photoВсе було дуже прозаїчно. Оголосили нараду. Прийшли всі, окрім «одіозних» Бугана, Уруського, Свінних, Свідерського, – вони знали тему зборів.
До зали зайшов Алілуйко. Сам. Сів за стіл «президії». Сказав що сьогодні він є останній день на роботі в інституті. Подякував тим, хто його підтримував. Пауза… Зі сторони присутніх – ні дякую, ні оплесків… Від його діяльності в інституті «дика» втома.
Алілуйко С.М. встав і вийшов з «байдужої» зали.
B пам’яті виринули рядки з поезії Єсеніна «Не жалею, не зову, не плачу…».

Для чого створюють громадські організації шахраї від освіти?

***

 

Напишіть відгук