомирської міської ради на Єдиному порталі відкритих даних з наборами не вдалося.

 

В міській раді працюють дві інформаційні системи,. У місті діє міська цільова програма «е-Місто» на 2015-2017 роки, але заходи щодо відкритих даних нею не передбачені.

 

ЗАПОРІЖЖЯ

 

В Запорізькій міській раді відсутня політика щодо відкритих даних. Власних документів по роботі з відкритими даними у раді не приймали, а керуються Законами України «Про публічні закупівлі», «Про адміністративні послуги», «Про відкритість використання публічних коштів» тощо. Для роботи в напрямку оприлюднення наборів даних у форматі відкритих даних громадськість не залучалась.

 

На сайті міської ради окремого розділу щодо відкритих даних немає, там міститься інформація, що може бути цікава громадянам та бізнесу, а саме — є дані в табличному форматі щодо комунального майна.

 

У відповіді на запит йдеться, що Запорізька міська рада та її структурні підрозділи публікують набори даних у форматі відкритих даних на власному офіційному сайті та надала відповідні посилання (перелік згідно з постановою №835). Насправді, про відкриті дані мова не йде. Наданий перелік — посилання на сторінки офіційного сайту з відповідною інформацією (doc, html), але не з наборами відкритих даних. На Єдиному порталі відкритих даних відсутні кабінети з опублікованими наборами даних.

 

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

 

В Івано-Франківську 13 липня 2016 року міський голова видав розпорядження «Про набори даних, які підлягають оприлюдненню у форматі відкритих даних». Координація роботи та узагальнення розпорядження доручено управлінню організаційно-інформаційної роботи та контролю міської ради, призначено відповідальних. В розпорядженні також йдеться: «набори даних, що оприлюднюються розпорядниками інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних www.data.gov.ua, також подаються для розміщення на офіційному сайті міста в електронному вигляді на адресу управління організаційно-інформаційної роботи web@mvk.if.ua та в друкованому вигляді за підписом керівника структурного підрозділу». В регламенті про відкритість даних згадується лишень раз в розрізі відкритих засідань та публікації інформації на сайті та виданні «Західний кур’єр»).

 

На оновленому сайті міської ради відсутній окремий розділ щодо відкритих даних. У відповіді на запит повідомили, що розділ «Набори даних, які підлягають оприлюдненню» http://www.mvk.if.ua/ndata (стара версія) створено. Розділ містить так звані «набори», які є лінками на інші розділи сайту (формат даних — jpeg, pdf, excel, doc) або ж на Єдиний портал. Аудит даних міською радою не проводився.

 

На порталі зареєстровано 13 розпорядників (структурні підрозділи) міської ради, які опублікували 103 набори. Формати даних: переважно – doc(x), pdf, tiff; рідше – xls(x), txt, jpg, xml та rtf. Є архіви zip (проекти рішень сесій міської ради в форматі doc та інформаційні картки адміністративних послуг в pdf). У форматі xls(x), яких мало, розміщені переліки договорів, бюджетні файли та окремі звіти. Єдиний xml-файл – це телефонний довідник. Є набори, які замість того, щоб містити дані, мають перепосилання на зовнішні сайти. Наприклад, «Інтерактивна карта розміщення об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська» веде на зовнішню Google-мапу. Дані не оновлюються, як і на сайті.

 

У відповіді на запит було перераховано численні сервіси, які діють в місті. Вони не віддають дані, які генерують або якими користуються. «Ці та інші сервіси дають можливість отримати необхідну інформацію, брати участь у прийнятті рішень органами влади і високо оцінені як користувачами, так і громадськими організаціями, експертами в галузі відкритості роботи влади», повідомляє міська рада.

 

Інформаційні системи та бази даних, які використовуються міською радою — 20 різних і непов’язаних між собою систем (охорона здоров’я, департамент ЖКГ тощо). Наразі в місті діє «Програма розвитку електронного врядування у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради на 2016-2017 роки», де ні слова немає про відкриті дані чи роботу з ними.

 

КИЇВ

 

Київська міська рада станом на грудень 2016 року не мала внутрішніх документів щодо відкритих даних. На інформаційний запит отримано відповідь, що Київська міська державна адміністрація розробила проект розпорядження, яке у рамках модернізації та функціонального розширення інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиний веб-портал територіальної громади міста Києва передбачає створення порталу відкритих даних міста. Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначене спеціальним структурним підрозділом, який в установленому законом порядку організовує доступ до публічної інформації, в тому числі у форматі відкритих даних. До роботи з розробки нової версії Єдиного веб-порталу територіальної громади міста Києва, включно з порталом відкритих даних, на постійній основі залучено експертів, в тому числі представників громадськості. Наразі на сайті міської ради є багато інформації про відкриті дані, але в контексті відкритості, а не машиночитного формату. В регламенті Київської міської ради відкритість згадується лишень раз в контексті доступу до пленарних засідань.

 

На сайті Київської міської ради є розділ «Набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», де надано назви 7 наборів даних, 4 з яких опубліковані (формат pdf, doc, excel, csv). Дані переважно поганої якості і не є машиночитними. В інформації про організаційну структуру є 46 наборів даних у форматі csv з погано розбитими комірками щодо структурних підрозділів.

 

14 липня 2016 року укладено договір з «Авебіа» щодо створення АРІ для вивантаження даних на Єдиний портал відкритих даних. Громадськість не залучалась. Відповідальних не визначено. Аудит не проводився.

 

На сайті Київської міської державної адміністрації є розділ «Е-місто», тут наявний перелік інструментів та ресурсів, але вони не віддають дані. Також в розділі «Публічна інформація» є підрозділ «Відкриті дані», який містить лінки на Єдиний портал відкритих даних.

 

На Єдиному порталі відкритих даних у 9 кабінетах опубліковано 66 наборів даних. З них переважна більшість – це файли в форматах pdf та doc(x), є zip-файли (в середині pdf, doc(x), xsl(x)). І тільки по одному файлу в форматах csv (реєстр наборів даних ЦНАП) та xlsx (перелік укладених договорів, файл містить порожні рядки, об’єднані комірки та недостатньо якісно структурований). Вони не відповідають формату відкритих даних. Таблична інформація міститься переважно в текстових чи pdf-файлах.

 

В Києві діє Комплексна цільова програма «Електронна столиця» на 2015-2018 роки, в якій нічого немає про відкриті дані та роботу в цьому напрямку.

У 2012 році проводився аудит наявних інформаційних систем, програмних засобів, ліцензійного програмного забезпечення, технічних засобів тощо у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), районних в місті Києві державних адміністраціях, на підприємствах, організаціях та установах, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Однак, як повідомили в міській раді, «у зв’язку із подіями 2013-2014 років у будівлі по вул. Хрещатик, 36 матеріали із результатами аудиту не збереглися».

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ

 

В Кропивницькій міській раді відсутня політика щодо відкритих даних. У відповіді на запит йдеться, що радою розроблені методичні рекомендації щодо оприлюднення публічної інформації у форматі відкритих даних, в яких переписано Постанову №835 (на сайті міської ради вказані рекомендації не знайдено). В регламенті про публікацію інформації, відкритість згадується в контексті стабільного та прогнозованого функціонування офіційного веб-сайту Кропивницької (Кіровоградської) міської ради. Наразі «вживаються заходи щодо визначення відповідальних». З початку 2017 року планується остаточний перехід на оновлену версію сайту. На оновленому сайті планують публікувати дані у форматі відкритих даних.

 

В той самий час, на оновленій версії сайту відкритих даних немає. Так само, як і відповідного розділу (в старій версії теж відсутній окремий розділ). Тут є цікаві дані щодо транспорту, комунального сектору, але – у форматі doc, jpeg. У відповіді на запит надали також перелік 7 наборів (таблиця в doc-файлі), які просто пересилають на зовнішні ресурси та на власний сайт.

 

На Єдиному порталі зареєстровано декілька кабінетів, але тільки в одному (Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кіровоградської міської ради) опубліковано 8 наборів даних у форматах pdf, doc, xls, які не є машиночитними.

 

Рішенням міської ради затверджено Програму інформатизації та електронного самоврядування «Електронне місто» на 2016-2018 роки, де відсутні заходи чи згадки про відкриті дані. В міській раді діє 13 інформаційних систем, програм та баз даних. Аудит даних не проводився.

 

СЄВЄРОДОНЕЦЬК

 

В Сєвєродонецькій міській раді відсутня політика відкритих даних. В регламенті також немає згадок про відкритість. У відповіді на запит йдеться, що міська рада та її структурні підрозділи набори даних у форматі відкритих даних не публікують, для виконання Постанови №835 ніяких дій не вчинено. Жодними документами Сєвєродонецької міської ради не передбачено виконання Постанови №835 щодо оприлюднення даних у форматі відкритих даних міської ради. Відповідальна особа та структурний підрозділ міської ради за оприлюднення даних у форматі відкритих даних не призначалися.

 

На сайті міської ради, відповідно, відсутній розділ щодо відкритих даних, так само не знайдено наборів даних, які можна було б використати для сервісів. Ідентифікувати кабінети з опублікованими наборами Сєвєродонецької міської ради на Єдиному порталі відкритих даних не вдалося.

 

Міська рада використовує 37 інформаційних та програмних систем, баз даних в своїй роботі. Аудит даних не проводився. В місті діє «Програма інформатизації міської ради на 2016 рік», в якій немає згадки про відкриті дані, роботу з міськими даними тощо.

 

ЛУЦЬК

 

В Луцькій міській раді 22 квітня 2016 року було видане розпорядження міського голови «Про оприлюднення наборів даних» (на сайті не знайдено). В регламенті Луцької міської ради багато йдеться про відкриту інформацію, зокрема є чіткий перелік інформації до оприлюднення на офіційному сайті ради. Відповідає за оприлюднення даних у форматі відкритих даних відділ програмно-комп’ютерного забезпечення міської ради.

 

На сайті міської ради є розділ «Відкриті дані» — html-таблиця з посиланнями на Єдиний портал відкритих даних. Також на офіційному сайті міської ради розпочато опитування громадськості щодо розширення переліку наборів відкритих даних.

 

На Єдиному порталі відкритих даних у двох кабінетах, – Луцької міської ради та Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, – опубліковано 33 набори даних в xls(x) та doc-форматах. По одному набору в форматі jpg (в наборі три файли-зображення з генплану), pdf (річні плани закупівель, з підписом та печаткою) та csv (інформація про рекламні засоби – файл на декілька сотень записів). Також завантажено один архів zip (в середині – перелік адмінпослуг та текстові файли з інформаційними картками цих послуг). В текстовому форматі розміщено телефонні довідники, звіти щодо запитів, звіти про використання бюджетних коштів, інформацію про оргструктуру.

 

Щодо даних, розміщених в форматі excel, то файли завантажені в першій половині 2016 року є копіями «робочих» документів без попередньої обробки з усіма їх недоліками. Тоді як в грудні були завантажені два набори щодо громадського транспорту, що мають нормальну структуру таблиці (Перелік перевізників, що надають послуги пасажирського автомобільного транспорту, та маршрути перевезення). Окремі набори даних оновлюються — підвантажуються нові файли за новий часовий період (деколи в кращій якості у порівнянні із попереднім періодом).

 

Щодо аудиту даних відповіді не надано.

 

ЛЬВІВ

 

У Львівській міській раді 14 листопада 2016 року було прийнято розпорядження міського голови «Про затвердження Положення про збір та публікацію даних на Порталі відкритих даних Львова». В розпорядженні визначено Портал відкритих даних Львова, розпорядників, 13 наборів даних та формати, передбачені Постановою №835 для органів місцевого самоврядування (відсутні набори, передбачені для всіх розпорядників). Відповідальним за роботу порталу є комунальне підприємство «Міський цент інформаційних технологій».

Також в регламенті згадується, що вся інформація має публікуватись на сайті, але немає деталей, переліку інформації.

 

На офіційному сайті міста міститься новий ресурс даних «Панель міста», який закумулював цікаву інформацію, але не в форматі відкритих даних. Очікується, що загалом портал об’єднає 860 показників, структурованих у три змістові блоки. Обіцяють надавати і дані, і АРІ до даних. Також в місті працює оновлений Портал відкритих даних міста (немає посилання з офіційного сайту міської ради). На порталі міститься 41 набір даних, які можуть бути використані для сервісів, переважно у машиночитному форматі. Міською радою було проведено опитування щодо визначення пріоритетних до оприлюднення даних і за його результатами було оприлюднено частину з них.

 

На Єдиному порталі відкритих даних України відсутні кабінети з даними Львівської міської ради. Інформація про проведення аудиту даних та про інформаційні системи не надана.

 

В березні 2016 року Львівською міською радою було затверджено «Програму цифрового перетворення Львова на 2016-2020 роки», в якій запланованими заходами є створення ресурсу доступу мешканців міста до публічної інформації щодо життєдіяльності міста (Портал відкритих даних), а також здійснення збору та аналізу інформації та статистики діяльності всіх сфер міста та зберігання у консолідованому вигляді на порталі відкритих даних.

 

МИКОЛАЇВ

 

Політика відкритих даних в Миколаївській міській раді відсутня. У відповіді на запит йдеться, що окремих нормативних актів щодо виконання Постанови №835 не приймалося. Структурним підрозділам надіслана постанова для відповідного опрацювання. За оприлюднення даних у форматі відкритих даних виконкому Миколаївської міської ради відповідає відділ з впровадження електронного врядування. В регламенті також немає згадок про дані, відкриті дані, а відкритість згадується в одній статті, де йдеться, що вона забезпечується через постійне функціонування офіційного веб-сайту ради.

 

Офіційний сайт міської ради оновлений. Він не містить окремого розділу щодо відкритих даних, проте має набори даних, які є цікавими для громадян та бізнесу (перелік комунального майна, переданого в орендне користування (оновлюється щомісячно) в форматі html, перелік підприємств, інвестиційна мапа тощо).

 

На Єдиному порталі відкритих даних опубліковано 13 наборів даних в єдиному кабінеті Миколаївська міська рада. Однак насправді — це перепосилання на зовнішні сайти (переважно офіційний сайт Миколаївської міської ради), де ця інформація розміщується теж не в форматах відкритих даних, а на html-сторінках, в pdf, jpeg тощо.

Аудиту або іншої оцінки інформації (даних), яка є у розпорядженні Миколаївської міської ради, не проводилося. В міській раді повідомили, що аудит запланований на 2017 рік.

 

Термін дії міської програми «Електронне врядування та електронна демократія в місті Миколаєві на 2010-2015роки» закінчився, нова програма у стадії розробки. Структурні підрозділи мають різні і переважно не пов’язані системи та програмне забезпечення, бази даних.

 

ОДЕСА

 

Станом на грудень 2016 року в Одеській міській раді відсутні розпорядчі документи щодо відкритих даних. Однак у рамках міської програми «Електронне відкрите місто» м. Одеси передбачено розробку веб-порталу відкритих даних різних структурних підрозділів міської ради (об’єднана комплексна система обміну даними). Веб-портал відкритих даних дозволить усім користувачам використовувати різноманітні публічні дані Одеської міської ради у власних проектах завдяки публічному серверному API. На це передбачено в 2016-2017 роках 106 тисяч грн.

 

Також у відповіді на запит йдеться, що «з метою уникнення дублювання дій щодо збору, обробки та представлення відкритих даних Одеської міської ради в мережі Інтернет наразі завершується розробка Порядку оприлюднення публічної інформації та наборів відкритих даних структурними підрозділами Одеської міської ради. Порядок покликаний об’єднати, упорядкувати та закріпити в одному нормативному документі загальні вимоги щодо оприлюднення публічних даних як на офіційному сайті Одеської міської ради, так і представлення відкритих даних міської ради на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних».

 

На офіційному сайті Одеської міської ради в розділі «Доступ до публічної інформації» захований окремий лінк «Набори відкритих даних», який пересилає на кабінет міської ради на Єдиному порталів відкритих даних.

 

Департамент фінансів міськради на своїй сторінці має розділ «Відкриті дані» , де міститься 7 наборів даних, в тому числі перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником яких є департамент фінансів Одеської міської ради (формат даних не є машиночитним). На сайті також міститься набори даних, які придатні для створення сервісів, якщо б були у форматі відкритих даних, а саме: перелік підприємств, перевізників, є реєстр міських транспортних маршрутів тощо.

 

На Єдиному порталі відкритих даних набори даних публікуються в двох кабінетах – Одеської міської ради та Департаменту фінансів. Опубліковано 18 наборів у форматах doc(x), jpg, zip, csv. Якість наборів низька і дані не є машиночитними, окрім двох csv-файлів – Звіт про стан розгляду запитів на інформацію за 2015 рік та Структура виконавчих органів Одеської міської ради.

 

Інформації про аудит даних та про інформаційні системи Одеської міської ради не було отримано.

 

ПОЛТАВА

 

Офіційних документів щодо відкритих даних в Полтавській міській раді не зафіксовано. В регламенті жодного слова про відкритість, відкриті дані.

 

Міська рада створила окремий портал Відкриті дані Полтавської міської ради, який працює в тестовому режимі вже півроку і на який є посилання з головної сторінки офіційного сайту. Наразі там міститься 240 наборів даних. Багато файлів xls, але в формі, яка не придатна для машинної обробки. Дані стосуються переліку Постанови №835. Тим часом на офіційному сайті містяться корисні та придатні для сервісів дані (якби вони були в форматі відкритих даних і оновлювались), а саме: зонінг-план міста, розміщення тимчасових споруд, маршрути громадського транспорту, розклад руху громадського транспорту, комунальні підприємства тощо.

 

На Єдиному порталі відкритих даних у чотирьох кабінетах (бюджетно-фінансове управління, управління адміністративних послуг, управління з питань містобудування та архітектури, управління охорони здоров’я) розміщено 36 наборів даних. Щодо форматів, то найбільше розміщено в архівах та текстових файлах doc(x); менше в xls та csv (переліки укладених договорів).

 

Аудит даних, які є в розпорядженні Полтавської міської ради, не проводився. Програми щодо розвитку інформаційних технологій в міській раді не знайдено. У відповіді на запит зазначено, що на 2017 рік заплановано закупити техніку на 142 тисячі гривень.

 

РІВНЕ

 

На виконання Постанови №835 13 грудня 2016 року в Рівненській міській раді прийняте розпорядження міського голови «Про організацію процесу оприлюднення наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Воно знаходиться у процесі виконання. Тому, пояснили в міськраді, станом на грудень 2016 року перелік відповідальних осіб та їх контактні дані відсутній. В розпорядженні відділу автоматизації інформаційного забезпечення та управління доручено забезпечити створення технічної можливості для оприлюднення відкритих даних на офіційному веб-сайті Рівненської міської ради. До рекомендованих наборів даних згідно з розпорядженням віднесено виключно ті, які згадані в Постанові №835.

 

В регламенті про відкриті дані немає згадок, про відкритість йдеться лише в контексті пленарних засідань. Планувалось розробити положення про веб-сайт, але знайти документ не вдалося.

 

На офіційному сайті ради в розділі «Доступ до публічної інформації» є підрозділ «Оприлюднення інформації розпорядниками». Знайти його важко, він не ідентифікований як «Відкриті дані». Тут перелічені структурні підрозділи і ті публікують інформацію у форматі, який не є придатний для машинної обробки. Більшість управлінь припинили публікувати інформацію в 2015 році.

 

На самому ж сайті Рівненської міської ради є дані, придатні для створення сервісів, якби були у відповідному форматі (дислокація будинків, плани ремонтів, прибудинкові території тощо).

На Єдиному порталі відкритих даних набори даних Рівненської міської ради розміщуються в двох кабінетах — управління бюджету і фінансів та управління культури і туризму. Всього опубліковано 11 наборів даних. Управління бюджету і фінансів публікує дані в форматі doc (договори, фінансові документи, перелік договорів, довідник телефонів), а управління культури – в форматі xls (фінзвіти). Усі розміщені файли не є у форматі відкритих даних.

 

В 2016 році в Рівному діяла «Міська програма розвитку інформаційного простору та сприяння розвитку інформаційної сфери на 2016 рік». Одним із завдань є «забезпечення для громадян міста можливості на отримання доступу до якісної, об’єктивної інформації, створення умов для модернізації інформаційної інфраструктури, розширення кола споживачів інформації, забезпечення безперебійного функціонування засобів масової інформації». На програму було передбачено 415 тисяч грн, але вона стосувалась суто інформування громадськості про роботу міськради, а не про дані.

 

У відповіді на інформаційний запит йдеться, що аудит чи інша оцінка інформації, яка є у розпорядженні Рівненської міської ради, не проводився. Постійні програми, пов’язані з інформатизацією, відсутні. Бюджетних коштів на інформатизацію на 2017 рік, станом на 28 листопада 2016 року, не передбачалось.

 

СУМИ

 

7 червня 2016 року в Сумській міській раді на виконання постанови №835 було прийнято розпорядження міського голови «Про організацію роботи з наборами даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, у Сумській міській раді». У розпорядженні йде мова про розміщення наборів відкритих даних виключно на Єдиному порталі відкритих даних data.gov.ua, а не в тому числі на власному сайті. В регламенті йдеться, що прозорість та гласність роботи міської ради забезпечується шляхом обов’язкового розміщення на офіційному сайті міської ради усієї відкритої інформації (без визначення форматів). Структурні підрозділи міської ради самостійно визначили відповідальних осіб за оприлюднення та подальше оновлення наборів даних, зведеного списку таких осіб немає.

 

З квітня 2016 року працює оновлений сайт Сумської міської ради (досі в тестовому режимі). Окремого розділу щодо відкритих даних на сайті немає. Інформації, яку можна було б використати для міських сервісів, на сайті не знайдено.

 

На Єдиному порталі відкритих даних в 10 кабінетах, які зареєстровані розпорядниками Сумської міської ради, опубліковано 181 набір даних. Найбільше — 128 наборів — опубліковано в кабінеті управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми», з них всі файли – це або текстові файли, які містять опис послуги, яку надає ЦНАП, або посилання на відповідну сторінку на офіційному сайті. Подібна ситуація з наборами даних в інших кабінетах, де переважна більшість інформації, навіть така специфічна, як транспортні дані, розміщена в текстових файлах. Фінансова інформація – в форматі pdf. Тільки незначна кількість завантажених файлів знаходяться у форматі xls(x), якість яких теж не дозволяє віднести їх до формату відкритих даних.

 

У відповіді на запит йдеться, що «частиною структурних підрозділів Сумської міської ради були подані заявки до Державного агентства з питань електронного урядування про реєстрацію на Єдиному веб-порталі відкритих даних, проте, розробником сайту data.gov.ua їм не було надано дозволу на розміщення на сайті наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

 

Сумська міська рада повідомила, що в рамках співпраці з Майкрософт підписала Меморандум про взаєморозуміння. Продукти компанії вибрані як базова платформа для впровадження електронних сервісів в міськраді. Інші відомості стосовно інформаційних систем та рішень, на думку чиновників міськради, мають гриф «Для службового користування». Також не було надано інформацію щодо проведеного аудиту чи іншої оцінки інформації, яка є в розпорядженні Сумської міської ради.

 

В місті діє міська програма «Автоматизація муніципальних телекомунікаційних систем на 2016-2018 роки в м. Суми», на яку загалом передбачено 20 мільйонів гривень. В програмі не йдеться про відкриті дані, роботу з даними тощо.

УЖГОРОД

 

В Ужгородській міській раді відсутні офіційні документи щодо відкритих даних. У регламенті згадується відкритість у контексті засідань, а не даних та форматів.

 

На офіційному сайті ради відсутній окремий розділ щодо відкритих даних. Є інформація про маршрути громадського транспорту, «Відкритий бюджет» тощо, але самі дані неможливо завантажити. Міститься корисна інформація про комунальне майно в pdf-форматі.

 

На Єдиному порталі відкритих даних не знайдено кабінету Ужгородської міської ради чи її розпорядників.

 

В місті Ужгород діє постійна «Програма інформатизації діяльності Ужгородської міської ради та її виконавчих органів на 2016-2018 роки», в якій не йдеться про відкриті дані, роботу з даними. Аудит чи інша оцінка інформації (даних), яка є у розпорядженні міської ради, не проводилися.

 

ХАРКІВ

 

Харківською міською радою прийняті розпорядження від 22 березня 2016 «Щодо забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних у Харківській міській раді та її виконавчих органах» та від 18 квітня 2016 року «Про затвердження Переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних та перебувають у володінні виконавчих органів, що входять до складу Апарату Харківської міської ради та виконавчого комітету, і визначення періодичності оновлення цих наборів даних». В регламенті згадується відкритість двічі в контексті засідань.

 

В підвалі стартової сторінки офіційного сайту Харківської міської ради є посилання на Портал відкритих даних. Портал оновлюється вручну і містить 762 набори даних (документи). Формат інформації: jpeg, doc, xls та інші. Як на порталі, так і на сайті опублікована придатна для сервісів інформація, але не у форматі відкритих даних.

 

На Єдиному порталі відкритих даних всього зареєстровано 64 кабінети розпорядників Харківської міської ради (районні в місті адміністрації, структурні підрозділи міської ради та районних адміністрацій), де розміщено 632 набори даних. Половина з оприлюднених наборів – це текстові файли та файли в форматі pdf. Чимало файлів розміщено у вигляді зображень – файли jpg та png. Якість хls(x) та сsv файлів теж не дозволяє назвати їх наборами відкритих даних. Наприклад, набір «Звіти про використання бюджетних коштів (для розпорядників інформації, що використовують бюджетні кошти), зокрема за окремими бюджетними програмами відділу культури Шевченківського р-ну», нібито й csv-файл, але при відкритті стає зрозумілим, що розпорядник банально зберіг, ймовірно excel-таблицю з «шапкою» в іншому форматі. Відповідно csv-файл дуже неякісний та непридатний для машинної обробки.

 

Аудит даних (інформації), яка є в розпорядженні Харківської міської ради, не проводився. У місті діє «Програма інформатизації Харківської міської ради на 2013-2020 роки». Про відкриті дані тут нема нічого.

 

Щодо інформаційних систем, баз даних тощо, то така інформація в міській раді відсутня, про що вказано у відповіді на інформаційний запит.

 

ХЕРСОН

 

Розпорядчі документи щодо відкритих даних Херсонською міською радою не приймались, політика відкритих даних відсутня. Додаткових рішень щодо виконання Постанови №835, відкриття даних міською радою не приймалось. В регламенті міської ради про відкритість згадується раз в контексті відкритості засідань.

 

Така ситуація спостерігається при тому, що в серпні 2015 року відбувся перший обласний форум відкритих даних. Тоді міський голова Володимир Миколаєнко заявив, що «завдяки впровадженню відкритих даних про бюджет, земельні ділянки, мапу округів тощо, робота чиновників міської ради стала більш прозорою, переконаний, що й більш ефективною».

 

На офіційному сайті Херсонської міської ради відсутній окремий розділ щодо відкритих даних, інформацію важко знайти. Наборів даних, корисних для створення сервісів, не знайдено. У відповіді на запит в міській раді повідомили, що набори даних публікують в різних розділах сайту в форматах, що не піддаються машинній обробці, або ж пересилають на інші сайти (так, перелік укладених договорів — це посилання на E-data).

 

На Єдиному порталі відкритих даних 72 набори опубліковано в кабінеті виконавчого комітету Херсонської міської ради. Усі набори не є придатними для машинного опрацювання. Вони розміщені в форматі doc та є файлами, що дають інформацію про «Річний план закупівель на 2016 рік» щодо різних його категорій.

 

Міська рада використовує 7 систем/баз даних. Аудит даних (інформації), яка є в розпорядженні ради, не проводився. Програм щодо інформатизації в Херсонській міській раді немає.

 

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

 

Окремого розпорядження чи іншого нормативно-правового акту щодо відкритих даних в Хмельницькій міській раді не знайдено. В регламенті ради йдеться, що відкритість та гласність у діяльності ради забезпечується також через стабільне і прогнозоване функціонування сайту ради, розміщення там інформації.

 

На офіційному сайті Хмельницької міської ради (планується оновлення) дані, оприлюднені відповідно до Постанови №835, розкидані в різних розділах сайту. Є фінансова та транспортна інформація, яка могла б бути використана для сервісів. В розділі «Доступ до публічної інформації» розміщена інформація про те, що «виконавчі органи Хмельницької міської ради представляють набори даних, опубліковані у формі відкритих даних. Дані оприлюднені на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних».

 

На Єдиному порталі відкритих даних України ідентифікувати кабінетів Хмельницької міської ради, розпорядників з опублікованими наборами не вдалося. У відповіді на інформаційний запит йдеться, що наразі «проводяться роботи по підготовці даних для розміщення їх на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних http://data.gov.ua. Виконавці потребують навчання, громадські організації не залучались. Їх допомога була б дуже корисною».

 

Аудит або інша оцінка інформації (даних), які є в розпорядженні міста, не використовується. Виконавчий комітет Хмельницької міської ради у своїй діяльності застосовує комплекс інформаційних систем власної розробки на основі Microsoft Access, а структурні підрозділи — інші системи, бази даних.

 

В місті діє «Програма впровадження електронного урядування у Хмельницькій міській раді на 2015-2020 роки». Одним із завдань програми є «відкритість та доступність інформації про діяльність Хмельницької міської ради та її виконавчих органів». Однак про відкриті дані та роботу з даними в самій програмі не йдеться.

 

В Хмельницькій міській раді повідомили, що наразі «ведуться роботи для об’єднання більшої частини даних систем в єдину систему електронного документообігу на базі системи управління корпоративними інформаційними ресурсами Alfresco (розробка компанії «Софт Експаншен Україна»). Система дозволить максимально пришвидшити обмін даними між структурними підрозділами, підвищити контроль та зробити оперативне висвітлення частини даних, як особисто для отримувача послуг, так і публічних даних».

 

ЧЕРКАСИ

 

В Черкаській міській раді відсутня політика відкритих даних. В регламенті міської ради зазначено перелік інформації, яка обов’язково має бути зазначена на сайті міської ради, але не вказаний формат даних.

 

На офіційному сайті міської ради відсутній окремий розділ щодо відкритих даних. У відповіді на запит в раді зауважили, що дані з переліку Постанови №835 оприлюднюються на сайті. На сайті можна знайти інформацію (про лікарні, ОСББ, школи тощо), яку можна було б використати для створення сервісів, але вона не в машиночитному форматі.

 

Кабінету Черкаської міської ради на Єдиному порталі відкритих даних України не знайдено.

 

Відповіді на запит щодо аудиту, розпорядчих документів щодо відкритих даних, інформаційних систем та баз даних не отримано.

 

ЧЕРНІВЦІ

 

В Чернівецькій міській раді 29 вересня 2016 року було видано розпорядження міського голови «Про формат відповідей на інформаційні запити у формі відкритих даних та формат оприлюднення окремих документів на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради». В ньому зазначено, що «розміщення (на сайті) сканкопій документів не допускається», а всі документи мають публікуватись у форматах doc або xls. В статуті територіальної громади міста є окремий розділ «Відкритість та прозорість у діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Чернівці», де міститься перелік інформації, обов’язковий до оприлюднення. За оприлюднення відкритих даних відповідають керівники виконавчих органів міської ради та виконавцем є відділ комп’ютерно-технічного забезпечення.

 

З ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в квітні 2016 року було організовано обговорення пріоритетних наборів даних, а міський голова Олексій Каспрук запевнив, що в міській раді є політична воля працювати над відкритими даними — була б лишень ініціатива.

 

На сайті Чернівецької міської ради є розділ «Е-місто» — відкриті дані, публічна інформація, електронні інформаційні ресурси. В розділі міститься окремий підрозділ «Відкриті дані», який пересилає на сторінку Чернівців на «Порталі відкритих міських даних» ініціативи «Дані міст», де розміщено 10 наборів даних. Також в розділі є придатні для створення електронних сервісів дані, якщо будуть у форматі відкритих даних.

 

На Єдиному порталі відкритих даних зареєстровано два кабінети — виконкому та управління охорони здоров’я Чернівецької міської ради. В кабінеті виконкому створено один набір даних (перелік комунального майна, переданого в оренду), проте дані там відсутні.

 

Як повідомили в Чернівецькій міській раді у відповіді на запит, виконавчий комітет міської ради (http://data.gov.ua/users/2588) та управління охорони здоров’я зареєстровано на загальнодержавному ресурсі www.data.gov.ua, проте розміщення даних планується у 2017 році після наповнення міської ГІС з першим етапом впровадження в 2016 році та впровадження другого етапу ГІС в першій половині 2017 року. Для реалізації Постанови №835 міською радою було проведено інвентаризацію існуючих наборів даних в електронному вигляді та створено розділ порталу міської ради, де частково оприлюднено матеріали у форматі відкритих даних.

Програми інформатизації та електронного врядування на рівні міської ради не приймались, тому міська рада діє, посилаючись та використовуючи загальнодержавні програми.

 

ЧЕРНІГІВ

 

У Чернігівській міській раді відсутні розпорядчі документи щодо впровадження політики відкритих даних. В регламенті зазначений перелік документів, які «створюються структурними підрозділами Ради або надаються структурним підрозділам Ради в електронній формі, і розміщуються на офіційному веб-сайті Ради безумовно». У відповіді на інформаційний запит в Чернігівській міській раді посилаються на розпорядження міського голови від 12 березня 2016 року «Про забезпечення виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації», однак там не йде мова про публікацію даних у форматі відкритих даних, тому його не можна вважати таким, який формує політику відкритих даних в міській раді.

 

На офіційному сайті Чернігівської міської ради містяться цікаві набори даних, але не у форматі відкритих даних: є перелік комунальних підприємств з фінзвітністю (у форматі jpeg, pdf), мапа вільних приміщень та інша інформація, яка могла б бути використана для створення сервісів для міста, бізнесу.

 

На Єдиному порталі відкритих даних кабінетів Чернігівської міської ради чи інших розпорядників з опублікованими наборами не знайдено.

 

Виконавчий комітет Чернігівської міської ради у відповіді на запит повідомив, що вони оприлюднюють на офіційному сайті 14 наборів даних згідно з Постановою №835.

 

Щодо аудиту чи іншої оцінки даних (інформації), яка є в розпорядженні міської ради, то в Чернігівській міській раді заявили, що, згідно з чинним законодавством, «Державному агентству з питань електронного урядування доручено забезпечити проведення із залученням інститутів громадянського суспільства та представників громадськості до періодичного моніторингу стану оприлюднення та оновлення наборів даних на офіційних веб-сайтах державних органів із наступною публікацією його результатів на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

 
_____________
Дослідження розроблене Громадянською мережею ОПОРА спільно з Techsoup в рамках проекту «Дані міст/Apps4Cities» за підтримки NED та Фонду Чарльза Мотта.

 

1 comment

  1. Даник Михайло

    Дуже багато й розлого все описано, що нема часу скільки читати. А чи має на увазі та “ОПОРА” відкривати й другу сторону медальки ?? Тобто, де районна, обласна чи місцева влада (донині – чинна) не показують публіці публічну інформацію ?? Он в нас такий голова – дуже публічний чоловік, вирішив що нам нічого не треба знати. І – не показує нічого. Молодець ! То в антирейтингу Барну С.С. не чіпайте, він потроху йде на “поправку”, самі розумієте: область – то машина. А от з такий публічних людей як наш пан Мирончук й зачніть. І про тих, хто ще зовсім навіть не пробував людям ніколи нічого показувати, як от Більче-Золотецька ОТГ. Думаю, вони не єдині, але хоч тут нехай будуть “перші”, бо більше ніде не будуть. До електронного самоврядування нам ще років 20-25 повзти з таким народом неорганізованим, який нічом не цікавиться, ні за що не вболіває.А може й більше, якщо ще якісь портясяння “похолитають” нашу державу. Он, Ґарант намилився вже ініціювати закон про продаж ріллі чи взагалі землі разом з батраками, бо самодостатніх (які самі взмозі себе прокормити ) – одиниці. Мусить, бо вже траншів не дають, що будуть розпилювати цілий рік?? Їм з їх апетитами 1 мільярда американських рублів на місяць-два, не більше. Всі вміють їхати за кордон, знають де їх можна надійно розмістити. Світ (цивілізація) пішов вперед, і то дуже скоро за останніх 20 літ. Ще одне покоління таких “нахлєбнєчків” при владі – і вже не буде ким і чим керувати.

Напишіть відгук